Постанова № 13484004, 29.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Справа № 2а-8989/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання С.А. Даниловій

за участю представників

від позивача Черкашин І.І.

Шонія М.В.

від відповідача Сидоренко А.В.

Панцакова С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовною заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ Напівфабрикатів»

до : Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про : скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ Напівфабрикатів» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях, просять позов задовольнити у повному обсязі, а саме: скасувати податкове повідомлення-рішення №0001651702/0 від 07.10.2010.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржувані рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб згідно із ч.1 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та службової №1668/26-31 від 21.08.2010 була проведена позапланова перевірка з питань оформлення найманої праці та повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб позивача за період з 01.07.2007 по 30.06.2010. Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог: п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.4.2.1. п.4.2. ст.4, пп..6.5.1. п. 6.5. ст.. 6, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати, у порядку, визначеною ст.8 вищезазначеного Закону та за ставкою, передбаченою п.7.1. ст.7 Закону, що призвело до заниження податку у сумі 5 405,01 грн.

Судом встановлено, що під час документальної перевірки були отримані пояснення колишніх працівників ТОВ «Торговий дім «Світ напівфабрикатів» ОСОБА_5, ОСОБА_6, на підставі яких, було встановлено фактичний розмір заробітної плати, яку вони отримували. Відповідно до пояснень ОСОБА_5 та співставлення відомостей нарахування заробітної плати були встановлені розбіжності, заробітна плата, яка отримувалась щомісячно у період з 21.11.2007 по 31.05.2008 складала 1300 грн., у період з 01.06.2008 по 15.10.2009 складала 1900 грн., у період з 16.10.2009 по 13.04.2010 складала 2500 грн. що суперечить розрахунково-платіжним відомостям.

Відповідно до пояснень про отримані доходи ОСОБА_6 та співставлення відомостей нарахування заробітної плати встановлено розбіжності, заробітна плата, яка отримувалась щомісячно у період з 07.08.2008 по 30.11.2008, складала 2400 грн., у період з 01.12.2008 по 30.09.2009, складала 1400 грн. що суперечить відомостям розрахунково-платіжним відомостям.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 24.09.2010 №109/1702/32292274.

На підставі зазначеного акту та встановлених перевіркою порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001651702/0 від 07.10.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку доходи фізичних осіб в розмірі 16215,03 грн., з яких 5405,01 грн. основний платіж та 10810,02 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства України позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Згідно з п.п.8.1.1 п.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п.17.1 ст.17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (само зайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої само зайнятої особи).

Пунктом 19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок (п.п. «а»).

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб були використані опрацьовані матеріали, а саме пояснення колишніх працівників позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В ході розгляду матеріалів встановлено, що відповідно наданих відомостей, частина заробітної плати давалася офіційно, шляхом перерахування коштів на зарплатну картку працівникам, а частина заробітної плати давалася готівковими коштами без утримання та перерахування відповідних податків та зборів до бюджету, та нарахованого із заробітної плати ПДФО у відомостях відсутня.

З акту перевірки також вбачається, що документи (платіжні відомості нарахованої та виплаченої заробітної плати, та інші) не були предметом вивчення перевіряючих і усі висновки акту ґрунтуються на поясненнях вищезазначених осіб. При цьому розрахунок несплаченого податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) зроблений виходячи з даних по сумі заробітної плати, яка виплачена без нарахування ПДФО «в конвертах».

Не знайшли обґрунтованого підтвердження ці данні і в ході судового розгляду справи, а посилання відповідача на відсутність даних по нарахуванню ПДФО в відомостях по заробітній платі, не пояснюють походження суми, з якої ДПІ був обчислений ПДФО, та не доводить обставину виплати заробітної плати «в конвертах».

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (Порядок-№327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані вбухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 вказаного Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактомпорушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники,які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського облікусуб'єкта господарювання урозрізі періодівугрошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти істатті нормативно-правових актів, що порушені платником податків,зазначити період (місяць, квартал,рік)фінансово-господарської діяльностіплатника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивнихприпущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дійпосадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо). Акт перевірки від 24.09.2010 вказаним вимогам не відповідає, факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства не підтвердується, оскільки не ґрунтується на первинних та бухгалтерських документах, при аналізі яких ДПІ були виявлені та зафіксовані в акті перевірки порушення.

Що стосується пояснень позивача, які ґрунтуються на тому, що до інформативних додатків відносяться пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб субєкта господарювання щодо виявлених порушень та/або причини ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, надані у ході перевірки (Порядок №327), то суд приходить до висновку, що в даному випадку до інформативних додатків можуть відноситися ті пояснення, по яким вже виявлено правопорушення. Тобто спочатку повинно бути виявлено правопорушення, а пояснення повинні бути, як додаткові докази,які підтверджують факт правопорушення, а ні навпаки. Крім того, підчас перевірки, документально підтвердження ці пояснення не були, про що не заперечував і сам відповідач.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зроблено безпідставні висновки про порушення позивачем п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.4.2.1. п.4.2. ст.4, пп..6.5.1. п. 6.5. ст.. 6, пп.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та відповідно, податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно, а, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001651702/0 від 07.10.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ Напівфабрикатів» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 06.12.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева