Рішення № 13493141, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/65712.01.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Аеробуд"

доПриватного підприємства "Мілано"

простягнення 111 392,86 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Козловський І.Є.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Аеробуд" (надалі –ЗАТ "Аеробуд") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Мілано" (надалі –ПП "Мілано") про стягнення 111 392,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №2/01-04-08 від 01.04.2008 р. позивач перерахував передоплату за товар, а відповідач належним чином зобов’язання по поставці товару не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 105584,28 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4645,71 грн. та 3% річних у розмірі 1162,87грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2010 р. розгляд справи відкладено до 12.01.2011 р. у зв’язку із неявкою відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з’явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №21-10/70118 від 14.12.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між ЗАТ "Аеробуд" (покупець) та ПП "Мілано" (продавець) було укладено договір поставки №2/01-04-08 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язаний в строки та на умовах, викладених в даному договорі, поставити та передати у власність покупця дверні блоки (далі – товар) згідно специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною даного договору, а також виконати роботи по монтажу товару.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що покупець зобов’язаний в строки та на умовах, викладених в даному договорі, прийняти та оплатити товар та роботи на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1 Договору строк поставки товару за даним договором складає 24 робочих дні з моменту отримання продавцем передоплати згідно п. 4.2.1 даного договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за товар здійснюється покупцем з урахуванням положень п. 4.4 даного договору в наступній послідовності:

-           перший платіж у розмірі 80% вартості товару, що складає 281558,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 46926,40 грн. –протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури (п. 4.2.1 Договору);

-           другий платіж у розмірі 20% вартості товару, що складає 70389, 60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 11731,60 грн. –протягом 10 банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення від продавця про наявність товару на складі на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури (п. 4.2.2 Договору).

В порядку визначеному положеннями Договору позивачем було перераховано на користь відповідача передоплату у розмірі 281558,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2828 від 14.04.2008 р.

Специфікацією (додаток №1 до Договору) сторони погодили характеристики товару, що підлягав поставці за Договором.

На виконання умов Договору, відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 175974,12 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000019 від 09.06.2009 р. Листом №454 від 29.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача з проханням повернути суму передоплати на яку не було поставлено вироби у розмірі 105584,28 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов’язання по поставці товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 105584,28 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується оплата позивачем на користь відповідача першого платежу у розмірі 80% вартості товару, що складає 281558,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.1 Договору, відповідач був зобов’язаний поставити товар протягом 24 робочих днів з моменту отримання продавцем передоплати від покупця.

Таким чином, з урахуванням дати здійснення попередньої оплати, зобов’язання відповідача по поставці виробів мало бути виконано до 16.05.2008 р.

Матеріалами справи підтверджується поставка товару позивачу за Договором на загальну суму 175974,12 грн.

За таких обставин відповідачем прострочено зобов’язання по поставці товару на суму 105584,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов’язання по поверненню позивачу авансу у розмірі 105584,28 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 105584,28 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Мілано" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ЗАТ "Аеробуд" про стягнення з ПП "Мілано" основного боргу у розмірі 105584,28 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4645,71 грн. та 3% річних у розмірі 1162,87грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 07.07.2010 р. по 17.11.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і у визначений позивачем період він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4645,71 грн. та 3% річних у розмірі 1162,87грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПП "Мілано" на користь ЗАТ "Аеробуд" основного боргу у розмірі 105584,28 грн., інфляційних втрат у розмірі 4645,71 грн. та 3% річних у розмірі 1162,87грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мілано" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 32160900) на користь Закритого акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 21598792) основний борг у розмірі 105584 (сто п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 1 162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 645 (чотири тисячі шістсот сорок п’ять) грн. 71 коп., державне мито у розмірі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –17.01.2011 р.