Постанова № 13473450, 24.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-7474/10/2270/9

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представника позивача - Лукіянчук О.М. за дорученням №1 від 11.01.2010р.

представника відповідача - Нахілко Ю.О. за довіреністю від 08.06.10р. №5845/9/10-031 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенюк & Штефанік" <3-тя особа >до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0020771700/0 від 13.09.2010 року та № 0020771700/1 від 18.11.2010 року, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» звернулось в суд з позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2010 року №0020771700/0, від 18.11.2010 року №0020771700/1, якими позивачеві визначене податкове зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 369330,6 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 123110,2 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 246220,4 грн..

На думку позивача зазначені податкові повідомлення-рішення є незаконими та підлягають скасуванню. Вказує, що за період господарської діяльності стосовно здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року підприємство нараховувало, утримувало та сплачувало податок з доходів фізичних осіб в повному обсязі. Використання інспекторами Красилівської МДПІ експертних оцінок проведених перед реєстрацією автомобілів у органах МРЕВ, для встановлення вартості транспортних засобів, що відчужувалися за договором комісії, з метою визначення доходу фізичних осіб на підставі приписів ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не відповідає чинному законодавству та проведене донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 123110,20 грн. та нараховані суми штрафних санкцій в розмірі 246220,46 грн. є незаконним. Зазначає, що будь-яких доказів того, що фізичні особи продавці транспортних засобів, які є платниками податку з доходів фізичних осіб, отримали у власність доходи, на які були донараховані спірні податкові зобовязання із вказаного податку, відповідачем не було перевірено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечує. Вказує на те, що Красилівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р., результати якої оформлені актом перевірки. В результаті перевірки було встановлено, що в порушення вимог п.1.2, п.1.15 ст.1, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб позивачем недоутримано податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 123110,20 грн.. Зазначає, що позивачем проводилась реалізація транспортних засобів без наявності документів, які б свідчили про визначення субєктами оціночної вартості рухомого майна за звичайною ціною (тобто мінімальною при продажу), що є базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб через комісійні магазини, як це передбачено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При купівлі-продажу автомобілів між громадянами позивач не проводив експерту оцінку транспортних засобів, де зазначається звичайна вартість автомобіля на момент продажу. Вказує, що під час проведення перевірки було встановлено, що експертні оцінки проведені перед реєстрацією автомобілів в органах МРЕВ визначили ціни на реалізовані транспортні засоби, які значно вищі цін зазначених в договорах комісії. Тобто позивач при проведенні комісійної торгівлі транспортними засобами значно занижував вартість автомобілів у договорах комісії, що призвело до заниження нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» зареєстроване 25.03.2004 року Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.2004 року №16601200000000176 серії АОО №218720, взято на податковий облік Красилівською МДПІ за №181.

Основними видами діяльності підприємства є: функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; діяльність готелів; школи підготування водіїв транспортних засобів; технічні випробовування та дослідження.

В період часу з 25.08.2010р. по 27.08.2010р. працівниками Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі частини 1 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведена невиїзна документальна перевірка Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, повноти та правильності подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р..

За результатами перевірки відповідачем складено акт №504/17-21349824 від 31.08.2010р., відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення вимог п.1.2, п.1.15 ст.1, пп.4.2.6, п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України від 22.05.03р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 123110,20 грн..

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Красилівською МДПІ від 13.09.2010 року №0020771700/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів найманих працівників в сумі 369330,6 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 123110,2 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 246220,4 грн..

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в апеляційному порядку до Красилівської МДПІ.

Рішенням Красилівської МДПІ про результати розгляду скарги від 18.11.2010р. №12627/10/17-026 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010р. №0020771700/0 податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2010р. №002077100/1, а скаргу Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» - без задоволення.

Підставою для визначення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб є викладені в акті невиїзної документальної перевірки висновки відповідача щодо заниження позивачем нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб при проведені комісійної торгівлі транспортними засобами за період з 21.04.2007р. по 31.03.2009р. та недоутримання податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 123110,2 грн..

Досліджуючи правомірність вищезазначених висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог вимог п.1.2, п.1.15 ст.1, пп.4.2.6, п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі-Закон), в частині заниження позивачем нарахування та сплати податку з доходів з фізичних осіб при проведені комісійної торгівлі транспортними засобами за період з 21.04.2007р. по 31.03.2009р. та недоутримання податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 123110,2 грн. судом враховується наведене нижче.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що платником цього податку є, зокрема резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Положеннями п.1.15 Закону встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону обєктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

За змістом п.1.6 ст.1 Закону загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Як встановлено судом, позивачу Красилівською МДПІ було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та застосовано відповідні штрафні (фінансові) санкцій виходячи із того, що вказане підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності, яка підлягала перевірці, набуло статусу податкового агента з відповідними обовязками, які належним чином виконані не були.

З акту перевірки №504/17-21349824 від 31.08.2010р. вбачається, що за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. при продажу обєктів рухомого майна за посередництвом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» перераховано до бюджету 849 грн. податку з доходів фізичних осіб, що також підтверджується квитанціями до прибутково касових ордерів про сплату податку на дохід фізичних осіб з продаду транспортних засобів. В період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. за посередництвом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» проведено 19 випадків комісійної торгівлі автомобілями між фізичними особами громадянами. Комісійну торгівлю автомобілями Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» здійснювало на підставі укладених договорів комісії між Спільним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» (комісіонером) та фізичними особами громадянинами (комітентом та покупцем). Комісіонер, який діє в інтересах комітентів та покупці укладали дані договора про надання послуг та консультацій, проведення передпродажної підготовки, оформлення довідок-рахунків на автотранспортний засіб (товар). Відповідно до даних договорів комісії визначено, що комітент та покупець проводять розрахунки між собою по купівлі-продажу без участі комісіонера, самостійно передають один одному товар, заявлена вартість товару визначається за домовленістю між сторонами (ст.632 ЦК України). До кожного з 19 договорів комісії позивачем було складено акти технічного стану та оцінки транспортного засобу і номерного агрегата, довідки - рахунки.

Внаслідок перевірки довідок-рахунків у відповідності з якими Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» проводилась реалізація транспортних засобів, перевіряючими встановлено, що транспортні засоби реалізовувались без наявності документів, які б свідчили про визначення субєктами оціночної вартості рухомого майна за звичайною ціною (тобто мінімальною при продажу), що є базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб через комісійні магазини, як це передбачено Законом України від 12.07.2001р. №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Основні вимоги щодо організації роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, іншими транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва і номерними агрегатами до них (двигуни, шасі, кузови, рами) як новими, що не були в експлуатації та не були зареєстровані в органах ДАІ, так і такими, які були в експлуатації (комісійна торгівля), а також скупленими транспортними засобами і номерними агрегатами регламентується Правилами роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002р. №228 (далі Правила).

Згідно з п.3.13 Правил, ціни на транспортні засоби і номерні агрегати, що здаються на комісію, а також розмір комісійної винагороди визначаються за погодженням сторін.

В силу п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зазначене положення Правил цілком узгоджується з приписами ст.ст.626, 628, 629, 632 Цивільного кодексу України за якими: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами; ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У матеріалах справи відсутні докази того, що у ході проведеної перевірки Красилівською МДПІ було виявлено порушення Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» передбачених Законом обовязків, як податкового агента, а саме нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку. При цьому, виходячи із наведеного у Законі визначення поняття податкового агента у нього не виникає обовязку щодо визначення дійсного розміру доходу особи при нарахуванні, утримуванні та сплаті цього податку щодо операцій з продажу об'єктів рухомого майна.

Приписами п.1.2 Закону встановлено, що у цьому Законі термін дохід слід розуміти як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Обовязковою умовою нарахування та сплати до бюджету податку з доходу від продажу транспортного засобу є факт отримання фізичною особою платником податку доходу або нарахування такого доходу.

Всупереч вимогам ч.2 ст.72 КАС України відповідачем не надано, у ході проведеної перевірки позивача здобуто не було будь-яких доказів того, що фізичні особи продавці транспортних засобів, які є платниками податку з доходів фізичних осіб, отримали у власність доходи, на які були донараховані спірні податкові зобовязання із вказаного податку.

Відповідно до положень п.4.2.6 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об"єктів рухомого майна регулюється статтею 12 Закону.

Положеннями п.12.3 ст.12 Закону встановлено, що якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

При цьому положення ст.12 Закону, що регламентують оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, не містять приписів щодо обовязкового проведення субєктами оціночної діяльності оцінки рухомого майна з метою визначення доходу фізичної особи, на відміну від положень п.11.2.3 ст.11 цього Закону, який регламентує оподаткування операції з продажу нерухомого майна.

Ставка податку згідно п.7.1 ст.7 Закону за перевіряємий період становила 15%. Це положення поширюється, зокрема і на комісійний магазин (комісіонера), який відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за дорученням комітента зобов"язується за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Тобто якщо фізична особа (комітент) продає своє рухоме майно (автомобіль) за посередництвом юридичної особи, її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу (комісіонера), то такий комісіонер є податковим агентом, як це визначено Законом. Податкові агенти згідно з п.1.15 ст.1 Закону зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Використання контролюючим органом експертних оцінок, проведених перед реєстрацією автомобілів у органах МРЕВ, для встановлення вартості транспортних засобів, що відчужувалися за договорами комісії, з метою визначення доходу фізичних осіб на підставі приписів ст.7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, на думку суду, не відповідає чинному законодавству.

При цьому встановлене у ході перевірки Красилівської МДПІ порушення Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенюк & Штефанік» Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, яке проявилося у тому, що при прийманні транспортних засобів на комісію в період з 01.04.07р. по 17.04.08р. не складались акти оцінки технічного стану транспортних засобів, на думку суду, не може служити правовою підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, оскільки вказаний нормативний акт не врегульовує правовідносини, повязані із нарахуванням та сплатою податків, що не виключає можливості настання для позивача інших негативних наслідків чи притягнення його до передбаченої діючим законодавством відповідальності за таке порушення.

Враховуючи викладене, вказане твердження відповідача про те, що базою для визначення суми податку з доходів фізичних осіб при продажу транспортних засобів фізичних осіб через комісійні магазини є визначена субєктами оціночної діяльності вартість рухомого майна за звичайною ціною (тобто мінімальною при продажу), суд вважає необґрунтованим, та таким, що не базується на приписах Цивільного Кодексу України та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенюк & Штефанік" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0020771700/0 від 13.09.2010 року та № 0020771700/1 від 18.11.2010 року задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції №0020771700/0 від 13.09.2010 року та № 0020771700/1 від 18.11.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >Д.Л. Фелонюк

< для копії >< для копії >