Постанова № 13473339, 19.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2010 р. № 2-а- 8240/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Фоменко І.Є.

за участю:

представника позивача - Носова К.В.

представника відповідача - Чернової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Дочірнього підприємства "Молторг" )

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Молторг" (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001422310/0 від 10.12.2009 року, № 0001422310/1 від 18.02.2010 року, № 0001422310/2 від 20.04.2010 року Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 571957 грн. 50 коп. (п'ятсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 50 коп.), покласти витрати позивача по сплаті держмита на відповідача.

В обґрунтування позову ДП "Молторг" вказало, що за результатами планової виїзної перевірки Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова був складений Акт №3093/23-104/32948851 від 26.11.2009р., який не був підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства у зв'язку з незгодою з викладеними у ньому - окремими положеннями, а до канцелярії ДПІ Комінтернівського району м. Харкова від ДП «Молторг» були надані заперечення до Акту перевірки, з супроводжувальним листом «07» грудня 2009р. Доводи та пояснення, викладені в запереченнях, не були визнані Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова і висновки викладені в Акті не були змінені, про що було повідомлено підприємство Листом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 18350/50/10/23-110 від 10.12.2009р. «16» грудня 2009р. на адресу ДП «Молторг» надійшло податкове повідомлення - рішення від «10» грудня 2009р. №0001422310/0 Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі п'ятсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 50 коп. Викладені в Акті перевірки від 26.11.2009р. № 3093/23-104/32948851 висновки податкового органу позивач вважає помилковими, оскільки господарські взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода ", ЗАТ "Індустріальні та дистриб'юційні системи" та ФОП ОСОБА_3 мали реальний характер, складені у цих взаємовідносинах первинні документи відповідають закону, вартість робіт оплачена у повному обсязі. Актом перевірки не встановлено невідповідності відомостей, що зазначені у первинних документах, складених за результатами таких господарських операцій, фактичним обставинам цих операцій. А відтак, податкове повідомлення-рішення, яке ґрунтується на таких висновках, підлягає безумовному скасуванню.

15.04.2010р. ДП «Молторг» було подано скаргу з додатками копій документів на податкове повідомлення - рішення від «10» грудня 2009р. №0001422310/0 до ДПА України. Рішенням про результати розгляду скарг (№5661/6/25-0115 від 15.06.2010р.), яке було отримано ДП «Молторг» засобами поштового зв'язку 24.06.2010р., ДПА України повідомило підприємство про відмову у задоволенні скарг, та залишення податкових повідомлень - рішень №0001422310/0, №0001422310/1 без змін, у зв'язку з чим ДП «Молторг» також просить скасувати рішення податкового органу, які були прийняті за наслідками розгляду скарг підприємства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ Комінтернівському районі міста Харкова, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 30.06.09р. Перевіркою було встановлено, що в порушення пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року підприємством зайво віднесено суму 1240000 грн. та в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту з ПДВ - суму 248000 грн. без надання звіту про виконані послуги, який повинен мати обов'язкові реквізити первинних документів. Також з наданих до перевірки ДП "Молторг" документів за 1 кварталі 2008 року та 1 квартал 2006 року неможливо зробити висновок щодо фактичного отримання маркетингових послуг та зв'язку даних послуг з веденням господарської діяльності підприємством та не надані документи, які б пояснювали, в чому саме виражається виробнича необхідність надання гр. ОСОБА_4 поворотної фінансової допомоги. Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, податковою цілком обґрунтовано та правомірно донараховано підприємству податок на прибуток у сумі 381305 та податок на додану вартість у сумі 272000 грн.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що Позивач Державне підприємство "Молторг" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію від 14.05.2004р. серії А00 № 174883 № запису 1 480 120 0000 004105, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

На підставі направлень від 30.10.2009р. № 500, від 13.11.2009р. № 523 та наказу на продовження перевірки № 689 від 12.11.2009р., виданого ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова з 30.10.2009р. по 12.11.2009р. була проведена планова виїзна перевірка ДП "Молторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р.

Результати перевірки оформлені актом від 26.11.2009р. № 3093/23-104/32948851.

10.12.2009р. з посиланням на даний акт ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001422310/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 571 957, 50 грн., з яких: 381.305 грн. - основний платіж, штраф - 190.652, 5 грн.

Підприємство не погодилось з вказаним рішенням податкового органу та розпочало процедуру адміністративного оскарження.

За наслідками розгляду скарг підприємства, скарги були залишені без задоволення та податковою були прийняті рішення № 0001422310/1 від 18.02.2010 року, № 0001422310/2 від 20.04.2010 року.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в Акті від 26.11.2009р. № 3093/23-104/32948851 висновки відповідача про порушення ДП "Молторг" п. 5.1 ст. 5, п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, а саме: встановлено заниження підприємством податку на прибуток всього у сумі 381.305 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2008р. - 48300грн., 2 квартал 2008р. - 2540 грн., 3 квартал 2008р. - 311679 грн., 1 квартал 2009р. - 3751 грн., 2 квартал 2009р. - 15035 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Як вбачається з акту перевірки (п.п. 3.1.2 п. 3), ДП "Молторг" було порушено п.п. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами та доповненнями) та включено до валових витрат вартість навантужувально - розвантажувальних робіт.

Судовим розглядом встановлено, що ДП "Молторг" у перевіряємому періоді було одним з дистриб'юторів ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода" та ЗАТ "Індустріальні та дистриб'юційні системи" на території Харкова, так і Харківської області. За вказаний період основним видом діяльності підприємства була оптова торгівляпродуктами харчування, а саме: молочної продукції, мінеральної води, безалкогольними напоями, тощо. У зв'язку з тим, що на підприємстві були відсутні власні приміщення для здійснення господарської діяльності та не введені в штатний розклад такі посади, як вантажники, комірники, експедитори та інші співробітники, які б виконували вантажно-розвантажувальні роботи, підприємство отримувало послуги з оренди приміщень від ТОВ «Український торгівельний будинок» за договором № 5 від 07.03.08р., а також вантажно-розвантажувальні роботи та послуги по перевезенню вантажів від ТОВ «Компанія НС Логістіка».

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999р., первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперовихабо машинних носіях і повинні включати наступні обов'язкові реквізити: назву документа (форми);дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарчої операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь в здійсненні господарської операції.

Оглянувши приєднаний до матеріалів справи Акт виконаних робіт № ОУ-0000105 від 30.06.08 р., суд відзначає, що усі вищевказані реквізити були відображені у зазначеному акті. Окрім того, належних доводів того, що отримані від ТОВ «Компанія НС Логістіка» навантажувально - розвантажувальні послуги не були використані в межах господарської діяльності ДП «Молторг», та підприємство неправомірно віднесло до складу валових витрат вартість вантажно - розвантажувальних робіт та послуг по перевезенню вантажів, відповідачем - ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Таким чином, висновки, викладені в п.3.1.2 Акту, щодо порушення ДП «Молторг» п.п5.4.4 п. 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Також, у п.п.3.1.2. п. З Акту перевірки вказано, що ДП «Молторг» було порушено п.п 5.4.4 п.5.4 ст.5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями, та згідно ст. 9 Закону України від 16.07.99р. М996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: включило до складу валових витрат підприємства вартість маркетингових послуг на суму 272 263,00грн. (без ПДВ) здійснених: ТОВ «Компанія НС ЛТД» (33206076) на 120 000,00грн., СПДФО ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) - на 152263грн.

За правилами п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включається до складу валових витрат витрати: на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами, також не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що задля належного здійснення основної діяльності підприємства, у ДП «Молторг» виникла необхідність в маркетингових послугах, у тому числі в послугах з просування товару, що реалізується підприємством, вивчення ринку аналогічних товарів, послугах по пошуку нових клієнтів, контролю за укладанням та виконанням договорів з клієнтами (покупцями), контролю за документообігом між покупцем (клієнтом) та підприємством. Придбання вищевказаних послуг є підготовкою та організацією продажу продукції та відноситься до господарської діяльності ДП«Молторг». Зазначені у Акті інформаційні та маркетингові послуги були сплачені ДП «Молторг» контрагентам в повному обсязі, для перевірки були надані квитанції (відривна частина к ПКО) до прибуткових касових ордерів, видаткові касові ордера, які підтверджують оплату товару (послуг).

Згідно п.п. 3.5.1 п. З Акту перевірки, перевіркою було встановлено, що підприємство в перевіряємому періоді, сплачувало грошові кошти фізичним особам-підприємцям за придбані товари (виконані роботи, надані послуги). В ході проведення перевірки вибірково перевірено рахунок «Розрахунок з підзвітними особами», в результаті встановлено, що суми видані під звіт використовуються на господарські нужди, порушень не встановлено».

За таких підстав, твердження, викладені в Акті, щодо порушення підприємством п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшло обґрунтованого підтвердження у судовому засіданні.

Згідно п.п 3.1.2 п. З складеного ревізорами Акту перевірки, ДП «Молторг» включило до складу валових витрат вартість маркетингових послуг без надання звіту про виконані послуги, який повинен мати обов'язкові реквізити первинних документів: зміст та обсяг господарчої операції, одиницю виміру господарської операції, перелік товарів, кількість, тощо.

Для включення витрат на маркетингові послуги до складу валових витрат необхідні документи, оформлені згідно вимог ст.9 Закону України від 16.07.1999р №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи та зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства. Таким чином, без наявності звітів на виконані маркетингові послуги неможливо встановити зв'язок витрат на маркетинг з господарською діяльністю підприємства.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999р М996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні включати наступні обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарчої операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особисту підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь в здійсненні господарської операції.

Оглянуті у судовому засіданні первинні та зведені облікові документи - договори, акти виконаних робіт, видаткові касові ордери, надані ДП "Молторг" містять вищевказані реквізити, а тому висновки податкової про порушення ДП «Молторг» п.п5.4.4 п.5.4 ст.5, п.п 5.3.9 п 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997року зі змінами та доповненнями, не можуть бути визнані судом правомірними. Витрати підприємства в сумі вартості отриманих від ТОВ «Компанія НС ЛТД» та ФО-П ОСОБА_3 маркетингових та інших послуг, були здійснені в межах господарської діяльності ДП «Молторг» та відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», правомірно віднесені до складу валових витрат підприємства.

Згідно п.п. 3.1.2 п. З Акту перевірки, ДП «Молторг» було порушено п.5.1. п.п5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.7.3.7 п. 7.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим підприємством було завищено валові витрати на суму витрат не пов'язаних з веденням господарської діяльності платника у сумі 12958 грн.

Перевіряючи вказані висновки податкової інспекції, суд виходить з наступного:

Відповідно до п.п. 5.2.8. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, яка була віднесена до валових витрат, у випадку, якщо відповідні заходи по стягненню такої заборгованості не призвели до позитивного результату.

ДП «Молторг» було надано Фізичній особі ОСОБА_6 безвідсоткову позику на підставі нотаріально посвідченого договору. У зв'язку з неповерненням позики у встановлений договором строк, ДП «Молторг» на підставі виконавчого напису нотаріуса було подано заяву до виконавчої служби, проте у примусовому порядку надані ДП «Молторг» ОСОБА_6 грошові кошти повернуті підприємству не були. У зв'язку з цим, сума непогашеної заборгованості ОСОБА_6 перед ДП «Молторг» була віднесена підприємством до валових витрат.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997року М283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1. ст. 5 вищезазначеного закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку- з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж: суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, витрати, понесені ДП «Молторг» на отримання маркетингових та інших інформаційних послуг, необхідних задля збільшення товарообігу продукції, що реалізується, а також сума безнадійної заборгованості (у зв'язку з неможливістю стягнення грошових коштів, наданих у якості займу, були правомірно віднесені ДП «Молторг» до складу валових витрат підприємства.

Суд відзначає, що відповідачем - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, при проведенні перевірки не піддавалась сумніву реальність господарських операцій підприємства позивача з ТОВ «НС Логістика», ТОВ «Компанія НС ЛТД», ФОП ОСОБА_3, що зафіксовано актом перевірки. При цьому, актом перевірки не встановлено невідповідності відомостей, що зазначені у первинних документах, складених за результатами таких господарських операцій, фактичним обставинам цих операцій. Підставою для висновків ДПІ про порушення ДП "Молторг" вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є наведені в акті перевірки відомості відносно того, що з актів виконаних робіт (наданих послуг) по операціям в вищевказаними особами, ДПІ не може встановити їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства. Проте, дані висновки не відповідають фактичним обставинами та спростовуються матеріалами справи.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірних актів.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Молторг" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001422310/0 від 10.12.2009 року, № 0001422310/1 від 18.02.2010 року, № 0001422310/2 від 20.04.2010 року Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 571957 грн. 50 коп. (п'ятсот сімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят свм грн. 50 коп.).

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Молторг" (Код ЄДРПОУ 32948851, 61036, м. Харків, вул. Морозова 11) сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. З , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2010 року.

Суддя О.В. Панченко