Постанова № 13485101, 02.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2010 р.Справа № 2-а-9663/09/2170 Категорія:6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Харченко К.В.,

за участю: (особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули),

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у м. Херсоні звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємця (далі ПП) ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1790,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що згідно даних особових рахунків за ПП ОСОБА_1 рахується податковий борг у сумі 1790,51 грн., який виник з 20 березня 2008 року за рахунок несплати нарахованих зобов'язань, і на даний час не сплачений.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з приватного підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету (код банку 24104230, УДК у Херсонській області, р/р 34218379700002 - єдиний податок, код платежу 16050200 до місцевого бюджету, МФО 852010) 1790 (одну тисячу сімсот дев'яносто) грн. 51 коп. податкового боргу.

В апеляційній скарзі ПП ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14 березня 2006 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Відповідно до заяви від 03 грудня 2007 року № 195 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, ОСОБА_1 є платником єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб.

Положеннями Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа повинна сплачувати єдиний податок самостійно, щомісячно, не пізніше 20-го числа наступного місяця.

Згідно рішення Херсонської міської ради від 31 січня 2008 року № 712 "Ставки єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб у м. Херсоні за календарний місяць" ставка єдиного податку по виду підприємницької діяльності відповідача з 01 квітня 2008 року складає 200 грн.

Відповідно до даних особових рахунків за ПП ОСОБА_1 рахується податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у сумі 1 790,51 грн., який виник починаючи з 20 березня 2008 року за рахунок несплати нарахованих зобов'язань: 20 березня 2008 року - 200 грн., 21 квітня 2008 року - 200 грн., 20 травня 2008 року - 200 грн., 20 червня 2008 року - 200 грн., 21 липня 2008 року - 200 грн., 20 серпня 2008 року - 200 грн., 22 вересня 2008 року - 200 грн., 20 жовтня 2008 року - 200 грн., 20 листопада 2008 року - 200 грн.

З урахуванням переплати в сумі 9,49 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 1790,51 грн.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ДПІ у м. Херсоні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду в повному обсязі, з огляду на наступне.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-III) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вищевказаного Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дощок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків

Тобто, Законом передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.

Водночас Законом установлені спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).

Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року.

Відповідно до зазначеної норми Порядку, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).

День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, направлені на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги були повернуті на адресу податкового органу за закінченням терміну зберігання (а.с.12, 13). На дошці податкових оголошень (повідомлень) 10 вересня 2008 року було розміщено другу податкову вимогу від 13 жовтня 2008 року №2/6710 на суму 1390,51 грн.

Таким чином стягненню підлягає лише 1390,51 грн.

Згідно з вимогами пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету (код банку 24104230, УДК у Херсонській області, р/р 34218379700002 - єдиний податок, код платежу 16050200 до місцевого бюджету, МФО 852010) податковий борг у сумі 1390,51 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: