Ухвала суду № 13462731, 30.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 р.Справа № 2-а-12993/09/1570 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Милосердного М.М

при секретарі Конопляної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою В.о. начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року по справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОВА ТЕК»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, Управління Державного казначейства України в м.Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОВА ТЕК»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, Управління Державного казначейства України в м.Одесі, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про стягнення з державного бюджету на користь ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 389780,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначалося, що ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК»16.06.2008 року до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року, згідно до якої від'ємне значення в сумі 389780,00 гривень підлягає бюджетному відшкодуванню. За результатами проведеної відповідачем перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року була виявлена достовірність суми, заявленої до бюджетного відшкодування. Проте в установлені законом строки бюджетне відшкодування податку на додану вартість позивачу не здійснено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позов ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК»задоволено. Стягнуто із державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОВА ТЕК»заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 389780,00 гривень.

В апеляційній скарзі В.о. начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги В.о. начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2008 року ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була надана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2008 року. Згідно вказаної декларації, позивач задекларував від'ємне значення податку на додану вартість та у рядку 25.1 зазначив від'ємне значення ПДВ в сумі 389780,00 гривень, що має бути відшкодована з бюджету шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача.

На підставі направлення від 28.07.2008 року №756, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, згідно п.9 ч.6 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»співробітником інспекції проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Торговий дім «НОВА ТЕК»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року за напрямком відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складена довідка від 26.08.2008 року №111/23-210/26209482.

За даними перевірки була встановлена достовірність сум, заявлених до бюджетного відшкодування. Зокрема, згідно вищевказаної Довідки сума податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2008 року за даними перевірки склала 853036,00 гривень, податковий кредит за цей період становить 1814266,00 гривень. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплаченого позивачем у попередніх податкових періодах становить 389780,00 гривень, розбіжностей за даними підприємства та даними перевірки не вставлено.

Згідно п.п. 3.3 Довідки про результати перевірки сума ПДВ фактично сплачена позивачем у попередньому податковому періоді (у квітні 2008 року) постачальниками товарів у загальній сумі 389780,00 гривень, в тому числі: постачальниками товарів - 170413,00 гривень, митним органам - 219367,00 гривень.

Під час проведення вищезазначеної перевірки відповідно до п.8.3 наказу ДПА України №196 від 24.04.2003 року «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам»були проведені зустрічні перевірки контрагентів позивача ТОВ «Гідропром»та ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин», за результатами яких знайшла своє підтвердження достовірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, що не заперечувалось представником ДПІ.

На думку колегії суддів, при вирішенні спірного питання, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виніс обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону у тій самій редакції не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

За змістом підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено такої обовязкової умови виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування, як підтверджений за наслідками проведення його постачальників по ланцюгу факт надмірного надходження ПДВ до бюджету.

Отже, встановивши, що суми ПДВ, відшкодувати які просив позивач, були фактично сплачені ним постачальникам робіт (послуг) у попередніх податкових періодах, що не заперечується податковою інспекцією, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність у позивача підстав для отримання бюджетного відшкодування в заявленому ним розмірі.

Крім того, статтею 48 глави 8 розділу II Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов'язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Указом Президента України «Про Державне казначейство України»від 27.04.95р. №335/95 для управління коштами Державного бюджету України було створено Державне казначейство України. Пунктом 1 статті 2 зазначеного Указу передбачено, що одним з основних завдань Державного казначейства України є організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим.

Згідно з пунктами 1, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 р. №590, Державне казначейство, як система органів державної виконавчої влади, здійснює управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів та позабюджетними коштами установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, і на підставі підпункту 6 пункту 7 цього Положення здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Із вказаною нормою кореспондується пункт 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.97 р. №209/72, згідно з яким територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику за висновками податкових органів. Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету коштів на користь позивача відповідає вище зазначеним нормам законодавства та прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не обгрунтованими, не доведеними та такими, які не спростовують правомірних висновків суду першої інстнції щодо достовірності заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу В.о. начальника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 грудня 2010 року.

Головуючий:

Судді: