Постанова № 13485135, 02.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 р.Справа № 2-а-4134/08/1570 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро»до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро»(далі ТОВ «Дунайський Агро», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області (далі Ізмаїльська ОДПІ, відповідач) та з урахуванням уточнених позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ №0000051000/0 від 03 вересня 2007 року щодо визначення сум штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627 грн.; №0000051000/1 від 15 листопада 2007 року; №0000051000/1/1 від 14 січня 2008 року щодо визначення сум штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495 грн. та №0000051000/2 від 18 січня 2008 року щодо визначення сум штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63495 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що відповідачем безпідставно виключено зі складу податкового кредиту ТОВ «Дунайський Агро»суми податку на додану вартість у загальному розмірі 63495 грн., що була сплачена позивачем у складі вартості наданих йому ПП «Антарес плюс»товарів та послуг.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року позовні вимоги будо задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ№0000051000/0 від 03 вересня 2007 року; №0000051000/1 від 15 листопада 2007 року; №0000051000/1/1 від 14 січня 2008 року; №0000051000/2 від 18 січня 2008 року.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник апелянта в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив, та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі розпорядження №108-р ДПА в Одеській області щодо організації роботи по перевірці сплати ПДВ при взаємовідносинах з «фіктивним»ПП «Антарес плюс»від 02 липня 2007 року та направлення №000080/80 від 14 серпня 2007 року, виданого Ізмаїльською ОДПІ в Одеській області, була проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань взаємовідносин ТОВ «Дунайський Агро»та ПП «Антарес плюс»за період з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2007 року.

За наслідками вказаної перевірки Ізмаїльською ОДПІ був складений акт №819/23-0/33010652 від 23 серпня 2007 року , на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051000/0 від 03 вересня 2007 року щодо визначення суми штрафних(фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 65627 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Дунайський Агро»оскаржило його до Ізмаїльської ОДПІ, яка внесла зміни в своє рішення, та зменшила суму штрафних(фінансових) санкцій по податку на додану вартість, яка в кінцевому результаті склала 63495 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит. Відповідно до цієї статті у позивача виникло право на податковий кредит по ПДВ з дати отримання виписаних ПП «Антарес плюс»податкових накладних. Відтак, позивач мав право на включення до складу податкового кредиту сплачених(нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів(послуг, робіт), вартість яких відноситься до складу валових витрат, за наявності податкових накладних. Також суд зазначив, що визнання недійсними установчих документів ПП «Антарес плюс»та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи та до моменту її виключення з Єдиного Державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесено необґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2007 року було визнано фіктивний правочин нечинним, який було виражено у створенні ПП «Антарес плюс»з 30 серпня 2005 року; визнано недійсним статут з моменту реєстрації підприємства; визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість від 06 жовтня 2005 року, а також всі первинні бухгалтерські документи та інші документи, складені та підписані від імені ОСОБА_1, як засновника «Антарес плюс».

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суду першої інстанції слід було звернути увагу на те, що надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

При розгляді справи та зясуванні обставин, суд повинен був врахувати, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих актів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що якщо поданих сторонами доказів не достатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи, цього судом першої інстанції зроблено не було.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта що прийнятті судом першої інстанції, як беззаперечного доказу виконання договорів, лише акти виконаних робіт, та платіжні доручення, без аналізу яким саме чином вони виконувались, та чи могли виконуватись взагалі (не враховано специфіку договорів, необхідність специфічного обладнання, та робоча сила, а враховуючи знаходження ПП «Антарес Плюс»за юридичною адресою в м. Одеса, їх доставку на місце виконання робіт, а саме в Кілійський район, який знаходиться за 200 км).

Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини справи, та не прийнято до уваги фактичні данні. А відтак, відповідно до ст. 202 КАС України, така постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової.

Керуючись ст. ст. 195,196; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст. 205; 207, 254 КАС України, склад колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро»до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач-суддя І.О. Турецька

суддяЛ.В. Стас

суддяІ.П. Косцова