Рішення № 13493495, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/35713.01.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Про стягнення 742,46 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Вовк О.О. представник за довіреністю № 9 від 01.10.09.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки товару № 326/09 від 17.09.09. в розмірі 742,46 грн. (638,28 грн. основний борг, 63,82 грн. штраф, 35,27 грн. пеня, 5,09 грн. 3% річних).

Крім того, позивач в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позовних вимог просить суд накласти арешт в рамках загальної суми вимог по поданій позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору поставки товару № 326/09 від 17.09.09. не виконав в повному обсязі свої зобовязання перед позивачем за по сплаті товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.10. порушено провадження у справі № 30/357; розгляд справи було призначено на 09.12.10. о 12-00.

09.12.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано уточнення розрахунку ціни позову, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 797,46 грн. (638,28 грн. основний борг, 63,82 грн. штраф, 83,19 грн. пеня, 12,17 грн. 3% річних).

Представник відповідача в судове засідання 09.12.10. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.10. про порушення провадження у справі № 30/357 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/357 відкладено на 21.12.10. о 12-30.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.10. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/357 відкладено на 13.01.11. о 11-20.

Представником позивача 13.01.11. через канцелярію Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 742,46 грн. (638,28 грн. основний борг, 63,82 грн. 10 % штрафу, 35,27 грн. подвійна ставка НБУ, 5,09 грн. 3 % річних) заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.10. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, яке викладене в прохальній частині позовної заяви, шляхом накладення арешту в рамках загальної суми позовних вимог, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/357.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Нурієвим Рафаелем Алісагібовичем (Покупець) укладено договір № 326/09 поставки товару (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) протягом дії даного Договору Постачальник зобовязався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю товар, а Покупець зобовязався приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно п. 2.1 Договору сторонами погоджено, що Постачальник поставляє товар партіями згідно заявок Покупця в асортименті та за цінами, що діють на момент поставки товару, які узгоджені сторонами та вказані у рахунках-фактурах, що фіксуються у накладних, які засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця та є невідємними частинами Договору.

У відповідності до п. 2.4 Договору передбачено, що доставка товару здійснюється на підставі: товарно-транспортна накладна форми 1, податкова накладна, сертифікат якості.

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що ціни на товар вказуються в накладних, що є невідємними частинами даного Договору.

Згідно п. 5.1 Договору сторонами погоджено, що Покупець зобовязується оплатити поставлений товар по ціні, що визначена в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника або іншим не забороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності до п. 9.3 Договору, сторонами погоджено, що товар переходить у власність Покупця з моменту його фактичної передачі та підписання товарно-транспортної накладної.

Позивач вказує на те, що на виконання умов Договору, ним на підставі товарно-транспортної накладної № рн-0002486 від 07.04.10. було поставлено позивачу товар на суму 1 188,28 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем було частково здійснено оплату товару за зазначеною вище товарно-транспортною накладною № рн-0002486 від 07.04.10., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 770 від 14.05.10. на суму 100,00 грн., № 893 від 28.05.10. на суму 100,00 грн., № 967 від 08.06.10. на суму 100,00 грн., № 1020 від 16.06.10. на суму 50,00 грн., № 1184 від 14.07.10. на суму 100,00 грн., № 1205 від 19.07.10. на суму 100,00 грн., тобто всього відповідачем було сплачено 550,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не сплатив у повному обсязі та вчасно за поставлений позивачем товар, внаслідок чого, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»в сумі 638,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, умовами Договору (п. 5.1) сторони погодили, що Покупець зобовязується оплатити поставлений товар на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності до товарно-транспортної накладної № рн-0002486 від 07.04.10. вбачається, що товар перейшов у власність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 07.04.10., а саме, з моменту його фактичної передачі та підписання зазначеної вище товарно-транспортної накладної представником відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по сплаті поставленого позивачем товару у відповідності до товарно-транспортної накладної № рн-0002486 від 07.04.10. в повному обсязі та у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлений товар в розмірі 638,28 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5,09 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5,09 грн. 3 % річних, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 63,82 грн. 10 % штрафу та 35,27 грн. подвійної ставки НБУ (пені).

Відповідно до п. 5.2 Договору, сторонами погоджено, що Покупець у разі несвоєчасної оплати, повинен оплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 63,82 грн. 10 % штрафу та 35,27 грн. пені, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії»(98612, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Жовтнева, 8, кв. 32, код ЄДРПОУ 32362063) 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 28 коп. основного боргу, 5 (пять) грн. 09 коп. 3 % річних, 35 (тридцять пять) грн. 27 коп. пені, 63 (шістдесят три) грн. 82 коп. 10 % штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 18.01.11.