Ухвала суду № 13485251, 09.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2188/09/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представника Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області Висоцької Валентини Василівни; представника товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" Селіванова Сергія Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" звернулася до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі Ізмаїльська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2008 року №0001532304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) на 119 525 грн. за серпень 2008 року та на 107 071 грн. за вересень 2008 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за серпень та вересень 2008 року відповідач дійшов висновків про відсутність у підприємства права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 226 596 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Глобал юніон трейд" за серпень 2008 року 119 525 грн. та за вересень 2008 року 107 071 грн.

Ці висновки мотивовані тим, що позивач неправомірно формував свій податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "Глобал юніон трейд", яке ухвалою суду від 13 жовтня 2008 року було визнано банкрутом. Крім того, у зв'язку з визнанням цього контрагента позивача банкрутом, неможливо здійснити перевірку щодо підтвердження надання ним послуг по податковим накладним, зарахованим до складу податкового кредиту ТОВ "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс".

На думку позивача, вказані висновки є помилковими, оскільки в нього наявні усі необхідні документи на підтвердження права на відшкодування ПДВ, при цьому, позивач не може нести відповідальність за сплату чи несплату контрагентами ПДВ до бюджету.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 226 596 грн., яка пов'язана з послугами від ПП "Глобал юніон трейд", залишилась непідтвердженою і, як наслідок, не відшкодованою, оскільки в ході проведення перевірки було встановлено, що ПП "Глобал юніон трейд" ухвалою суду від 13 жовтня 2008 року було визнано банкрутом. Крім того, згідно звітності у цього підприємства були відсутні обладнання, транспорт, сировина та матеріали, необхідні для надання послуг з ремонту суден, а чисельність працюючих на цьому підприємстві складало 1 особу, що викликало сумнів щодо можливості надання ремонтних послуг у зазначених обсягах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року адміністративний позов ТОВ "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" задоволений.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 27 листопада 2008 року №0001532304/0.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Ізмаїльська ОДПІ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачем у вересні та жовтні 2008 року на підставі поданих декларацій за серпень та вересень 2008 року було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на суму відповідно 506 322 грн. та 406 174 грн.

Ізмаїльською ОДПІ з 11 по 17 листопада 2008 року було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за серпень та вересень 2008 року, за результатами якої складено акт №0105/2304/31893917.

Згідно акта перевірки - сума ПДВ в розмірі 226 596 грн., яка пов'язана з послугами від ПП "Глобал юніон трейд", залишилась не підтвердженою.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2008 року №0001532304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 226 596 грн.

На підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ серпні та вересні 2008 року щодо договірних відносин з ПП "Глобал юніон трейд", позивачем були надані відповідні податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування у зв'язку неможливістю встановлення факту сплати його контрагентом ПДВ до бюджету є необгрунтованими, оскільки з аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що навіть у разі, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ вказується, що судом першої інстанції не враховано, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виплаває з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобовязана здійснення утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Апелянт також вказував, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія акцентує увагу на тому, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, серед обставин, які вплинули на висновки акта перевірки зазначено, що можливість та доцільність надання позивачу ремонтних послуг від його контрагента ПП "Глобал юніон трейд" піддається сумніву, при цьому з матеріалів справи вбачається і підтверджено в процесі апеляційного провадження представником позивача та не заперечувалося представником відповідача, що ремонтні роботи на суднах фактично були виконані.

Також, судова колегія акцентує увагу на тому, що згідно пп.2.3.4 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Таким чином, у порушення вищенаведеної норми Порядку, в основу висновків апелянта покладено субєктивне припущення, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: