Постанова № 13484037, 18.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року Справа № 2а-7847/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судці Татаринова Д.В. при секретарі Сандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м. Запоріжжя

до: Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації.

метрології, та сертифікації», м. Запоріжжя

про: скасування постанови про накладення штрафу,-

за участю представників:

від позивача: Косаревська О.М. (довіреність № 1 від 04.01.2010 року)

від відповідача: Голубєв М.В. (довіреність № 34 від 21.10.2010 року)

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» до Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології, та сертифікації», у якому позивач просить скасувати постанову № 1249 від 14 вересня 2010 року про накладення штрафу у розмірі 212859, 43 грн.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-7847/10/0870 та призначено до судового розгляду на 21 жовтня 2010 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2010 року за письмовим клопотанням представників сторін, для надання додаткових доказів, провадження по справі зупинялось до 11 листопада 2010 року.

11 листопада 2010 року судом продовжувався строк зупинення провадження по справі до 18 листопада 2010 року, та ухвалою суду від 18 листопада 2010 року провадження по справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, вказав, що при лабораторних дослідженнях відповідачем виявлено у продукті позивача Собінову кислоту, яка не зазначена на маркуванні. Зазначає, що у виробництві вказана кислота не використовується, тому на маркуванні не вказувалась. Поява Собінової кислоти в продукції повязана з її наявністю в сировині, що використовується у виробництві сирного продукту плавленого.

Крім цього позивач зазначив, що відповідно до п.2 Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1280 від 31 жовтня 2007 року (надалі - Порядок), відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду або його заступника згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У рішенні про відбір зразків продукції зазначається кількість зразків для кожного виду продукції (не менше як два), необхідних для проведення випробування, а також місце її проведення. При цьому кількість зразків продукції, що відбираються, повинна відповідати кількості, зазначеній у відповідному рішенні органу державного нагляду (контролю). У рішенні №24 від 01 вересня 2010 р. взагалі не вказана кількість зразків, необхідних для проведення випробування, та не вмотивовано саме рішення про відбір зразків продукції ПП «Фабрика делікатесних сирів», чим порушено вимоги передбачені Постановою Кабінету Міністрів від 31 жовтня 2007 року №1280.

Також, щодо порушення позивачем положень ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила» представник позивача зазначив, що технічним регламентом згідно зі статтею 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» може бути тільки «Закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України». Тобто, будь-який стандарт і, в тому числі, ДСТУ 4518:2008 може бути обов'язковим до застосування тільки у випадку, коли це прямо вказується в законі України або нормативно-правовому акті, що прийнятий Кабінетом Міністрів України. Стосовно ДСТУ 4518:2008 в Україні не існує законів або актів Кабінету Міністрів України, що посилаються на цей стандарт та/або відтворюють його повністю або частково. Отже, згідно з чинним законодавством стандарт ДСТУ 4518:2008 є необов'язковим до виконання суб'єктами господарської діяльності.

Крім того, посилаючись на п. 5.8 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, що затверджена наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 321 від 03 червня 2002 року представник позивача зазначив, що результати випробувань зразків (проб) поширюються на продукцію, що перевіряється відповідно до вимог викладених у НД на дану продукцію. Тобто, результати випробувань, на основі яких відповідачем були зроблені висновки про невідповідність продукції вимогам чинного законодавства в акті, поширюються тільки на ту партію продукції, що перевіряється, а не на всю продукцію, що була вироблена та реалізована протягом часу, що пройшов від дати останньої перевірки. Але в порушення вказаної Інструкції, відповідач перевіряв продукцію на відповідність стандартам, яка ще не була реалізованою та розмір штрафу розраховувався останнім від вартості реалізованої продукції за період з 24 грудня 2009 року по 03 вересня 2010 року.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях та просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі наказу на перевірку від 29 червня 2010 року № 398 «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології, та сертифікації» була проведена перевірка позивача з питань додержання стандартів, технічних умов, зразків (еталонів) Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» ст. 38, ТУ У 15.5-32875438-002:2007 «Сири плавлені і сирні продукти. ТУ», ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові, Маркування для споживачів» на сирні продукти плавлені скибкові масою 100г: «Дружба», «Вершковий», «Голандський», за результатами якої було складено акт від 14 вересня 2010 року № 424.

В акті перевірки встановлено невідповідність сирних продуктів плавлених скибкових масою 100г: «Голандський», «Дружба», «Вершковий» наступним вимогам:

-ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», а саме на маркуванні не вказана Собінова кислота (фактично виявлена), також на маркуванні вказані сири жирні та нежирні, сухі молочні продукти, які фактично не закладаються;

-п. 3.3.1 ТУ У 15.5-32875438-002:2007, а саме відсутність кисломолочного смаку та запаху, колір білий замість від світло-жовтого до жовтого;

-п. 3.3.2 ТУ У 15.5-32875438-002:2007, а саме завищена масова частка вологи в сирних продуктах плавлених скибкових масою 100 г.: «Голандський»; «Дружба»; «Вершковий» відповідно: 56,1 %; 55,5 %; 54,6 % замість не більше 54,0 %.

-додатку А до ТУ У 15.5-32875438-002:2007, який передбачає в сирному продукту пл. ск. «Дружба» білків від 10,4 до 11,2г, а фактично виявлено 1,6 г., в сирному продукту пл. ск. «Голандський» білків від 12,0 до 13,8 г., а фактично виявлено 1,6 г.

Крім цього встановлено, що сирні продукти плавлені скибкові масою 100г: «Голандський», «Дружба», «Вершковий», не відповідають вимогам п. 4.5.1.1 ДСТУ 4518:2008, а саме загальна назва «сирний продукт» надрукована шрифтом, що не читається, висота літер 1мм замість 5мм та п. 4.5.1.2 ДСТУ 4518:2008, а саме загальна назва «сирний продукт» надана на боковій стороні замість лицьової.

На підставі перевірки відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу від 14 вересня 2010 року № 1249, якою за реалізацію сирного продукту плавленого скибкового масою 100г. «Дружба» на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 08 квітня 1993 року № 30-93 (далі - Декрет) на позивача накладено штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції в сумі 212859, 43 грн.

Згідно з п. 4.8 акту перевірки з 24 грудня 2009 року по 03 вересня 2010 року реалізовано неякісного сирного продукту пл. ск. Масою 100г «Дружба» тм ЗН 89664, 3 кг на суму 851437, 75 грн.

Не погодившись із винесеною постановою № 1249 від 14 вересня 2010 року про накладання штрафу позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду про її скасування.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державне підприємство «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології, та сертифікації» є територіальним органом центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики в межах повноважень визначених Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР та входить до системи державних органів, які в межах своєї компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 8 Декрету у разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність: за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

З огляду на зазначене положення Декрету, наявність принаймні однієї невідповідності реалізованого товару вимогам стандартів, норм і правил є підставою для відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, при лабораторних дослідженнях відповідачем виявлено у продукті позивача Собінову кислоту, яка не зазначена на маркуванні.

Посилання позивача не те, що Собінова кислота, не вказана на маркуванні, у звязку з не використанням вказаної кислоти у виробництві позивача, а поява Собінової кислоти в продукції повязана з її наявністю в сировині, що використовується у виробництві сирного продукту плавленого, не приймається судом до уваги та спростовується наступним.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1870-ІУ пакування та маркування молочної сировини та молочних продуктів здійснюються відповідно до законодавства України.

Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР встановлено Заборону обігу харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію зокрема про калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту.

Фактично виявленої відповідачем Собінової кислоти у сирному продукті плавленому скобковому масою 100г «Дружба» ТМ «Знай наших» не зазначеної на його етикетці, робить цей продукт таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР, зокрема встановленим ст. 38 цього Закону вимогам до етикетування харчових продуктів, а відтак відповідач обґрунтовано застосував до позивача санкції, передбачені пп. 2 п. 1 ст. 8 Декрету.

Посилання ж позивача на порушення порядку п. 2 Порядку набору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженого постановою КМУ № 1280 від 31 жовтня 2007 року, не приймається судом до уваги, оскільки, у рішенні про відбір зразків продукції № 24 від 01 вересня 2010 року зазначено кількість зразків методом перерахування трьох видів продукту сирного, а саме: продукт сирний «Дружба», продукт сирний «Голандський», продукт сирний «Вершковий». Крім того, позивач при оформленні акту відбору зразків не заперечував ту кількість продукції яка була відібрана для проведення досліджень, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень з даного приводу в самому акті відбору зразків підписаному заступником директора ПП «Фабрика делікатесних сирів» Парнюк Н.П.

Щодо використання методів встановлених ДСТУ 4958:2008 є цілком законним відповідно до атестату акредитації зареєстрованого у реєстрі 15 січня 2010 року за № 2Н661 дійсний до 14 січня 2013 року, яким керується випробувальний центр відповідача.

Крім того, твердження позивача на те, що відповідачем перевірялась продукція яка ще не була реалізована, а розмір штрафу повинен розраховуватися від вартості реалізованої продукції, спростовуються наступним.

Як встановлено судом, відповідачем перевірялась продукції на підприємстві позивача у грудні 2009 року та був забракований сирний продукт плавлений, який не відповідає вимогам нормативної документації. Відповідно до довідки про обсяг реалізації продукції, а саме: продукт сирний плавлений скобковий 100г «Дружба» за період з 24 грудня 2009 року по 03 вересня 2010 року позивачем було реалізовано вказаної продукції на суму 851437, 75 грн.

На підтвердження зазначених у акті перевірки порушень позивача судом також був взятий до уваги план заходів щодо усунення виявлених порушень згідно з актом від 14 вересня 2010 року, затверджений директором позивача А.А. Підкуймухою, в якому визначені дії спрямовані на усунення порушення рецептур.

Згідно з п. 4 ст. 8 Декрету на підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку, за наявності порушень, передбачених пунктом 1 цієї статті, підприємцю видається обов'язкове для виконання рішення (постанова) про сплату штрафів за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. Постанову про накладення штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного постанова про накладення штрафу № 1249 від 14 вересня 2010 року була винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Таким чином підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13 грудня 2010 року

Суддя/підпис/ Д.В. Татаринов