Рішення № 13493138, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/10918.01.11 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингове агентство "Рєст-Експерт"

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві”

про стягнення боргу 9 743,45 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Мальцева Т.М. - представник за довіреністю № 88 від 15.09.10;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

В судовому засіданні 18.01.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингове агентство “Рєст-Експерт” про стягнення боргу 9 743,45 грн, з них основна заборгованість становить - 8 751,29 грн, пеня в розмірі 713,49 грн, оплата збитків від інфляції в сумі 278,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нерухомого майна відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1687 від18.04.05. Внаслідок чого, станом на 20.01.10 за Відповідачем значиться заборгованість перед державним бюджетом по орендній платі, яка становить за червень 2009р.- вересень 2009 р. на загальну суму 8 751,29 грн. Посилаючись на п.3.5 Договору та ст.625 Цивільного кодексу України, Позивач вимагає сплатити пеню в розмірі 713,49 грн за весь час прострочення та оплати збитків від інфляції в сумі 278,67 грн.

Ухвалою суду від 17.02.10 порушено провадження у справі №40/109 та призначено для розгляду на 25.03.10.

Ухвалою суду від 25.03.10 відкладено розгляд справи на 13.04.10.

Ухвалою суду від 13.04.10 залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача - Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві” та відкладено розгляд справи на 27.04.10.

Ухвалою суду від 27.04.10 продовжено строки розгляду справи та відкладено слухання у справі до 20.05.10.

20.05.2010 року службою діловодства Господарського суду м. Києва зареєстроване клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 40/109 до розгляду по суті справи № 11/144.

Ухвалою суду від 20.05.10 зупинено провадження у справі №40/109.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.10 у справі №40/109 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задоволено, ухвалу Господарського суду м.Києва від 20.05.10 у справі №40/109 скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду м.Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.10 розгляд справи призначено на 14.10.10.

У зв’язку із оскарженням Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтингове агентство “Рєстр-Експерт” постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.08.10 до Вищого господарського суду України, суд ухвалою від 30.09.10, керуючись ст. 79, 86 ГПК України, зупинив провадження у справі № 40/109.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.10 у справі № 40/109 касаційну скаргу ТзОВ „Консалтингове агентство „Рєст-Експерт” залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.10 у справі № 40/109 залишено без змін.

Ухвалою суду від 22.11.10 поновлено провадження у справі №40/109 та призначено до розгляду на 14.12.10.

У судове засідання, призначене на 14.12.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав.

13.12.10 Відповідач через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням.

Суд задовольнив клопотання відповідача та, керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.01.11.

У судове засідання 18.01.11 з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.11 не з’явився, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

28.04.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингове агентство „Рєст-експерт” був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1687, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 80,40 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул.. М. Кривоноса, 2А к. 901, 906, 908, 910, 911, що знаходиться на балансі Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві”. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Пунктом 10.1 договору оренди передбачено, що строк дії договору становить 7 місяців, що діє з 28.04.05 до 01.12.05 включно.

На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.04.2005 року (копія знаходиться в матеріалах справи).

Додатковим договором № 1 від 15.02.2007 року про внесення змін до договору оренди № 1687 від 28.04.2005р. сторонами було внесено зміни до договору оренди в частині мети оренди, порядку нарахування орендної плати.

Додатковим договором № 1687/02 від 27.03.2009 року про внесення змін до договору оренди № 1687 від 28.04.2005р. сторонами було внесено зміни до договору оренди в частині вартості майна, що передається в оренду, порядку нарахування орендної плати.

Відповідно до п.10.5 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця , договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.5 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 р., зазначений договір в подальшому був неодноразово продовжений за згодою сторін.

22.06.2009 позивач направив відповідачу заяву № 30-04/8725 про припинення чинності договору в зв’язку з закінченням строку його дії з 01.06.2009, відсутність наміру позивача на його продовження та вимогу повернути майно аналогічно порядку встановленому договором при передачі майна – за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Загальні підстави припинення зобов‘язання передбачені главою 50 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 10.9 договору оренди чинність останнього припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин, укладений сторонами договір оренди № 1687 є припиненим з 01.06.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії.

Згідно з п. 3.1 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 (з урахуванням змін від 27.03.09) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2008 року: 7166,12 грн. Орендна плата за березень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий, березень 2009 року.

Відповідно до п.3.3 перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.14 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 передбачено обов’язок орендаря в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пеню та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту приймання-передачі.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконував зобов’язання щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1687 від 28.04.2005 р після закінчення терміну його дії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед державним бюджетом за період з червня 2009 по вересень 2009 року у розмірі 8751,29 грн.

Листами від 21.10.09 № 30-04/15662 та від 09.11.09 № 30-05/17005 позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди № 1687 від 28.04.2005 р, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Судом не приймаються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 23.04.2010 року, щодо необґрунтованості позовних вимог у зв’язку з тим, що договір оренди припинив свою дію з 01.06.09, а об’єкт оренди був звільнений відповідачем та фактично повернутий позивачу ще у липні 2009 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.4 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов’язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п.2.5. договору).

Умовами договору оренди № 1687 від 28.04.2005 (п. 5.14) прямо передбачено обов’язок орендаря в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пеню та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту приймання-передачі.

В матеріалах справи міститься лист відповідача на адресу позивача від 29.05.09, відповідно до якого відповідач просить з 29.05.09 залишити за ним майно площею 32,30 кв.м. та зняти з оренди майно загальною площею 48,10 кв.м.., а також акт приймання-передачі державного нерухомого майна від 29.05.09, відповідно до якого орендар передає, а орендодавець приймає із користування нерухоме майно –загальною площею 48,10 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 2-а, корп. 2, к. 901, 906, 908.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого позивачем, останнім було припинено нарахування орендної плати на частину нежитлових приміщень загальною площею 48,10 кв.м з 29.05.09, тобто з дати підписання акта повернення орендованого майна орендодавцю. Враховуючи викладене, безпідставними є твердження відповідача про нарахування позивачем орендної плати протягом червня-вересня 2009 року за оренду приміщень площею 80,4 кв.м.

З аналізу положень договору оренди № 1687 від 28.04.2005 вбачається, що орендоване майно вважається поверненим орендодавцю саме з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов’язок по складанню якого покладено на відповідача. В матеріалах справи відсутній і відповідачем не було надано суду належним чином оформлений акт повернення орендованого майна площею 32,3 кв.м..

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про відсутність ТОВ „Рєст-Експерт” в орендованих приміщеннях розміщених за адресою: м. Київ, вул.. М. Кривоноса, 2А (к. 901, 906, 908, 910, 911 в корпусі 2) станом на 28.09.09, на підставі якого позивачем припинено нарахування плати за фактичне користування орендованими приміщеннями площею 32,3 кв.м. з 30.09.09.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8751,29 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3.5 договору оренди № 1687 від 28.04.2005 р орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 713,49 грн. за період з 23.07.09 по 20.01.10, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, що доданий до позовної заяви та з яким погоджується суд.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума збитків від інфляції склала 278,67 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком збитків від інфляції, що міститься в додатках до позовної заяви, тому вимоги щодо стягнення збитків від інфляції в сумі 278,67 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рєст-Експерт” (03037 м. Київ, Солом'янський район, вул. М. Кривоноса, 2А, корпус 2, к. 901; 03067, м.Київ, Солом'янський район, провулок Західний, буд. 3Д, кімната 4, код ЄДРПОУ 31357157) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України (одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача – ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕДК 22080300, назва – плата за оренду іншого державного майна) суму основної заборгованості в розмірі 8 751 (вісім тисяч сімсот п’ятдесят одну) грн 29 коп., пеню в розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн 49 коп., збитки від інфляції в розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) грн 67 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рєст-Експерт” (03037 м. Київ, Солом'янський район, вул. М. Кривоноса, 2А, корпус 2, к. 901; 03067, м.Київ, Солом'янський район, провулок Західний, буд. 3Д, кімната 4, код ЄДРПОУ 31357157) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 19.01.2011р.