Рішення № 13493628, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/14-5002-11/5252-201012.01.11 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим»

До відповідача          Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про                              стягнення 29581,23грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Харчук О.Б. (директор)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшла справа Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-11/5252-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим»до дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення заборгованості в сумі 29581,23грн. за договором поставки природного газу № 1/92 від 05.02.2010р. та додаткової угоди № 1 до нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не повернуто суму попередньої оплати за непоставлений товар за договором поставки природного газу № 1/92 від 05.02.2010р. та додаткової угоди № 1 до нього.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва вказана справа передана на розгляд судді Удалової О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 р. справа № 5002-11/5252-2010 прийнята до розгляду, присвоєно їй №17/14-5002-11/5252-2010 та призначено її до розгляду на 12.01.2011 р..

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

До суду надійшло клопотання відповідача зупинення провадження у справі до закінчення процедури реорганізації дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»шляхом приєднання до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

У задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено судом, оскільки відповідачем не надано суду доказів припинення підприємства відповідача та з огляду на те, що вказані обставини не перешкоджають розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          05.02.2010 р. між дочірнім підприємством «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим»(покупцем) було укладено договір поставки природного газу № 01/708 (далі - Договір).

          Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.4. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість.

          Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

До вказаного Договору сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, в якій пункт 2.1. розділу 2 Договору виклали в новій редакції та зазначили, що постачальник передає покупцю газ в період з 01.02.2010 р. до 31.12.2010 р. включно, а саме: в першому кварталі 80,0 тис. куб. м., в другому кварталі –6,733тис. куб. м.

Позивач у лютому 2010 р. перерахував відповідачеві кошти в сумі 141436,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 05.02.2010 р. № 436 в сумі 70718,18 грн., від 19.02.2010 р. № 447 в сумі 70718,18 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу № ОУ-0000098 від 28.02.2010 р. на суму 51543,04 грн., № ОУ-001682 від 31.03.2010 р. на суму 42677,08 грн., № ОУ-005480 від 30.04.2010 р. на суму 17635,01 грн. відповідач поставив позивачеві газ на загальну суму 111855,13 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становила 29581,23 грн.

У квітні 2010 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією припинити з травня 2010 року договірні відносини, у зв’язку з відсутністю обсягів природного газу з ресурсу НАК «Нафтогаз України»та припинення його діяльності відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010 р. № 141/1.

Крім того, сторони склали акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2010 р., підписаний повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 29581,23 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У передбачений договором строк товар не було поставлено покупцю в повному обсязі, постачання товару було припинено відповідачем, тобто у покупця виникло право на пред’явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

11.05.2010 р. позивач надсилав на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 29581,23 грн. Однак, вказана претензія залишилася без відповіді та виконання відповідача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 29581,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок 260093011122 у філії ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код 34821777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Крим»(95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, буд. 9; 95006, м. Сімферополь, вул. Казанська, 22, офіс 2, рахунок 26005054906315 у Кримському регіональному управлінні КБ «Приватбанку», м. Сімферополь, код 31213956, МФО 384436) 29581,23 грн. основного боргу, 295,81 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 20.01.2011 р.