Ухвала суду № 134668687, 03.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/40126/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Подільського районного суду м. Києва в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

та його захисників адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 ,

представників потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» - адвоката ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

представника потерпілого АТ «Укрнафта» - ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000410000019 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

встановила:

За ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 09.10.2025 року подання голови Шевченківського районного суду міста Києва було задоволено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72024000410000019 від 16.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст.366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, у зв`язку із неможливістю автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду, направлено до Подільського районного суду м. Києва.

Від прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави 603 485 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 1 827 352 580 грн. Вказує, що існує ряд ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, які були визначені під час зміни останньому запобіжного заходу і які продовжують існувати, зокрема такі як переховування від суду, незаконний вплив на свідків та іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, що може негативно позначитися на завданні кримінального провадження. На думку сторони обвинувачення є достатнім вважати, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від суду. Окрім того, він може безперешкодно переміщуватися як по території України, так і за її межі, оскільки має громадянство інших держав. Вказує, що ОСОБА_6 втратив громадянство України, немає міцних та стійких соціальних зв`язків. Наявність ризиків обумовлюється характером та обставинами вчинення кримінальних правопорушень, його спілкування із свідками та спробам останнього вплинути на них з метою зміни показів. У межах зазначеного провадження скеровано обвинувальний акт відносно директора Столичної філії ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_12 , який обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень як член організованої групи, де ОСОБА_6 є організатором та керівником. У зв`язку з чим може координувати свої дії та позицію щодо пред`явленого обвинувачення з ОСОБА_12 . Крім того, шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схилити свідків, більшість яких є діючими або колишніми співробітниками банківської установи, а також іншого обвинуваченого ОСОБА_12 до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду. Крім того, знаючи свідків, може перешкоджати досягненню мети кримінальної відповідальності, зміни ними викривальних по відношенню до себе та іншого обвинуваченого показань або відмови від них, або ж відмови від них, або впливати на них з метою недопущення ним співпраці зі стороною обвинувачення. Окрім того, при вирішенні питання зміни запобіжного заходу просить врахувати вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв`язків, майновий стан, який дозволяє безперешкодно переміщуватися як по території України, так і за її межами, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_6 , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Також просить врахувати про неможливість обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини у справі. Окрім того, визначена ухвалою Київського апеляційного суду від 26.09.2024 року застава у розмірі 1 827 352 580 грн. на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби не внесена, що вказує на неможливість забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, впливати на свідків та іншого обвинуваченого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Ураховуючи характер кримінальних правопорушень, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, ступінь співучасті та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що зміна запобіжного заходу із застави на тримання під вартою із визначенням застави надасть можливість запобігти ризикам, визначеним у клопотанні. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризикам і дієвості кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави просив задовольнити, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання просив відмовити.

Представники потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , представник АТ «Укрнафта» ОСОБА_16 підтримали позицію сторони обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 просили у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Вказали, що в порушення вимог ч. 2 ст. 200 КПК України прокурором не наведено обставин, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. Єдиною підставою для зміни запобіжного заходу, яку у своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, є факт невнесення ОСОБА_6 визначеної ухвалою Київського апеляційного суду від 26.09.2024 року застави. Звертають увагу, що невнесення застави не може бути підставою для зміни запобіжного заходу. Так, за весь час строку дії запобіжного заходу у виді застави ОСОБА_6 жодного разу не було порушено обов`язків, покладених на нього відповідною ухвалою. Всі процесуальні обов`язки виконувались належним чином. Більш того, невнесення застави пояснювалось об`єктивною неможливістю вчинити вказані дії з огляду на арешт майна, санкції РНБО, в тому числі і блокування активів, та всесвітній арешт за рішенням Високого суду Англії та Уельсу. Відтак, лише факт невнесення застави за абсолютної відсутності будь-яких порушень процесуальних обов`язків за понад 14 місяців дії такого запобіжного заходу не може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий. Окрім того, запобіжний захід, який існував на досудовому розслідуванні, не може продовжувати існувати на стадії судового розгляду з огляду на зменшення навіть гіпотетичних ризиків. Щодо ризику будь-якого впливу, то матеріали справи не містять доказів спілкування із свідками, координації їх дій, надання вказівок. Просили урахувати стан здоров`я обвинуваченого, який потребує постійної спеціалізованої медичної допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, яке в судовому засіданні він та його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали і просили задовольнити. Вказали про блокування активів, застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що свідчить про неможливість з 12.02.2025 року користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, майновими та немайновими активами. Вказане свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у виді застави. Вказують на відсутність будь-яких ризиків, про які зазначає прокурор, останній на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2026 року тримається під вартою без права внесення застави. Отже, до обвинуваченого ОСОБА_6 вже застосовано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави, тому передбачені КПК України ризики є об`єктивно відсутні. У задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні 02.03.2026 року підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників.

В судовому засіданні в порядку ст. 180 КПК України надійшло клопотання від ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , про особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_6 . Вказали, що особисто знайомі з обвинуваченим та готові взяти його на поруки для забезпечення виконання покаладених ст. 194 КПК України обов`язків.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, вирішуючи питання зміни запобіжного заходу, суд має також встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2024 року змінено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави у розмірі 603 485 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 827 352 580 грн., яка внесена обвинуваченим ОСОБА_6 не була.

Невнесення застави обвинуваченим є підстава, за якої прокурор може звернутись із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Колегія суддів зауважує, даних про те, що рішення РНБО вплинуло на майновий стан обвинуваченого, сторона захисту не надала. Суд позбавлений можливості оцінити реальний вплив вжитих відносно обвинуваченого обмежувальних заходів на його майновий стан. Також сторона захисту не надала доказів того, що мала будь-які фінансові зобов`язання із іншими особами, спрямовані на забезпечення внесення застави, оскільки згідно ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем. І як вбачається із положень частин 1, 8 та 11 ст. 182 КПК України кошти як застава вносяться самим заставодавцем на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на ньому або до звернення в дохід держави унаслідок невиконання обов`язків заставодавцем, або до припинення дії цього запобіжного заходу, після чого повертаються заставодавцеві.

Доказів того, що обвинувачений вживав будь-які заходи, спрямовані на виконання запобіжного заходу шляхом забезпечення внесення застави заставодавцями сторона захисту суду не надала.

В ході розгляду даних клопотань суд дійшов висновку, що ризики переховування від суду та впливу на свідків, не зменшились, продовжують існувати.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Відповідно 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та незастосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням наведеного, колегія суддів враховуючи обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, його вік та стан здоров`я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про розмір збитків, колегія суддів приходить до висновку про визначення обвинуваченому ОСОБА_6 застави у розмірі 333 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 108 224 000 грн. у національній грошовій одиниці, із покладенням на обвинуваченого у разі внесення застави у вказаному розмірі, обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.

Керуючись ст. 177, 183, 369 - 372, 395 КПК, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою із визначенням розміру застави - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання - відмовити.

У задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на особисту поруку - відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із застави на тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів до 01 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 333 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 108 224 000 грн. (один мільярд сто вісім мільйонів двісті двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками;

5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 травня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовити та проголосити 09.03.2026 року о 16 год. 55 хв.

Cудді Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3