Рішення № 13489736, 11.01.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" січня 2011 р.Справа № 9/1451

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О.Г. дов.від 09.12.2010року

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекор-ВС" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с. Піщів Новоград - Волинського району)

про стягнення 3158,47 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 3158,47грн.,з яких: 2534,28грн. сума основного боргу, інфляційних в сумі 280,30грн, 3 % річних в сумі 96,80 грн, пені в сумі 234,42грн та штрафу в розмірі 12,67грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №95 від 20.08.2009року щодо сплати вартості отриманого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до договору поставки №95 від 20.08.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачу був поставлений товар.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2534,28грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001234 від 26.08.2009р, (а.с. 27).

Відповідно до п.3.5 поставка продукції відпускається на протязі п'яти банківських днів з моменту погодження та підписання сторонами специфікацій "Покупця".

Пунктом 4.2 "Покупець" зобов'язаний зазначити в специфікації умови поставки, строк оплати та порядок та провести оплату товару на протязі вказаного строку в специфікації.

Пунктом 7.2 договору №95 від 20.08.2009р. сторони погодили, що за прострочення оплати у порядку п.4.1,4.2 цього договору покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 0,5% від суми постачання та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки платежу від суми боргу.

Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 2534,28 грн., що підтверджується довідкою позивача №09-3 від 09.12.2010р. (а.с. 35) та іншими матеріалами справи.

Строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару не встановлений.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України 03.06.2010 року на адресу відповідача була направлена претензія про оплату поставленого товару. Відповідач отримав зазначені претензії, про що свідчить зворотнє повідомлення. Відповіді на претензію не надав.

У вищезгаданій претензії позивач надав відповідачу семиденний термін для оплати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав. Зокрема, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 11.06.2010р., оскільки вимога про оплату заборгованості була направлена 03.06.2010р.

Законом України "Про бухгалтерський облік" ст.9. передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, за наданою позивачем накладною, не вбачається, що товар було поставлено на підставі Договору поставки товарів №95 від 20.08.09р., тобто підстави відпуску товару в видатковій накладній №РН-0001234 від 26.08.2009р. згідно договору відсутня, а також позивачем не доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді пені та штрафу в певному розмірі.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Згідно розрахунку позивача за період з липня 2009р. по вересень 2010р. сума інфляційних нарахувань - 280,30грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи,позивач невірно провів розрахунок інфляційних нарахувань не врахувавши при цьому, що строк виконання зобов'язання у відповідача сплив 10.06.2010р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму інфляційних нарахувань за серпень 2010р - жовтень 2010р., застосувавши (середній) індекс інфляції в розмірі 104,7%.

По видатковій накладній №РН-0001234 від 26.08.2009року:

- 2534,28(сума боргу) х 104,7% індекс інфляції ) / 100% - (сума боргу) = 117,98грн.;

За таких умов, сума інфляційних нарахувань (індекс інфляції) становить: 117,98грн.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 27.08.2009р. по 03.11.2010р. становить 96,80грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 10.06.2010р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 11.06.2010р. по 31.10.2010р.:

- накладна №РН-0001234 від 26.08.2009року,- 2534,28 (сума боргу) х 3% х 143 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2010 році) = 29,79грн.

За таких умов, сума 3% річних становить: 29,79грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 234,42 грн. пені та штрафу в розмірі 0,5 % від суми боргу в сумі 12,67грн, згідно п.7.2 Договору поставки товарів №95, укладеного сторонами 20.08.09р., (а.с.28)

Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня, штраф) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.

Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені та штрафу, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, так як в документі первинного обліку (видатковій накладній №РН-0001234 від 26.08.2009року) відсутнє посилання на Договір №95 від 20.08.2009року.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково у сумі 2682,05 грн. з яких: сума боргу 2534,28грн, 3% річних в сумі 29,79грн та інфляційних в сумі 117,98грн. В частині стягнення 234,42 грн. пені та штрафу в сумі 12,67грн суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625, ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України та керуючись ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекор-ВС",10029 м.Житомир, вул.Косовського,61, ідентифікаційний код 35545620 - 2534,28грн. боргу, 3%річних в сумі 29,79грн. та інфляційних в сумі 117,98грн, державного мита 86,61грн та 200,40 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "12" січня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рекз.повідомл.про вручення)