Ухвала суду № 1347350, 03.02.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

28 січня 2008 року

Справа № 2-11/13099-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Волкова К.В.,

Черткової І.В.,

секретар судового засідання Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Дерев'янко Олександра Михайловича, довіреність №б/н від 10.09.2007, Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром";

відповідача: Заболотного Захара Володимировича, довіреність №6200/10/10-0 від 08.10.2007, Красноперекопського об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 20.11.2007 року у справі № 2-11/13099-2007А,

за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1,Красноперекопськ,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 20.11.2007 року у справі №2-11/13099-2007А задоволено позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Суд визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000152304/0 від 17.09.2007 року.

Не погодившись з постановою суду, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000152304/0 від 17.09.2007 в частині зменшення заявленого до відшкодування за червень 2007 податку на додану вартість у сумі 136294,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає сплачена постачальникам в попередньому місяці частина не податкового кредиту попереднього місяця (рядок 17 декларації з податку на додану вартість), як вказав в акті перевірки відповідач, а обрахованого відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від'ємного значення.

Відповідач з позовними вимогами не згоден, оскільки вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягає сплачена постачальникам в попередньому місяці частина саме податкового кредиту попереднього місяця (рядок 17 декларації з податку на додану вартість), оскільки на це вказує розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 72 пункту 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Як свідчать надані докази в матеріалах справи, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією 17.09.2007 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000152304/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2007 року у розмірі 136294,00грн.

Підставою винесення даного повідомлення-рішення зазначений акт проведеної співробітниками Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції виїзної позапланової перевірки Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром", код ДРПОУ 05444552 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2007 року.

Актом перевірки встановлено порушення абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки згідно платіжних доручень, наданих Красноперекопським відкритим акціонерним товариством "Бром" до перевірки, сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (травня 2007), фактично сплачена у попередньому податковому періоді (травні 2007) постачальникам таких товарів (послуг) становить 997378,14грн. За даними Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" 1133672,00грн. Різниця склала 136293,86грн. Саме зазначена різниця 136294,00грн. і становить завищення бюджетного відшкодування у червні 2007 року.

Відповідно до пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), безпосередньо врегульований пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість”.

Згідно з підпунктом 7.7.1, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з декларацією позивача, з податку на додану вартість за червень 2007 року в рядку 24 від'ємне значення становить 3267187,00грн. (а. с. 60). В Акті перевірки в таблиці № 46 (відображення результатів перевірки розділу III Декларації "Розрахунки з бюджетом" в табличній формі) (а. с. 45) Відповідач визнає цей залишок і навіть збільшує його в зв'язку з врахуванням ним зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування на підставі аналогічних повідомлень-рішень за попередні місяці, які всі оскаржені в судовому порядку.

Бюджетному відшкодуванню підлягає не все від'ємне значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до наданого відповідачеві разом з декларацією за червень реєстру оплати Позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (травні), сума оплати становить 1133672,00грн. (а. с. 57). Відповідач факт сплати коштів Позивачем постачальникам в даному розмірі і в даному місяці не спростовує.

Таким чином, як безпосередньо передбачено порядком визначення бюджетного відшкодування, позивач в червні до підлягаючої відшкодуванню включив суму податку, фактично сплачену у попередньому податковому періоді (травні) постачальникам таких товарів (послуг) в розмірі 1133672,00грн.

Вищевикладене свідчить, що як передбачено порядком визначення бюджетного відшкодування обраховане відповідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", від'ємне значення у позивача в червні 2007 року становить 3267187,00грн. Сума податку, фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередньому місяці травні, становить 1133672,00грн., що є частиною від'ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню. її зменшення на 136294,00грн. є безпідставним.

Судовою колегією не можуть бути прийнятими до уваги посилання відповідача на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена пунктом 1 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 в редакції наказу №213 від 15.06.2005 на підставі наступного.

Відповідно до підпункту 7.7.2 а) Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, а не податкового кредиту.

Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 в редакції наказу №213 від 15.06.2005, затверджений і Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 5.12 якого, підлягаючою бюджетному відшкодуванню встановлює також частину від'ємного значення, а не податкового кредиту.

Також, не приймаються судовою колегією й посилання відповідача на листи Державної податкової адміністрації України, оскільки:

- листи не відносяться до нормативно - правових актів, які відповідно до статті 7 пункту 1 підпункту 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, які застосовує суд при розгляді справ, оскільки підпункт 4.4.2 г) Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який продубльований в пункті 1.3 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №176 від 12.04.2003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 за №326/7647 прямо передбачають, що податкові роз'яснення не мають сили нормативно - правового акту;

- правом надання роз'яснення окремих положень податкового законодавства Державної податкової адміністрації України володіє як контролюючий орган відповідно до підпункту 4.4.2 а) Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Але даний підпункт передбачає, що такі роз'яснення надаються в порядку, визначеному Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 1.2 Порядку роз'яснень, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №176 від 12.04.2003, роз'яснення положень податкового законодавства поділені на узагальнюючі податкові роз'яснення та податкові роз'яснення. Відповідно до пункту 1.8 Порядку роз'яснень узагальнюючі податкові роз'яснення надаються Державною податковою адміністрацією України і затверджуються її наказом. А відповідно до пункту 1.7 Порядку роз'яснень податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді податкового органу з питань окремих положень податкового законодавства, надані на запит зацікавленої особи. Фактично, вказані відповідачем листи Державної податкової адміністрації не затверджені її наказом. Також вони направлені не на запити позивача, і навіть не на запити конкретних інших платників податків, що виключає можливість віднесення цих листів навіть до податкових роз'яснень;

- листи, на які посилається відповідач, стосувались відповідей Державної податкової адміністрації на специфічні питання - сплата податку на додану вартість митним органам при імпорті товарів, використання податкових векселів, що фактично відсутнє в обставинах справи і виключає використання даних листів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 19 частини 1 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення, позивач навпаки, довів обчислення бюджетного відшкодування у повній відповідності до вимог законодавства.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі №2-11/13099-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі №2-11/13099- 2007А підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року у справі №2-11/13099-2007А залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя О.А. Щепанська

Судді К.В. Волков

І.В. Черткова