Рішення № 13490932, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/44720.12.10 За позовом           Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Добро –Буд»

Про           стягнення 4957,92грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача                    Колісник С.Є. –по дов. №б\н від 23.11.2010р.

Від відповідача                     не з»явився

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Добро –Буд»4957,32 грн., із яких: 4104, 01 грн. основного боргу, інфляційні втрати –168, 78 грн., 434, 77 грн. пені за прострочку платежу, 249,76 грн. –10% річних від простроченої суми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010р. порушено провадження у справі № 36/447, розгляд справи призначено на 20.12.2010р.

В судовому засіданні 20.12.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2010р. не з»явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач отримав 14.11.2010р.).Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача та доказів належного виконання умов договору в частині повної сплати вартості отриманого товару не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Між Приватним акціонерним товариством «Нова лінія»(далі позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Добро -Буд»(далі відповідач) 06.07.2009р. було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №ДГУ-02-32.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язаний передати, а відповідач зобов’язується прийняти в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване на території майнового комплексу ЗАТ «Нова Лінія»(м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 65/1). Загальна площа об’єкта суборенди становить 1 кв.м.

Об’єкти оренди передається відповідачу для наступного цільового використання: розміщення робочого місця представника відповідача (п.1.3 договору).

За актом приймання-передачі від 15.07.2009р., підписаним представниками сторін, відповідачу було передане обумовлене договором приміщення.

Відповідно до п.9.1 договору договір діє з моменту його підписання та діє до 05 липня 2010 року (включно).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 договору нарахування суборендної плати починається з дати підписання сторонами акту прийому –передачі об’єкту оренди.

Щомісячна ставка суборендної плати за цим договором дорівнює гривневому еквіваленту 100 доларів США за один метр квадратний об’єкту суборенди, з врахуванням ПДВ, за курсом НБУ на перший банківський день поточного (розрахункового) місяця. На дату підписання цього договору загальний платіж (суборендна плата) за курсом НБУ становить 635 грн. 83 коп., ПДВ 127, 17 грн., разом : 763, 00 грн. (п. 3.2 договору).

Відповідач зобов’язаний внести в якості авансу суборендну плату за два місяці суборенди ( розраховану на курсу НБУ на день підписання акта прийому –передачі об’єкта оренди), протягом 3-х календарних днів з дати підписання акту прийому –передачі об’єкта суборенди. Зазначена сума буде врахована сторонами при розрахунках за перший та останній місяці суборенди (п. 3.5 договору).

Суборендна плата за другий та наступні місяці суборенди, розраховується за ставкою, визначеною у п. 3.2 договору та за курсом НБУ на перший банківський день поточного (розрахункового) місяця. При цьому відповідач зобов’язаний сплачувати суборендну плату щомісячно, не пізніше 12 числа поточного (розрахункового) місяця, незалежно від факту отримання (не отримання) відповідачем рахунку від позивача. У разі необхід7ності отримання рахунку, відповідач зобов’язаний звернутися до позивача не пізніше 5 числа поточного (розрахункового) місяця.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті платежів за суборенду приміщення в період лютого 2010року по липень 2010 року не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення 4104 грн. 01 коп., суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов’язання за договором №ДГУ-02-32 від 06.07.2009р. виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по суборендній платі в сумі 4104 грн. 01 коп. суду не надав.

           Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов’язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору за прострочку платежів по суборендній платі, суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та додатково 10% річних від суми заборгованості.

На підставі наведеного позивачем було здійснено нарахування пені, розмір якої становить 434 грн. 77 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідальність орендаря у вигляді пені передбачена договором, у розрахунку пені позивачем використана подвійна облікова ставка НБУ, вимога позивача про стягнення пені в сумі 434 грн. 77 коп. на заборгованість по суборендній платі є правомірною, а тому такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% річних в розмірі 249 грн. 76 коп. та інфляційних в сумі 168 грн. 78 коп. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Добро –Буд»(м. Київ, Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 36520298) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»(м. Київ, Харківське шосе, 168, код ЄОРПОУ 3072887) 4 104 грн. 01 коп. основного боргу, 168 грн. 78 коп. –інфляційні втрати, 434 грн. 77 коп. пеня за прострочку платежу, 249 грн. 76 коп. –10% річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяТ.Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

23.12.2010р.