Рішення № 134771408, 12.03.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/52/26

Провадження № 2/302/144/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого діє Романенко М.Е., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 23917 грн 20 коп,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2026 року позивач подав суду вищенаведений позов, який обґрунтував таким. 27.06.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (Торгова марка Cashberry™) та відповідачкою укладено кредитний договір № 10004019822. Відповідачці перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 у сумі 6000 грн, однак така не виконала належним чином кредитні зобов`язання, унаслідок чого між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №556/ФК-22. Згідно з цим договором відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 10004019822 від 27.06.2021 року. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 23917,20 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 17917,20 грн. Керуючись ст.ст. 512-514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачкою умов кредитного договору № 10004019822 від 27.06.2021 року, позивачем, який набув права грошової вимоги, на останню відому адресу реєстрації відповідачки направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС". Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 23917,20 грн та судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.01.2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Відповідачці надіслано ухвалу про відкриття провадження в справі на адресу місця її реєстрації проживання, а також на адресу зазначену позивачем у позові та надану відповідачкою при укладенні кредитного договору, однак згідно з довідками про причини повернення/досилання Ф.20 Укрпошти ухвала двічі повернулася до суду з причини «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому про зміну місця проживання відповідачка суд не повідомляла. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, у матеріалах справи також відсутні. Таким чином, ухвала суду вважається врученою відповідачці. Відзив на позовну заяву станом 12.03.2026 року ОСОБА_1 не подала, строк для подачі такого сплив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.06.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 23761, де сторони обумовили таке:

- для отримання Кредиту Позичальник подає Заяву про надання Кредиту. У разі позитивного рішення Кредитодавця щодо надання Кредиту, Сторонами укладаються Спеціальні умови. Кредитодавець може відмовити у наданні Кредиту без зазначення причин, при цьому повідомивши Позичальника про відмову в Особистому кабінеті (п.1.3 договору);

- сума Кредиту, Первинний строк Кредиту, а також розмір Процентної ставки визначаються у відповідних Спеціальних умовах (п.1.5 договору);

- нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою: - визначеною відповідними Спеціальними умовами, в межах Первинного строку Кредиту; - передбаченою відповідною Угодою про продовження, в межах строку такої Угоди про продовження. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений відповідними Спеціальними умовами (за умови відсутності чинних Угод про продовження) або Угодами про продовження (у разі укладання), більш ніж на 3 календарних дня, особливі умови, встановлені для Позичальника Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування Кредитом (у разі наявності Угоди про продовження за період останньої Угоди про продовження) підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої цим Договором, а можливість отримання знижки забезпечена для Позичальника лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором (п.3.3 договору);

- у випадку порушення прав Позичальника, неналежного виконання чи невиконання цього Договору, Кредитодавець несе відповідальність згідно із цим Договором та Законодавством (п.7.3 договору).

27.06.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали спеціальні умови № 10004019822 до договору кредитної лінії №23761, де сторони обумовили таке:

- сума Кредиту - 6000 гривень (п. 1.1.1. договору);

- первинний строк Кредиту - 30 календарних днів (п. 1.1.2. договору);

- процентна ставка - 1.37 відсотків в день (п. 1.1.3. договору);

- базова процентна ставка 2.37 відсотків в день (п. 1.1.4. договору);

- у випадку надання Кредиту не в день укладення Спеціальних умов, загальний строк надання Кредиту автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Спеціальних умов по відношенню до дати надання Кредиту, та становить 30 календарних днів користування Кредитом, починаючи з дати отримання Кредиту Позичальником п.2.3 договору).

Згідно з листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 22.01.2026 року №20.1.0.0.0/7-260119/24974-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).

Згідно з випискою за період 27.06.2021-03.07.2021 року на карту № НОМЕР_2 ОСОБА_1 27.06.2021 року зараховано 6000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №10004019822 від 27.06.2021 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у сумі 23917 грн 20 коп, яка складається з тіла кредиту 6000 грн, відсотків - 17917,20 грн.

05 вересня 2022 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (надалі «Фактор») та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (надалі - «Клієнт») уклали Договір факторингу № 556/ФК-22 про наступне:

- згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (п.2.1 договору);

- перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору (п.4.1 договору).

Згідно з витягом із додатку №1 до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №10004019822 від 27.06.2021 року в розмірі заборгованості 23917 грн 20 коп, яка складається з тіла кредиту 6000 грн та заборгованості за відсотками 17917 грн 20 коп.

Згідно з платіжними інструкціями №,№2474, 2493, 2544 від 06.09.2022. 12.09.2022, 19.09.2022 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» переказало ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» 1488000 грн, 744000 грн, 744000 грн як оплату за договором факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року.

Згідно з досудовою вимогою Вих.№3177010443-АВ від 30.10.2023 року ОСОБА_1 повідомлено, що між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» укладено договір факторингу №556/ФК-22 05.09.2022 року, відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №10004019822 від 27.06.2021 року, загальна заборгованість за цим договором становить 23917 грн 20 коп.

Відповідно до ч.1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, з огляду на встановлені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору факторингу №556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, витягу із додатку №1 до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року та платіжних інструкцій, тому до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 10004019822, укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та відповідачкою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС», натомість позивач довів існування між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та відповідачкою кредитних зобов`язань, право вимоги за якими перейшло до позивача, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду прийшла до таких висновків:

- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу);

- очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними;

- отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України;

- регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні;

- інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі N 912/1120/16 (пункт 6.28));

- на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором;

- так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

При цьому умовами кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 6000 гривень, первинний строк кредиту - 30 календарних днів, процентна ставка - 1.37 відсотків в день, базова процентна ставка 2.37 відсотків в день, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою, зокрема визначеною відповідними Спеціальними умовами, в межах Первинного строку Кредиту. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений відповідними спеціальними умовами (за умови відсутності чинних угод про продовження) або угодами про продовження (у разі укладання), більш ніж на 3 календарних дня, особливі умови, встановлені для позичальника програмою лояльності, втрачають силу, застосовується базова процентна ставка, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом (у разі наявності угоди про продовження за період останньої угоди про продовження) підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №10004019822 від 27.06.2021 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у сумі 23917 грн 20 коп, яка складається з тіла кредиту 6000 грн, відсотків - 17917,20 грн. Однак як вбачається з розрахунку заборгованості нарахування процентів за користування кредитними коштами було здійснено і за межами строку кредиту, який обумовили сторони.

Оскільки після закінчення строку кредитування у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідачки заборгованості по процентах за користування кредитними коштами в розмірі 17 917,20 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

З відповідачки підлягає до стягнення заборгованість за відсотками за користування кредитом у межах дії кредитного договору, а саме з 27.06.2021 по 26.07.2021 у розмірі 4266 грн (6000 грн х 2,37% х 30 днів).

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, з відповідачки підлягає до стягнення заборгованість у загальному розмірі 10266 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, а 4266 грн - проценти за користування кредитними коштами.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 42,92%), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1142 грн 70 коп (2662 грн 40 коп х 42,92% = 1142 грн 70 коп).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачу, у справу надано договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 року №42649746, додаткову угоду №10004019822 до договору №42649746 від 11.12.2025, акт №10004019822 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 11.12.2025 року, детальний опис №10004019822 робіт, виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої допомоги від 11.12.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №841 від 22.07.2016 року, яке видане Лівак І.М.

Відповідачкою не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, тієї обставини, що позовні вимоги задоволено частково (на 42,92%), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2575 грн 20 коп (6000 грн х 42,92% = 2575 грн 20 коп).

Керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10266 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у виді:

- судового збору в розмірі 1142 грн 70 коп;

- витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2575 грн 20 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 12.03.2026 року.

Суддя В. П. Кривка