Ухвала суду № 13493586, 20.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.01.11№ 05-5- 53 / 725 Суддя , розглянувши

позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

про про стягнення 10 834,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України –позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається з поданих матеріалів, позовна заява підписана представником Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" Світанько С.І.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

          Згідно п. 3 ст. 28 ГПК України представником юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

До матеріалів справи на підтвердження повноважень Світанько С.І. додана довіреність №058-Д від 05.01.2010 року за підписом Голови правління Груби Г.І. , повноваження якої діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підписана неповноважною особою та не приймає вказану довіреність як належний доказ повноважень представника особи –позивача і така заява підлягає поверненню.

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України –не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно зі ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Вами у платіжному дорученні № 478 від 26.11.2010 року на перерахування мита у рядку "призначення платежу" не зазначено символ звітності банку 095, що є порушенням вищенаведених норм.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно з додатками 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданому платіжному дорученні № 478 від 26.11.2010 року про сплату державного мита відсутні підпис відповідальних осіб платника та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Крім того, слід зазначити, що на зворотному боці платіжного доручення № 478 від 26.11.2010 року про сплату державного мита, не зазначено належних реквізитів передбачених п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зважаючи на що суд не може дійти достовірного висновку про вчинення підписів першою і другою посадовими особами банку.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при перерахуванні мита з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) на зворотній стороні платіжного доручення такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.

Платіжне доручення № 478 від 26.11.2010 року підписано невідомою особою в графі Керівник, оскільки перед найменуванням посади міститься коса риска, а у відповідності до п.4.6.9 примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.97 №1153, не допускається підписання документа з прийменником “за” або проставленням косої риски перед найменуванням посади.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України –не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 2 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Надані описи вкладення поштового відправлення від 18.11.2010 року без касових чеків, (квитанцій) не можуть бути прийняті судом в якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки вони підтверджують лише вміст поштового відправлення, а факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділення зв’язку посвідчується розрахунковим документом, що підтверджує надання даної послуги (касовий чек, квитанція, тощо).

Згідно з п. 36 “Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, фінансовий чек видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно описів вкладення у цінний лист від 18.11.2010 року, які додано до позовної заяви на адресу відповідача була надіслана тільки копія позовної заяви, розрахунок заборгованості та акт звірки, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і усіх доданих до неї документів.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.

Відповідно до п. 10 ст. 63 ГПК України –не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 № 1021-4/4 станом на 23.06.2010 змінено реквізити при сплаті судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме:

МФО –820019

Банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач –ГУ ДКУ у м. Києві

Код ЄДРПОУ –24262621

Р/р –31218264700001

Код бюджетної класифікації –22050003

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення 477 від 25.11.2010 року, з якого вбачається, що витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачено на інший рахунок.

Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що не дотримано вимог ст. 3 ГПК України, відповідно до якої судове провадження у справах за участю сторін, які знаходяться на території України, здійснюється українською мовою.

З огляду на вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

          Керуючись п.п. 1, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду

Суддя                                                                                                               Грєхова О.А.