Рішення № 13492450, 28.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/58628.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танаїс-Прінт"

про стягнення 9 227,58 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача          Федоренко В.Г. –директор

від відповідача не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 27.12.2010р. оскільки 01.11.2010р. та 06.12.2010р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрос" (далі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танаїс-Прінт"(далі –відповідач) 9 227,58 грн. заборгованості за договором підряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010р. порушено провадження у справі № 44/586 та призначено до розгляду на 01.11.2010р.

Ухвалою суду від 01.11.2010р. розгляд справи відкладено на 06.12.2010р у зв’язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою суду від 06.12.2010р. розгляд справи відкладено на 28.12.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2010р. між сторонами укладено договір № 14/01/10 (договір), за умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов’язання по виготовленню друкованої продукції. Роботи виконуються позивачем зі свого матеріалу та своїми засобами (абз. 1 п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору вартість робіт визначається в специфікаціях або рахунках-фактурах.

Відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості робіт протягом 1 дня після підписання договору на розрахунковий рахунок позивача.

Остаточний розрахунок здійснюється замовником після повного виконання робіт. Такий розрахунок здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання видаткових накладних.

Згідно з виставленим позивачем рахунком-фактурою №СФ-00083 від 10.02.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні). вартість виготовленої продукції становить 26649,00 грн.

На виконання договору позивачем було виготовлено та передано поліграфічну продукцію на суму 26649, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№РН-0000091 від 26.02.2010р. на суму 11500,00 грн.

№РН-0000092 від 01.03.2010р. на суму 2400, 00 грн.

№РН-0000222 від 14.04.2010р. на суму 12749, 00 грн. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні) та довіреністю № 40 від 26.02.2010р.

В порушення умов договору відповідач поставлену продукцію оплатив частково.

На день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 8449, 00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором у сумі 8449,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 671, 64 грн. та 3% річних в сумі 106, 94 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до абз. 3 п. 6 договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 671,64 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 106, 94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що доводи відповідача судом до уваги не беруться, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00грн., та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610-612, 625, 626, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танаїс-Прінт" (04128, м.Київ, вул. Ак. Туполєва, б.19; код ЄДРПОУ 33747514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" (03134, м.Київ, вул. Симиренка, б. 19, кв.1; код ЄДРПОУ 31280631) 8 449 (вісім тисяч чотириста сорок дев’ять) грн. 00 коп. основного боргу; 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 64коп. пені, 106 (сто шість) грн. 94 коп. –3% річних, всього 9 227 (дев’ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 58 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк