Рішення № 13493419, 17.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/42017.01.11

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Маркетинг»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Нока»

Про                              стягнення 62333,75 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Лобицький О.Г., довіреність № б/н від 10.11.2010

                              Лобицька Н.Г., довіреність № б/н від 10.11.2010

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Маркетинг»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Нока» про стягнення 62333,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 9 від 06.07.2009р.

Ухвалою суду від 02.12.2010р. порушено провадження у справі № 1/420 та призначено розгляд на 17.12.2010 р.

17.12.2010р. представники позивача надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

          Суд відклав розгляд справи на 17.01.2011, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

17.01.2011 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 01.12.2010р., а саме: 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинывська 4-А.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 9 від 06.07.2009 р. (далі –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався надавати відповідачу інформаційно-консультаційні послуги по забезпеченню просування товару відповідачу, а відповідач –приймати вищезазначені послуги і сплачувати їх вартість (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, сторони вказують обсяг фактично наданих послуг у актах приймання-передачі послуг.

Позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги належним чином, відповідач вартість отриманих послуг сплачував у повному обсязі до липня 2010 року., проте не розрахувався з позивачем за отримані послуги у липні, серпні, вересні 2010 року, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість 2 розмірі 57420,00 грн.

Наявність заборгованості підтверджена відповідачем, згідно актів надання послуг за липень, серпень, вересень 2010 року.

Згідно розділу 5 договору відповідач мав розраховуватись за отримані послуги шляхом внесення попередньої оплати у розмірі 50% від розрахункової ціни послуг, вказаної в додатку до договору не пізніше 5 банківських днів до початку місяця. Кінцева оплата послуг, яка має забезпечувати 100% оплату послуг, з урахуванням суми попередньої оплати, має здійснюватись відповідачем протягом 3-х банківських днів з моменту приймання послуг.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 62333,75 грн. боргу, а саме: 57420,00 грн. –основного боргу, 2286,81 грн. –інфляційних втрат, 2229,98 грн. –неустойки, 396,97 грн. –3% річних та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Враховуючи вищенаведене, та той факт що відповідачем було прострочено сплату вартості наданих послуг, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 57420,00 грн. –основного боргу, 2286,81 грн. –інфляційних втрат, 2229,98 грн. –неустойки, 396,97 грн. –3% річних , підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Нока» (04080, м.Київ, вул. Новоконстантинівська 4-А, код ЄДРПОУ 35275492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Маркетинг»(02152, м.Київ, просп. П.Тичини 1, кв. 29, код ЄДРПОУ 35821956) 57420 (п’ятдесят сім тисяч чотириста двадцять)грн. – основного боргу, 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 81 коп. –інфляційних втрат, 2229 (дві тисячі двісті двадцять дев’ять) грн. 98 коп. –неустойки, 396 (триста дев’яносто шість) грн. 97 коп. –3% річних, держмито в розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 34 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 20.01.2011р. )