Постанова № 13473069, 12.01.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 рокуСправа № 2а-3168/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Мацьохи А.В., Панчук Т.П.,

представника відповідача Костюка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (далі позивач, ДП «Нововолинський РМЗ») звернулось з позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Нововолинська ОДПІ), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2010 року №0007751701/1 про нарахування пені в сумі 29486,97 грн. на податковий борг по податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є податковим агентом та звітує до податкового органу шляхом подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку за формою 1ДФ, яка не є податковою декларацією. На думку позивача, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є податковим боргом, що в свою чергу підтверджується довідкою відповідача про відсутність за підприємством заборгованості зі сплати податків та зборів до державного і місцевого бюджетів. За таких обставин позивач вважає, що нарахування пені на суму несплаченого податку з доходів фізичних осіб є неправомірним.

Відповідач у поданих запереченнях позов не визнав та зазначив, що в ході проведення планової виїзної перевірки ДП «Нововолинський РМЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено, що позивачем при виплаті оподатковуваного доходу не вчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб. Станом на 01.07.2010 року сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягала сплаті (перерахуванню) підприємством до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, становила 301450,66 грн., відтак нарахування пені на дану суму боргу є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані суду заперечення та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП «Нововолинський РМЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено відповідний акт від 21.09.2010 року №1130/74/2301/00179000. В ході перевірки відповідачем встановлено, що підприємством при виплаті оподатковуваного доходу не вчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб. У висновку вищавказаного акту податковим органом зазначено про порушення позивачем, зокрема, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За наслідками перевірки Нововолинською ОДПІ було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб, а саме: пеня за несвоєчасну сплату даного податку в сумі 29486,97 грн.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Як встановлено судом, ДП «Нововолинський РМЗ» є податковим агентом та відповідно до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зобовязане під час виплати оподатковуваного доходу сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб у визначений законом строк.

Представники позивача в судовому засіданні не заперечували встановленого податковим органом порушення щодо несвоєчасного перерахування підприємством до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, однак посилались на ту обставину, що заборгованість несплачених сум цього податку не є податковим боргом підприємства.

Суд вважає такі твердження позивача безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до норм п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктами 20.1, 20.2, статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону. Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, є такі особи.

Згідно п.п.20.3.1 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент.

Отже, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначає, що суми податку з доходів фізичних осіб, які підлягають сплаті до бюджету, є податковим зобовязанням платника такого податку та визнаються податковим боргом в разі його несплати.

У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.1.1, 16.1.2, 16.1.4 п.16.1 ст.16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З поданого Нововолинською ОДПІ розрахунку пені по податку з доходів фізичних осіб до акту перевірки ДП «Нововолинський РМЗ» за 2009 рік І півріччя 2010 року вбачається, що позивачем несвоєчасно перераховувались до бюджету утримані суми податку з доходів фізичних осіб.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Нововолинською ОДПІ правомірно нараховано пеню на суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, який виник у звязку з несвоєчасною сплатою підприємством податкового зобовязання з цього податку, в звязку з чим у задоволенні адміністративного позову про визнання недійсним оспорюваного податкового повідомлення-рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій