Постанова № 13473340, 21.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2010 р. № 2-а- 11681/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача Бубенка С.О., представника відповідача Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм» до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм» звернувся до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222330/0 від 06.09.2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 25000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100000, 00 грн.

Рішення прийнято на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 6210/233/32439942 від 25.08.2010р. за травень 2010 року, відповідно до якого встановлено порушення з боку позивача вимог пп. 7.2.3. п.7.2. ст.7, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на загальну суму 250000, 00 грн.

З такими висновками позивач не погоджується, вважаючи оскаржуване в даній справі рішення відповідача незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

При цьому він зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині формування податкового кредиту з ПДВ зроблено в звязку з тим, що контрагент позивача ТОВ «Домострой», по взаємовідносинах з яким позивачем сформовано податковий кредит, не подав податкову звітність до податкових органів. Проте, на думку позивача, дана обставина жодним чином не впливає на право формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. При цьому він пояснив, що контрагент позивача ТОВ «Домострой», по взаємовідносинах з яким позивачем сформовано податковий кредит за травень 2010 року, не подав до податкових органів декларації з податку на додану вартість за відповідний період, в звязку з чим у позивача були відсутні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ через відсутність у зазначеного контрагента законних підстав для складання та надання оригіналу податкової накладної ТОВ «Сінтафарм». Таким чином відповідач вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення цілком законним та обґрунтованим.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Фахівцями ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова в серпні 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій податковій декларації з ПДВ та Додатку 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2010 року.

В ході перевірки виявлено розбіжності між задекларованою позивачем сумою податкового кредиту, сформованого внаслідок проведення господарських операцій з ТОВ «Домострой» та сумою податкових зобовязань ТОВ «Домострой», яким не надано до податкового органу розшифровку податкових зобовязань в розрізі контрагентів. Сума розбіжностей складає 250000,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 6210/233/32439942 від 25.08.2010р., згідно якого відповідач зробив висновок про порушення позивачем правил ведення податкового обліку з податку на додану вартість в частині формування податкового кредиту за червень 2010 року, чим порушено пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення № 0001222330/0 від 06.09.2010р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 25000,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100000, 00 грн.

При прийнятті податкового повідомлення рішення відповідач виходив з того, що згідно проведеного аналізу поданої позивачем декларації з ПДВ за травень 2010 року встановлено, що позивач мав господарські відносини з придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Домострой»на загальну суму 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ 250000,00 грн. Відповідно до «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»між податковим кредитом ТОВ «Сінтафарм»та податковим зобовязанням ТОВ «Домострой» на дату складання акту перевірки виявлено розбіжності на суму 250000,00 грн. На запит відповідача про надання додаткових документів позивачем надано копії документів, отриманих від ТОВ «Домострой»на загальну суму 1500000,00 грн., зокрема податкова накладна № 280503 від 28.05.2010р. на суму 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ 250000,00 грн., акт виконаних робіт від 28.05.2010 р. до договору доручення № SB4/10 від 16.04.2010р. про виконання робіт з пошуку та проведення переговорів з постачальниками комплектуючих для використання в фармацевтичній промисловості. Вартість зазначених робіт склала 1500000,00 грн., у тому числі ПДВ 250000,00 грн.

Так само при проведенні перевірки було виявлено, що ТОВ «Домострой»не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання в розрізі контрагента ТОВ «Сінтафарм», згідно додатку 5 розділу І до декларації з ПДВ за травень 2010 року контрагент ТОВ «Сінтафарм»відсутній. Крім того, ТОВ «Домострой»не має такого виду діяльності за КВЕД як пошук контрагентів для підприємств фармацевтичної галузі, а відповідно до поданої ним звітності чисельність працюючих на даному підприємстві за І квартал 2010 року складає 0 осіб, за ІІ квартал 200 року 2 особи.

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Домострой»не мало людських та матеріальних резервів для виконання укладеного з позивачем договору щодо підшукування контрагентів та проведення переговорів з постачальниками комплектуючих для використання в фармацевтичній промисловості, отже фактично, укладаючи зазначений договір, сторони не мали на меті досягнення реального економічного ефекту, а господарська операція, визначена в податковій накладній, виданій на його підставі, фактично не відбулась.

Суд з такими висновками відповідача погоджується та зазначає, що відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України з:

передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 7.4.1 п.п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність у позивача виданих та отриманих податкових накладних, про що він зазначає в позовній заяві, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не вичерпною. В даному випадку не було дотримано обовязкових умов для виникнення права на формування податкового кредиту виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем суду не надано вичерпних доказів, які б свідчили про реальність виконання укладеної угоди, в звязку з якою ТОВ «Домострой»було видано позивачу податкову накладну, на підставі якої сформовано податковий кредит.

Разом з тим, суд при вирішенні справи враховує, що відповідно до Ухвали Господарського суду Харківської області від 18.08.2010р. по справі № Б-50/155-10 відносно ТОВ «Сінтафарм»порушено провадження у справі про банкрутство, з моменту прийняття ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів: заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Таким чином, приймаючи оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010р. № 0001222330/0, позивач не вправі був нараховувати позивачу штрафні (фінансові) санкції в розмірі 100000,00 грн., оскільки в даний час вже діяв мораторій на нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення рішення відповідача № 0000161550/0 від 14.09.2010р. підлягають задоволенню частково в частині нарахування штрафних санкцій податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, в іншій частині залишенню без змін.

На підставі викладеного, ст., ст. 1,3,7 Закону України «Про податок на додану вартість» та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм»до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0001222330/0 від 06 вересня 2010р. в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм»суми податкового зобовязання за штрафними санкціями в розмірі 100000 гривень, - в іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2010 р.

Суддя Присяжнюк О.В.