Ухвала суду № 13478482, 12.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 р.Справа № 2а-8616/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайського державного підприємства "Хімпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010р. по справі

за позовом Первомайського державного підприємства "Хімпром"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Первомайське державне підприємство «Хімпром», звернулось до суду з позовом до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області:

- № 0000201700/0 від 12.05.2010 року по податку з доходів фізичних осіб в частині неутримання та неперерахування податку з виплаченого доходу гр. ОСОБА_1 в сумі 3505,17 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в сумі 7010,34 грн.;

- № 0000052328/0 від 12.05.2010 року по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в частині основного платежу в сумі 864048,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій в розмірі 348905,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність у нього обовязку нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету від імені та за рахунок гр. ОСОБА_1 податок з доходів. На думку позивача, Первомайське ДП «Хімпром» не є податковим агентом, а тому податок з доходу фізичних осіб має сплачувати саме гр. ОСОБА_1

Також позивач вважає безпідставними висновки відповідача про заниження Первомайським ДП «Хімпром» податку на прибуток підприємств через заниження валового доходу. Позивач вважає, що на Первомайське ДП «Хімпром» поширюються спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які мають пріоритет по відношенню до загальних норм законодавства та забороняють нарахування будь-яких відсотків до припинення дії мораторію, введеного при порушенні провадження в справі про банкрутство.

Відповідач проти позову заперечував та посилався на правомірність висновків планової виїзної перевірки позивача, якою, на думку відповідача, встановлені факти порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позову Первомайського державного підприємства «Хімпром» до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09.03.2010 року по 19.04.2010 року спеціалістами Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку Первомайського державного підприємства «Хімпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 319/23-304/00203341 від 26.04.2010 р. з висновком про допущення позивачем, як на думку відповідача, наступних порушень:

- вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 898683,00 грн.;

- вимог п.п. 6.3.2, 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неправомірного, як на думку відповідача, застосування податкової соціальної пільги у місяці звільнення працівника, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 526,45 грн.;

- вимог п.п. 4.2.1 п. 4.2, п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині невиконання функцій податкового агента при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_1, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3505,17 грн. (а.с. 41-50, т. 1).

На підставі висновків акту перевірки Лозівською ОДПІ у Харківській області були прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0000201700/0 від 12.05.2010 року про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12094,89 грн., з яких 4031,63 грн. основний платіж, 8063,26 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 9, т. 1);

- № 0000052328/0 від 12.05.2010 року про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 1277136,00 грн., з яких 898683 грн. основний платіж, 378453 грн.- штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10, т. 1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000201700/0 від 12.05.2010 року та № 0000052328/0 від 12.05.2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача є правомірними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.02.2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1 про поновлення його на роботі в Первомайському ДП «Хімпром» на посаді головного інженера. Даним рішенням зобовязано стягнути з Первомайського ДП «Хімпром» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19367,85 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. (а.с. 51-52, т. 1).

Наказом Первомайського ДП «Хімпром» № 26-к від 18 лютого 2009 року вказане рішення Апеляційного суду Харківської області було прийняте до виконання: скасовано наказ № 33-к від 07.03.2008 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера (а.с. 233, т. 1). Виконуючи вказане рішення, позивач здійснив на користь ОСОБА_1 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 19367,85 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. При виконанні судового рішення в цій частині Первомайським ДП «Хімпром» не були дотримані вимоги ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка передбачає, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб здійснюється податковим агентом.

Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності у позивача обовязку нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у звязку з тим, що позивач, як на його думку, не є податковим агентом, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати облікову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення цього Закону.

Згідно з п. 8.1.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 даного Закону України у разі ,коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, то відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на податкового агента. При цьому, платник податку отримувач таких доходів, звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Позивач не виконав чинні норми Закону при здійсненні виплати коштів особі, яка працювала за трудовим договором в Первомайському ДП «Хімпром».

Із матеріалів справи встановлено, що гр. ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за ініціативою Первомайського ДП «Хімпром» та за рішенням суду був поновлений на роботі.

Оскільки при виплаті заробітної плати ОСОБА_1 Первомайський ДП «Хімпром» виступав як податковий агент, то при здійсненні вказаної виплати позивач повинен був нарахувати, утримати та сплатити до бюджету передбачений чинним законодавством податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та помилковими, а тому податкове повідомлення рішення № 0000201700/0 від 12.05.2010 року є правомірним.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо безпідставності, як на думку позивача, висновків відповідача про заниження Первомайським ДП «Хімпром» податку на прибуток підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на 01.01.2007 року позивач за договорами безвідсоткової строкової позики отримав грошові кошти загальною сумою 29.469.400,00 грн. Дана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.

Позивач, не погоджуючись із висновком Лозівської ОДПІ у Харківській області про заниження позивачем податку на прибуток підприємств, посилався на те, що на Первомайське ДП «Хімпром» поширюється спеціальна норма Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме ч. 4 ст. 12, яка має пріоритет по відношенню до загальних норм законодавства та забороняє нарахування будь-яких відсотків до припинення дії мораторію, введеного при порушенні провадження в справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вищевказаної норми протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобовязань є правопорушенням, а тому нарахування санкцій ґрунтується на законі.

Таким чином, обмеження, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не поширюються на нарахування, які були здійснення Лозівською ОДПІ у Харківській області.

Колегія суддів зазначає, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобовязання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобовязання, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а виявлені після порушення такого провадження, а також штрафні санкції за невиконання платником податку зобовязань.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Первомайського державного підприємства "Хімпром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2010р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЄмельянова В.І.

Судді Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.01.2011 р.