Ухвала суду № 134839591, 16.02.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/712/25

2/125/213/2025

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16.02.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хитрука В.М.,

секретаря судового засідання Рашевської О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

14.04.2025 до Барського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 10.06.2025 цивільну справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у цивільній справі № 125/712/25. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.09.2025 судом зареєстровано заяву про закриття провадження у справі подану відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», в якій остання вказує, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі № 902/825/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.10.2025 у справі № 902/825/24 було затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Зазначає, що вона звертаючись до Господарського суду області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включила до переліку кредиторів ТОВ «Свеа Фінанс», звернувши увагу на наявність в неї грошових зобов`язань перед кредитором. Вважає, що спір про стягнення із неї заборгованості, має розглядатися у межах справи про її неплатоспроможність Господарським судом Вінницької області.

При цьому, зазначає, що позивач станом на дату затвердження плану реструктуризації боргів у справі № 902/825/24 Господарського суду Вінницької області не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника, як конкурсний кредитор, а тому його вимоги вважаються погашеними та наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на викладене відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства та оскільки кредитор не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника до затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» не з`явився, однак у позовній заяві просив провести розгляд цивільної справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:

1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;

2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;

3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника;

4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;

6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав;

7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 у справі № 902/825/24, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оприлюднено на офіційному веб-сайті судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Н.О. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 у справі №902/825/24, затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким у відповідача виникло з 07.10.2024 (тобто до дня відкриття провадження у справі про банкрутство), заборгованість відповідача по кредиту відповідно до поданого позивачем розрахунку становить 28750,00 грн.

Таким чином, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а саме 07.10.2024 та виключно в межах провадження у справі № 902/825/24 про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом здійснюється пред`явлення вимог кредиторами до боржника та задоволення таких вимог.

Також, судом враховано, що ухвалою Господарського суду у справі № 902/825/24 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника і на час постановлення цієї ухвали в справі № 902/825/24 зазначений мораторій не скасований.

Подання позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Свеа Фінанс" до Барського районного суду Вінницької області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №38537-03/2024 від 30.03.2024 не відповідає вимогам встановленим Кодексом України з процедур банкрутства та не може бути розглянуто по суті Барським районним судом Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі підлягають розгляду за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, а тому клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є підставним, обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Роз`яснити позивачу, що його вимоги можуть бути предметом розгляду в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції АТ «ОТП Банк» №1350 від 08.04.2025, позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 гривень.

Відтак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вважаю за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що його вимоги можуть бути предметом розгляду в господарському суді в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місця знаходження: буд. Вацлава Гавела, 6, м.Київ) судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією №13 від 08.07.2025 в розмірі 2422,40 грн (одержувач: ГУК у Вінн.обл./ м. Збараж/22030101, МФО банку отримувача: 899998).

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду у 15-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя: