Рішення № 13489424, 17.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11р.

Справа № 27/244-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Ікар-Україна»(м. Дніпропетровськ)

до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача –Романенко П.В., дов. від 21.05.2010р.

від відповідача –Дарій Л.М., дов. № 52-16/11 від 09.01.2011р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Ікар-Україна»звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»про стягнення заборгованості в сумі 33375,52грн, в тому числі: 7339,27грн. –3% річних за період з 03.12.2008р. по 07.10.2010р., 26036,25грн. –інфляційних втрат з грудня 2008р. по серпень 2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов’язання за договором від 22.07.2008р. № 1493д щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. по справі №14/85-09 було стягнуто з ВАТ «Південний ГЗК»132499,99грн. основного боргу. З урахуванням положень ст.625 ЦК України належна до стягнення з відповідача сума 3% річних за період з 03.12.2008р. по 07.10.2010р. складає 7339,27грн., інфляційних втрат з грудня 2008р. по серпень 2010р. - 26036,25грн.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на неможливість застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України після винесення судом рішення про стягнення основного боргу, оскільки наведене рішення виконується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних повинні заявлятися одночасно з вимогою про стягнення основного боргу.

В судовому засіданні 13.01.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

22.07.2008р. між ВАТ «Південний ГЗК»(Покупець) і ТОВ «Торгівельний дім Ікар-Україна»укладено договір № 1493д.

Відповідно до п.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар згідно додатків-специфікацій до договору, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2009р. у справі №14/85-09 було стягнуто з ВАТ «Південний ГЗК»на користь ТОВ «Торгівельний дім Ікар-Україна»132499грн. - заборгованості, 1325грн. - витрат по сплаті держмита і 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наведеним рішенням встановлені наступні обставини:

- укладення сторонами № 1493д від 22.07.2008р.;

- неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо своєчасної та повної оплати заборгованості в сумі 132499,99грн.

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2009р. та Вищого господарського суду України від 22.10.2009р. наведене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На підставі ч.2 ст.35 ГПК України суд враховує обставини, встановлені рішенням суду від 22.04.2009р. у справі №14/85-09 при вирішенні даного спору.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2008р. по серпень 2010р. складає 26036,25грн. та 3% річних за період 03.12.2008р. по 07.10.2010р. - 7339,27грн.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що приписи статті 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.

В законодавстві відсутнє обмеження щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та річних після винесення рішення судом про стягнення боргу.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов’язання з оплати товару є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Ікар-Україна»(49050, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, 10, код ЄДРПОУ 33274612) 7339,27грн. - 3% річних, 26036,25грн. –заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 333,76грн. –витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Татарчук В.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –17.01.2011р.