Ухвала суду № 13485141, 02.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 р.Справа № 2-а-6737/08/1570 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Обєднання Міжрайпостач»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Обєднання Міжрайпостач»(далі ВАТ «Обєднання Міжрайпостач») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (далі - ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області) та просило визнати не чинним податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2008 року №0052022301/2 з податку на прибуток підприємств на суму 6144,00 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що товариством сума 17897,00 грн., віднесена до валових витрат у ІІ-му та ІІІ-му кварталі 2006,1-му кварталі 2007 року правомірно та згідно вимог закону.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області від 14 лютого 2008 року №0052022301/2 на суму податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій у загальній сумі 6144,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що надані позивачем первинні документи за своїм змістом відповідають вимогам, які закон висуває до них та мають всі необхідні реквізити, зазначені у ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що дає можливість підтвердити факти, надання і отримання послуг позивачем. Оскільки посадовими особами відповідача невірно були застосовані норми п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відтак, зазначені висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими.

В апеляційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апелянт зазначає, що товариством, до моменту закінчення перевірки та складання акту, фахівцям відповідача не було надано копії документів для перевірки, а наданими копіями документів до позовної заяви, ВАТ «Обєднання Міжрайпостач»додатково підтвердило обґрунтованість висновків перевіряючих щодо завищення підприємством суми валових витрат та правильність визначення суми донарахувань по податку на прибуток.

Представник апелянта в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив, та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 590-ХІІ фахівцями ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року.

Актом від 17 вересня 2007 року №2307/23-0/00906166 оформлені результати виїзної документальної перевірки, складеним відповідно до вимог наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок»та відповідно до вимог наказу ДПА України від 27 квітня 2006 року №225 «Про затвердження нової редакції зразків актів перевірок та методичних рекомендацій щодо їх оформлення».

На підставі вищезазначеного акту перевірки та результатами адміністративного оскарження рішень, відповідачем було прийнято остаточне податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2008 року №0052022301/2 на суму податку на прибуток 4474,00 грн., штрафним санкціям - 1670,00 грн., а всього 6144,00 грн.

Фахівцями ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області на підставі перевірки було встановлено порушення п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а саме: до суми валових витрат було безпідставно включені витрати, які фактично була понесені раніше та по іншим витратам надані документи, які не підтверджують факт виконання робіт, оскільки вони не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесено обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу , на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до 5.1. ст. 5 України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1993 року № 334/94 (далі Закон № 334/94 ) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону Закон № 334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну),

Відповідно до п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону Закон № 334/94»до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають включенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Вимоги щодо змісту первинних документів зазначені у ч.2 ст.9 цього ж Закону

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем були надані до перевірки письмові докази: акт приймання-передачі виконаних робіт, накладні на продаж, накладна на відпуск, лист про проведення ремонтних робіт, договори найму транспортних засобів (а.с. 139-143, 230-233, 240, 241-245, 247-249).

Вищезазначені первинні документи були відображені у бухгалтерському обліку підприємства та є повязаними з кінцевими результатами діяльності підприємства за відповідні звітні періоди.

Відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах підприємства у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Позивачем було надано письмові докази (а.с. 193-219, 221-222, 226-229, 234-235), згідно яких усі зазначені господарські операції були проведені за обліком підприємства та знайшли своє об'єктивне відображення у тих звітних періодах, в яких вони були здійснені.

Враховуючи вищенаведені норми законодавств та встановлені докази по справ, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посадовими особами відповідача невірно були застосовані норми матеріального права, а саме п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим, їхні висновки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, склад колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Обєднання Міжрайпостач»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач-суддя І.О. Турецька

суддяЛ.В. Стас

суддя І.П. Косцова