Рішення № 13490669, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/55920.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»

Пророзірвання договору про надання послуг № 91117W від 17.11.2009 р. та стягнення 21 336 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Вершков Є.І., дов. № б/н від 27.07.2010 р.

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТ МЕНЕДЖЕР»про розірвання договору про надання послуг № 91117W від 17.11.2009 р. та стягнення 10930,50 грн. попередньої оплати, 4940,59 грн. неустойки та 5465,25 грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань за даним договором.

Ухвалою суду від 15.11.10 р. було порушено провадження у справі № 37/559 та призначено її розгляд на 08.12.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 15.11.10 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання 08.12.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, з метою дослідження доказів у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 15.11.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/538 на 20.12.10 р. та повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 20.12.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 20.12.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»(замовник) 17.11.09 р. був укладений договір про надання послуг № 91117W, відповідно до умов якого замовник надає послуги по розробці веб-сайту, а замовник оплачує надані послуги.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п. п. 1.2. та 1.3. договору про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р, список по комплексу робіт (послуг) вказаний у додатку № 1 до даного договору, який є його невід’ємною частиною; технічні деталі робіт (послуг) вказані в додатку № 2 до даного договору, який є його невід’ємною часиною.

Згідно з розділом 6 договору про надання послуг № 91117W від 17.11.2009 р, вартість послуг за даним договором складає 21861,00 грн. (додаток № 1 до даного договору)); замовник здійснює оплату послуг, що надає виконавець, в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця; замовник оплачує 50 % від суми зазначеної в додатку № 1, після отримання оригіналів бухгалтерських документів , а також даного договору та додатку № 1 до нього; решту 50 % від суми, замовник сплачує після виконання робіт зазначених в додатку № 1.

У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2.1. вищевказаного договору, замовник зобов’язується виконати комплекс робіт по розробці веб-сайту, згідно зі списком послуг, що вказані в додатку № 1 до даного договору; загальний строк виконання всіх робіт виконавця –не більше 60 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. п. 7.1. та 7.2. договору про надання послуг № 91117W від 17.11.2009 р, замовник в 7-ми денний термін підписує акт прийому-здачі робіт (послуг) по розробці веб-сайту або в 10-ти денний термін надає виконавцю мотивовану відмову з переліком необхідних доопрацювань, якщо вини є причиною недотримання вимог додатку № 1 для розробки веб-сайту, передбаченого пунктом 1.1. даного договору; роботи виконавця за даним договором будуть виконані в повному обсязі з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-здачі робіт без претензій, які є причиню відхилень від додатку № 1 для розробки веб-сайту, передбачено в п. 1.1. даного договору.

На виконання вищезазначених умов договору про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р. позивачем було сплачено 50 % вартості послуг за даним договором у сумі 10930,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 372 від 19.11.09 р. (належним чином засвідчена копія зазначеного платіжного доручення додана до матеріалів справи).

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконані зобов’язання за договором про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р. щодо попередньої оплати в розмірі 50 % вартості послуг, тоді як відповідач взяте на себе зобов’язання за договором щодо послуги з розробки веб-сайту не виконав.

02.06.10 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»надіслало ТОВ «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»вимогу (вихідний № 6/05-10 від 31.05.10 р.) розірвати договір про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р., повернути передоплату та сплатити неустойку і штраф протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги.

Однак вищевказана вимога була залишена відповідачем буз відповіді та реагування.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»розірвання договору про надання послуг № 91117W від 17.11.2009 р. та стягнення 10930,50 грн. попередньої оплати, 4940,59 грн. неустойки та 5465,25 грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань за даним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»доказів вбачається, що позивач виконав зобов’язання, покладені на нього договором, тоді як відповідач своє зобов’язання не виконав.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»грошових коштів у розмірі 10930,50 грн. (попередня оплата) визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4940,59 грн. неустойки та 5465,25 штрафу за порушення договірного зобов’язання щодо виконання робіт (послуг) за договором про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.2. договору про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р. передбачено, що у випадку прострочення надання послуг від передбаченого п. 2.1. даного договору строку, виконавець зобов’язаний сплатити на поточний рахунок замовника неустойку в розмірі 0,1 % від вартості послуг за цим договором, за кожний день прострочення, а у випадку простроченні більше, ніж на 30 днів, додатково сплатити штраф у розмірі 25 % від вартості послуг за цим договором.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача 4940,59 грн. неустойки та 5465,25 штрафу за порушення договірного зобов’язання щодо виконання робіт (послуг) за договором про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р.

Вимога позивача щодо розірвання договору про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР», також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

02.06.10 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»надіслало ТОВ «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»вимогу (вихідний № 6/05-10 від 31.05.10 р.) розірвати договір про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р., але відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»у позовній заяві.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування порушення відповідачем істотних умов договору, що, у відповідності до вимог чинного законодавства, є підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 128 від 23.07.10 р. в сумі 300,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 213,36 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 86,64 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 625, 629, 651, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 7, код ЄДРПОУ 33145773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»(04112, м. Київ, вул. Руданського, 4-6, код ЄДРПОУ 21499765) 10 930 (десять тисяч дев’ятсот тридцять) грн. 50 коп. боргу, 4940 (чотири тисячі дев’ятсот сорок) грн. 59 коп. неустойки, 5465 (п’ять тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн. 25 коп. штрафу, 213 (двісті тринадцять) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Розірвати договір про надання послуг № 91117W від 17.11.09 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРОНТМЕНЕДЖЕР».

4.          На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна фірма «ІНТЕС ЛТД»(04112, м. Київ, вул. Руданського, 4-6, код ЄДРПОУ 21499765) з Державного бюджету України державне мито в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 64 коп., що перераховане платіжним дорученням № 128 від 23.07.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.