Постанова № 13477672, 11.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 січня 2011 р. № 2-а- 15857/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.,

за участю :

секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача Шелехань Ю.О., відповідача Горошко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Балаклійського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Балаклійський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області , в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 09.06.2010 року № 0002931501/0, від 20.08.2010 року №0002931501/1, від 10.09.2010 року №0002931501/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань не подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами за 11 міс. 2006, 11 міс 2007 р. За результатами перевірки складено акт від 25.05.2010 року №1634/15-016/22683086 та встановлено порушення абз «а» п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”. Позивач не погоджується з зазначеними порушеннями посилається на те, що п.7.11.12 п. 7.11 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що саме центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій. Відповідно до вказаної норми закону наказом ДПА "Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку її заповнення" від 11.07.1997 р. № 233 затверджено форму Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядок її заповнення. Згідно затвердженої форми звіту звітними періодами є: перший квартал, півріччя, третій квартал, рік. Цим наказом не передбачено здачу Звіту за 11 місяців 2006, 2007 років. В засобах масової також не було повідомлено про їх здачу. Окрім того цим наказом не зазначено, що Звіт - це декларація. Також позивач вважає що взагалі перевірка була проведена всупереч наказу ДПА №761 від 05.12.2008 року та Наказу №327 від 10.08.2005 року згідно яких невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій , звітів, тому що звіти не були подані взагалі. Також позивач вказує на інші порушення Наказу №327 а саме, не зазначено періоду за який проведено перевірку, акт не підписаний посадовими особами Балаклійського РЦЗ, в звязку з тим, що вони не були запрошені до ДПІ у Балаклійському районі. Також, в порушення вимог п. 4.5 Наказу ДПА №253 податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 року №0002931501/0 було направлено на адресу Балаклійського РЦЗ з порушенням строків лише 03.08.2010 року. Таким чином позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 року № 0002931501/0 є таким, що було прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню. Окрім того позивач зазначає, оскільки якщо на думку ДПІ в Балаклійському районі звіт про використання кошті неприбутковим установами й організаціями за 11 місяців 2006 р. та 11 місяців 2007 повинен був поданий 20.12.2006 р. та 20.12.2007 р. , то відповідно до чинного законодавства нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання повинно було накладено в 2007 р. та в 2008 р., а акт перевірки складений лише 25.05.2010 р. Отже, застосування до Балаклійського РЦЗ адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані письмові заперечення, відповідно до яких ДПІ у Балаклійському районі Харківської області , проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі з посиланням на акт перевірки від 25.05.2010 року №1634/15-016/22683086 та зазначає, що обов'язок неприбуткових установ і організацій щодо подання податкових декларацій про прибуток за 11 місяців 2006р. та 11 місяців 2007р. у строки, визначені законом для місячного податкового періоду встановлений законами України, а саме ст. 69 Закону Україна «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. №3235- IV, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 р. №398-V. Зазначені закони були опубліковані в офіційних друкованих засобах інформації, а саме, газеті «Урядовий курєр», отже, доведені до відома всіх підприємств, установ і організацій та громадян України та підлягають обов'язковому виконанню на всій території України. Щодо посилання позивача про застосування строків давності до накладення адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу відповідач зазначив, що підпунктом 15.1.2 ст.15 Закону України № 2І81-ІІІ встановлено, що строк давності у 1095 днів не застосовується, а податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате, якщо податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано. Позивачем податкові декларанті про прибуток за 11 місяців 2006р. та 11 місяців 2007р. не були подані а тому строк давності 1095 днів для визначення штрафних санкцій за неподання таких декларацій, на підставі пп. 15.1.2 ст.15 Закону України № 2181-111, не застосовується.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, що зазначені в запереченнях до адміністративного позову та матеріалах перевірки.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до п.п. 1.11 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” від 04.12.1990 № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області на підставі п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань не подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами за 11 міс. 2006 р., 11 міс 2007 р.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2010 року №1634/15-016/22683086 яким встановлено порушення абз. «а» п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, п.22.13 ст.22 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.4.1 р.4 Порядку складання звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого Наказом ДПА України від 11.07.1997р. №233, Наказу ДПА України від 03.04.2003р. №153, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2003р. №309/7630 платником не наданий податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 11 міс 2006 року та 11 міс 2007 року

Зафіксовані актом порушення стали підставою для прийняття відповідачем відповідно до приписів п.6.1. ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 09.06.2010 року №0002931501/0 яким визначено суму податкового зобовязання за податком на прибуток в сумі 340 грн., у тому числі за основним платежем 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340 грн.

Позивач звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення. На адресу позивача направлені податкові повідомлення рішення №0002931501/1 від 20.08.2010 р., №0002931501/2 від 10.09.2010 р.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991року №1251 (який діяв на час здійснення перевірки) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі - Закон України № 334) визначено, що платники податку у строки визначені Законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період (1 квартал, півріччя, три квартали, рік) та сплачують визначений до сплати податок у строки визначені для квартального податкового періоду.

Пунктом 7.11 Закону України № 334 платниками податку на прибуток підприємств визначені неприбуткові установи та організації, які згідно з п.16.10 ст.16 зазначеного закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.

Відповідно до підпункту 7.11.12 статті 7 Закону України № 334. Державною податковою адміністрацією України розроблено Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (далі - Порядок). затверджений наказом ДПА України від 11.07.97 р. N 233, зареєстрований в Мін'юсті України 06.08.97 р. за N 290/2094. Згідно п. 1.1 цього Порядку вбачається, що він розроблений на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України N 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». П .4. цього Порядку визначено строк подання такого звіту та сплату податку.

Звіт, як податковий розрахунок, є документом, на підставі якого здійснюється, нарахування і сплата податку, отже, відповідно до визначення наведеного у п.1.11 ст. Закону України N 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) за своїм статусом він є податковою декларацією.

Відповідно до пп. «а» пп. 4.1.4 п 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних, за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця - календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Статтею 69 Закону Україна «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. №3235- I V визначено для платників податку - прибуток у 2006 році сплату податку а прибуток і результатами одинадцяти місяців 2006; року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 року здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 р. №398-V встановлено, що платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року. Також законом встановлений обов'язок платника податків подати податкову декларацію про прибуток за 11 місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, у порядку, встановленому абзацом першим пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень зазначеного законодавчого акту.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що законодавством встановлено обов'язок неприбуткових установ і організацій щодо подання податкових декларацій про прибуток за 11 місяців 2006р. та 11 місяців 2007р. у строки визначені законом для місячного податкового періоду.

Щодо посилань позивача на те, що в засобах масової інформації не було повідомлено про здачу звіту суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 94 Конституції України Закони України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційними друкованими виданнями в Україні є "Офіційний вісник України" та газета "Урядовий кур'єр".

Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. 3234- IV опублікований в газеті "Урядовий кур'єр" від 30.12.2005 року №250-251.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 року № 398 -V опублікований в газеті "Урядовий кур'єр" від 16.12.2006 № 238

Таким чином, вказані Закони України опубліковані в офіційних друкованих засобах інформації, отже, доведені до відома всіх підприємств, установ і організацій та громадян України та підлягають обов'язковому виконанню на всій території України.

Щодо посилань позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин строків давності визначених ст. 250 Господарського кодексу України суд зазначає, що виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України - цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання, поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до абз.6 п.1 ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган держаної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно - господарських повноважень щодо субєктів господарювання.

Правовідносини, де орган державної податкової інспекції, здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі не є здійсненням організаційно - господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, отже, застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій передбачених ст. 250 вказаного Кодексу.

В той же час відповідно до вимог п. 17.3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” (в редакції що діяв на момент виникнення (вчинення) спірних правовідносин) сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарженню їх сум.

Як зазначив Верховний Суд України, в ухвалі від 14.11.2007р. прийнятій у справі № 32/485 (К-15423/06) «сума штрафних санкцій за змістом Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” є складовою податкового зобовязання». Таким чином, на штрафні санкції нараховані на підставі цього Закону, розповсюджується строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону»,за винятком випадків визначених пп.15.1.2 п. 15.1 ст.15 Закону України N2181-ІІІ податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання».

Підпунктом 15.1.2 ст.15 Закону України № 2І81-ІІІ встановлено, що строк давності у 1095 днів не застосовується, а податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате, якщо податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано. Позивачем податкові декларанті про прибуток за 11 місяців 2006р. та 11 місяців 2007р. не були подані, а тому строк давності 1095 днів для визначення штрафних санкцій за неподання таких декларацій, на підставі пп. 15.1.2 ст.15 Закону України № 2181-111, не застосовується.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” 17.1.1. платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Враховуючи вищезазначені норми суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340 грн.

Отже зазначені податкові повідомлення - рішення було прийнято відповідачем в межах компетенції податкового органу, у встановленому законом порядку. Таким чином, це рішення повністю узгоджуються з вимогами закону та відповідає обставинам, які є підставою для його винесення. Законодавчі підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Балаклійського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень - рішень залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 січня 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.