Рішення № 13493494, 11.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/39011.01.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод» До Товариства з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест»

Про визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Любарський М.В. –представник за довіреністю № б/н від 20.12.10.

Від відповідача Кушнірук С.Є. –представник за довіреністю № б/н від 22.12.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест»про визнання за позивачем право власності на нежиле приміщення загальною площею 298,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (літера «Ф»).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не визнає право власності позивача на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.10. порушено провадження у справі № 30/390, розгляд справи було призначено на 11.01.11. о 14-20.

В судовому засіданні 11.01.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.01.11. подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест» проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що йому стало відомо, що ВАТ «Експериментально-механічний завод»не зареєструвало право власності на српірний об'єкт нерухомого майна в установленому порядку. А оскільки право власності виникає з моменту отримання правовстановлюючого документа та його реєстрації органом БТІ, відповідач вважає, що ВАТ «Експериментально-механічний завод»не є власником об'єкта оренди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (літера «Ф»).

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/390.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

27.10.10. між Відкритим акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест»(Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає Орендарю у користування нежиле приміщення загальною площею 298,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (літера «Ф»), шляхом підписання акта приймання-передачі об'єкту оренди.

Згідно п. 2.1 Договору встановлено, що орендна плата за користуванням об'єктом оренди становить 10000,00 грн. на місяць та вноситься Орендарем раз на місяць не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк дії Договору –1 рік.

У відповідності до п. 1.5 Договору Орендар зобов’язався у встановлений термін сплачувати орендну плату за користуванням об'єктом оренди.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 07.12.10. він звернувся до відповідача своїм листом, відповідно до якого просив сплатити орендну плату за листопад 2010 року за користування спірним майном, оскільки з боку ТОВ «КГР-Інвест»було прострочення виконання зобов’язання.

Однак, відповідач своїм листом від 13.12.10. відмовився від здійснення оплати за Договором оренди від 27.10.10., оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест»не вважає ВАТ «Експериментально-механічний завод»власником спірного нежилого приміщення загальною площею 298,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (літера «Ф»), тобто не визнає право власності позивача на зазначене вище нерухоме майно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 12.04.06., укладеного між Київською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод», позивачу на праві оренди належить земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:90:114:0026, площею 5,0050 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6. Згідно умов Договору від 12.04.06., земельна ділянка була надана у користування для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та складських будівель і споруд.

Слід зазначити, що на вказаній вище земельній ділянці крім нежилого приміщення, знаходиться майновий комплекс площею 28223,10 кв.м, який належить позивачу на праві власності, що посвідчується свідоцтвом про право власності від 15.04.04. № 102328 (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи).

В результаті проведення технічної інвентаризації спірного майна, Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна було виготовлено технічний паспорт на спірне нежиле приміщення (інвентаризаційна справа № 41507).

З матеріалів справа вбачається, що зазначене вище спірне нежиле приміщення знаходиться на балансі позивача, та входить до складу майнового комплексу за адресою м. Київ, Будіндустрії, 6, який належить на праві власності позивачу, що підтверджується довідкою Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»№ 264 від 22.12.10.

Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна було присвоєно спірному нежилому приміщенню літеру «Ф», але зазначене приміщення не увійшло до переліку майна щодо якого видано свідоцтво про право власності № 102328 від 15.04.04., оскільки під час проведення технічної інвентаризації, що передувала приватизації, його не було враховано.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі зазначених вище документів, судом встановлено, що спірне приміщення належить позивачу на праві власності.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не визнає права власності позивача на спірне майно, а тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»задовольнити повністю.

2.          Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 05503266) право власності на нежиле приміщення загальною площею 298,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (літера «Ф»).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КГР-Інвест»(08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Лесі Українки, 20-А, код ЄДРПОУ 35319995) на користь Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 05503266) 85 (вісімдесят п’ять)грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М.Ващенко

Повне рішення

складено 14.01.11.