Рішення № 13490276, 11.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 р. Справа № 24/96

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника позивача Савчука В. Р., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галка-Івано-Франківськ" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 6 381 грн 93 коп.

ТОВ "Галка-Івано-Франківськ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 6 778 грн 78 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач в повному обсязі не оплатив прийнятий від позивача в період з січня по травень 2010 р. від позивача за відповідними накладними товар на загальну суму 16 272 грн 14 коп., що спричинило виникнення боргу. У зв'язку із наявністю цього боргу, на підставі п. 4.3 Договору та ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу 797 грн 44 коп. пені, 396 грн 82 коп. інфляційних втрат та 131 грн 04 коп. три проценти річних.

Ухвалою від 17 листопада 2010 р. господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 24/96.

30 листопада та 16 грудня 2010 р., розгляд справи суд відкладав згідно ст. 77 ГПК України.

В засіданні, яке відбулось 11 січня 2011 р., представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, із змісту якої вбачається, що позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ "Галка-Івано-Франківськ" 6 381 грн 93 коп., з яких 5 104 грн 69 коп. - основний борг, 795 грн 87 коп. - пеня, 353 грн 23 коп. - інфляційні втрати, 128 грн 14 коп. - три проценти річних. Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач свого представника в жодне засідання не направив, хоча про час і місце їх проведення був повідомлений належним чином. Відзиву на позов, як такого, відповідач суду не надіслав і зазначених в ухвалах вимог суду не виконав, однак, 24 грудня 2010 р. суд отримав від відповідача клопотання, із змісту якого вбачається, що відповідач визнає позов, при цьому просить суд не стягувати штрафні санкції, інфляційні та річні, а також просить суд розглядати справу без його участі. За наведених обставин, заслухавши думку представника позивача, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав недоцільним і, згідно вимог ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

10 січня 2009 р., між ТОВ "Галка-Івано-Франківськ" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № 10/01/Ч (а. с. 10).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець продає, а покупець приймає у власність для використання у підприємницькій діяльності продукцію продавця в діючому асортименті по вільній відпускній ціні, яка встановлюється при відвантаженій продукції і фіксується у накладній.

Відповідно до пунктів 2.2 і 4.3 Договору, покупець зобов'язується оплатити доставлену йому продукцію в термін до чотирнадцяти календарних днів з моменту її прийняття в місці розвантаження вказаного в Договорі. При несплаті вартості доставленої продукції, в термін до двадцяти календарних днів з моменту її прийняття, покупець сплачує пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно неоплаченої продукції за кожен день протермінування.

За змістом п. 6.5 Договору він набирає сил з моменту підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2010 р.

В період з січня по травень 2010 р., на виконання своїх договірних зобов'язань, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16 272 грн 14 коп., що підтверджується даними відповідних накладних та картки рахунку (а. с. 18-27).

Однак, в порушення узятих на себе договірних зобовязань, відповідач оплатив поставлений йому позивачем товар частково, зокрема, в сумі 11 167 грн 45 коп., що спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем на суму 5 104 грн 69 коп. Указані обставини підтверджуються даними складеного та підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (а. с. 78).

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 5 104 грн 69 коп. боргу за поставлений товар.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що в результаті неповної оплати отриманого від позивача товару відповідач порушив укладений між сторонами договір поставки і це спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 5 104 грн 69 коп. Розмір цього боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду судом та визнається відповідачем (а. с. 72, 78), тому вимогу позивача про стягнення з відповідача 5 104 грн 69 коп. основного боргу слід задовольнити.

У звязку із простроченням виконання грошового зобовязання, на підставі п. 4.3 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки на загальну суму 795 грн 87 коп. (а. с. 77), що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 ГК України та вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Дана вимога позивача не суперечить зазначеним у ст. 549 ЦК України положенням, вбачається обґрунтованою, тому суд задовольняє її у повному обсязі.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, позивач просить стягнути з відповідача 353 грн 23 коп. інфляційних втрат і три проценти річних на суму 128 грн 14 коп. (а. с. 77). Ці вимоги позивача суд також вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галка-Івано-Франківськ" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 14; ідентифікаційний код 30107431): 5 104 (п'ять тисяч сто чотири) грн 69 коп. основного боргу, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн 87 коп. пені, 353 (триста п'ятдесят три) грн 23 коп. інфляційних втрат, 128 (сто двадцять вісім) грн 14 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І. В. Ткаченко

повне рішення складено 12 січня 2011 р.