Рішення № 13493414, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/37417.12.10

За позовом                     Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До                               Житлово-будівельного кооперативу «Будпрогрес»

Про                              стягнення 105700,25 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Гаркавенко С.В., довіреність № Д07/2010/06/03-01 від 03.06.2010р.

від відповідача          Неймаш В.Б., довіреність № б/н від 17.11.2010

                              Гостева Є.В., довіреність № б/н 17.11.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Будпрогрес»про стягнення з останнього 105700,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 310475 від 01.12.1999.

Ухвалою суду від 03.11.2010р. порушено провадження у справі № 1/374 та призначено розгляд на 19.11.2010 р.

18.11.2010 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

19.11.2010р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд повідомив представника позивача про клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти наведеного клопотання не заперечував.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 06.12.10.

03.12.2010 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

06.12.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, підстави своєї незгоди виклав у відзиві.

Суд відклав розгляд справи для проведення звірки розрахунків на 17.12.2010.

17.12.2010 представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив частково.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої воді від 01.12.1999р. № 310475.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом.

Згідно Додатка №3 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених КМДА, які можуть змінюватись в період договору.

У п.2 додатку №4 до Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.3 додатку №4 до договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.10.2010 становить 65054,12 грн., згідно довідки про розрахунок основного боргу.

Пунктом 3.5 додатку 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення. Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 3313,86 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 105700,25 грн. боргу, а саме: 65054,12 грн. –боргу, 3313,86 грн. –пені, 30302,32 грн. –інфляційних втрат, 6368,26 грн. –3% річних, 661,69 грн. –штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В своїх поясненнях позивач стверджує, що свої зобов’язання за зазначеним договором відповідач не виконує. Внаслідок цього, за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 виникла заборгованість за використану відповідачем теплову енергію, яка станом на 01.10.2010 становить 65054,12 грн. При цьому, позивач посилається на складену ним довідку про розрахунок основного боргу. За несвоєчасне виконання своїх зобов’язань перед позивачем відповідачу нараховані штрафні та господарські санкції на загальну суму 40646,13 грн.

Відповідач заперечив проти заявленого позову і доводить, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, оскільки в ньому занижені фактичні сплати відповідачем на суму 54906,26 грн. це підтверджується актами звірки розрахунків між позивачем та відповідачем, а також виписками перерахувань ГІОЦ.

Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначив, що у зв’язку з неповною оплатою громадянами послуг за теплопостачання оплата проводилась кооперативом лише за фактично перерахованими коштами споживачів (мешканців), що є причиною неповної сплати на окремим місяцям. Відповідач визнав позов у сумі 10147,50 грн., у своїх поясненнях щодо виконання ухвали суду від 06.12.2010 кооператив інформував суд, що ним нещодавно перераховано позивачу 5000,00 грн., про що надав платіжне доручення № 675 від 16.12.2010.

В судовому засіданні з’ясовано, що сплату заборгованості відповідач сплачував згідно з актами звірки на початок розрахункового періоду, отриманими у підрозділі позивача. Зважаючи на те, що розрахунок заборгованості ЖБК «Будпрогрес»за спожиту теплову енергію здійснений за документами, передбаченими договором № 310475 у суду відсутні підстави для відхилення такого розрахунку.

Відповідачем доведено, що затримка в оплаті платежів виникла внаслідок несвоєчасного внесення платежів мешканцями будинку, що підтверджується копіями позовних заяв ЖБК «Будпрогрес»до боржників –власників квартир. За таких умов заявлена позивачем пеня підлягає зменшенню до 5%.

Щодо штрафу, заявленого до стягнення у розмірі 661,69 грн., то суд відхиляє дану вимогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Тобто виходячи з вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що неустойка, штраф та пеня є узагальнюючими (родовими) поняттями.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 1057,00грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково покладаються на обидві сторни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 362 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Будпрогрес»(03141, м.Київ, вул. Волгоградська 41-А, код ЄДРПОУ 22906132) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (04050, м.Київ, вул. Мельникова 31, код ЄДРПОУ 26187763) 5147 (п’ять тисяч сто сорок сім) грн. 50 коп. –боргу, 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 70 коп. –пені, 3047 (три тисячі сорок сім) грн. 32 коп. –інфляційних втрат, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 12 коп. –3% річних, держмито в розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 21 (двадцять одну) грн. 24 коп.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 14.01.2011р.)