Ухвала суду № 13462728, 30.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.Справа № 2-а-9671/10/1570 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М

при секретарі Конопляної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнати нечинним та скасуваня податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси від 30.06.2009 року №0002522301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 8837 грн.

В обґрунтування позову зазначалося, що висновки податкового повідомлення - рішення щодо необґрунтованого віднесення сум ПДВ до податкового кредиту безпідставні, та є результатом помилкового тлумачення норм чинного податкового законодавства. Крім того, позивач вказує, що скарга на податкове повідомлення-рішення у передбачені законодавством строки не розглянута, в зв'язку із чим остання була узгоджена за умовчанням. На думку позивача зазначені доводи повністю доводять помилковість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в силу п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Київському районі м. Одеси від 12.11.2008 року, відповідно до ст.114 КПК України, п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Задоєнко О.Г. проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»з питань відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вісткар»за період з 01.05.2008 року по 30.11.2008 року, за результатами якої складений акт від 06.03.2009 року №40/23-214/31532864.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс» п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 5892,60 гривень (вересень 2008 року - 5721,41 гривень, жовтень 2008 року) 171,19 гривень).

На підставі вищевказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 року №0002522301/0 про визначення ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5892,00 гривень та штрафної санкції в сумі 2945,00 гривень, а всього 8837,00 гривень.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»звернулося до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси із скаргою від 26.03.2009 року. Скарга вмотивована тим, що усі податкові-накладні були отримані позивачем з повним дотриманням чинного законодавства України, в зв'язку із чим визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість є необґрунтованою.

Рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 17.04.2009 року №17931/10/25-012 вирішено продовжити термін розгляду скарги до 28.05.2009 року та запропоновано скаржнику надати до інспекції завірені копії договору купівлі продажу від 01.05.2008 року №11-05/02 з ТОВ «Вісткар»рахунків-фактур від 01.10.2008 року №501-2/1, №461-2/1, видаткових накладних, податкових накладних, прибуткових (складських) документів, оформлених за зазначеною угодою, ТТН та інших документів по транспортуванню товарів за зазначеною угодою, платіжних доручень від 01.10.2008 року №3557, від 02.10.2008 року №3559, балансів ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»на 30.06.2008 року, на 30.09.2008 року, на 31.12.2008 року та звітів про фінансові результати за зазначений період, документів щодо власних та орендованих складських приміщень, актів інвентаризації складських приміщень за 2008 рік, первинних документів, що засвідчують подальше використання товарів, отриманих за угодою від 01.05.2008 року №11-05/02 у власній господарській діяльності, наказу про облікову політику ТОВ ВКФ «Промхимпостачсервіс», журнали-ордери та зворотно-сальдові відомості за 2008 рік по рахункам 311 «Розрахункових рахунок в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 106 «Інструменти, прилади та інвентар», 209 «Інші матеріли», 109 «Інші основі засоби»131 «Амортизація основних фондів», 281 «Товари на складі», 70 «Доходи від реалізації», 83 «Амортизація», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут»ті інші документи, що засвідчують обставини справи та які скаржник вважає за доцільне надати в обґрунтування свої тверджень, викладених у скарзі.

Зазначене рішення було надіслано ТОВ ВКФ «Промхимпостачсервіс»поштою з повідомленням про вручення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 17.04.2009 року №29. Проте позивач не приймав участі у розгляді скарги та не надав до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси документів, які було запропоновано надати рішенням від 17.04.2009 року №17931/10/25-012.

Рішенням ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 27.05.2009 року №22930/10/25-012 податкове повідомлення рішення від 19.03.2009 року №0002522301/0 було залишено без змін, а скарга ТОВ ВКФ «Промхимпостачсервіс»- без задоволення. Зазначене рішення було надіслано позивачу поштою з повідомленням про вручення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 27.05.2009 року №8675.

30.06.2009 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2009 року №0002522301/1, яке було направлено позивачу та отримано останнім 06.07.2009 року.

Вирішуючи питання про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в ціні яких платником податку - покупцем сплачений/нарахований податок на додану вартість, протягом такого звітного періоду, з метою їх подальшого використання у господарській діяльності, з урахуванням чого, ТОВ ВКФ «Промхимпостачсервіс»неправомірно формувався податковий кредит за перевіряємий період по податковим накладним, виписаних ТОВ «Вісткар».

На думку колегії суддів, при вирішенні спірного питання, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виніс обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»та ТОВ «Вісгкар»укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.05.2008 року №11-05/02., на виконання якого ТОВ «Вісткар»відвантажило ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»товар на суму 35355,61 гривень (в т.ч. ПДВ 5892,60 гривень) та виписало відповідні податкові накладні, суми податку на додану вартість по яким були включені ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»до податкового кредиту відповідного періоду. Перевіркою податкових органів (матеріали наявні в справі) встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям ТОВ «Вісткар»та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обовязок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акту перевірки, окрім податкових накладних від 01.10.2008 року №3-1/10 від 01.09.2008 року №4-1/09, рахунків-фактур від 01.09.2008 року №461-2/1, від 01.10.2008 року №501-2/1, видаткових накладних від 01.09.2008 року №461-2/1, від 01.10.2008 року №501-2/1 та платіжних доручень від 02.10.2008 року №3558, від 01.10.2010 року №3557, ніяких документів, підтверджуючих товарність операцій між ТОВ «ВКФ «Промхимпостачсервіс»та ТОВ «Вісгкар» позивачем надано не було.

Не надано таких доказів позивачем ні до матеріалів справи, ні в підтвердження доводів апеляційної скарги.

Отже з урахуванням обставин та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність рішення податкового органу, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання, оскільки ДПІ надано обґрунтовані та підтверджені належними доказами доводи, які вказують на відсутність реального виконання операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вісткар», що в свою чергу, впливає на правильність формування позивачем спірного податкового кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, які ґрунтуються на не правильному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Промхимпостачсервіс»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 грудня 2010 року.

Головуючий:

Судді: