Постанова № 13462445, 17.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № А18/033-08 Головуючий у 1-й інстанції: А.Ю. Кошик Суддя-доповідач: Денісов А.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2011 р. м. Київ№ А18/033-08

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Данилової М.В.

Ісаєнко Ю.А.

при секретаріВовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Кагарлицький цукровий завод» на постанову господарського суду Київської області у справі за позовом ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»до Кагарлицької ОДПІ в Київській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

12.02.2008 року ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»звернулося з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003912301/0 від 21.08.2007 року, № 0003912301/1 від 14.09.2007 року, № 0003912301/2 від 21.11.2007 року, № 0003912301/3 від 07.02.2008 року про донарахування податкових зобовязань з ПДВ на суму 748423,11 грн.

Постановою господарського суду Київської області від 24.06.2010 року в задоволені позову відмовлено повністю. Суд зазначив, що оскільки податкові накладні ТОВ «Енергохолдинг» виписані невідомими особами без належних повноважень та, враховуючи скасування реєстрації платника податків, податковий кредит позивачем було сформовано безпідставно з порушенням пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон про ПДВ).

На вказану постанову товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог. На думку апелянта рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог Закону. Апелянт зазначає, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та отримання свідоцтва платника податку на додану вартість і до моменту скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кагарлицькою ОДПІ в Київській області проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»з питань правових відносин з ТОВ «Енергохолдинг»за період з 01.08.2004 року по 31.12.2004 року про що складений акт від 13.08.2007 р. №166/23-1/19409200, якими зафіксовані порушення вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, в звязку з чим донараховано податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 748423,11 грн., з них 498948,74 грн. основного платежу та 249474,37 грн. штрафних (фінансових) санкцій та винесене податкове повідомлення-рішення № 0003912301/0 від 21.08.2007 р. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2004 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Енергохолдинг»(продавець, постачальник) укладено договір №.02-09-04 на постачання природного газу, відповідно до якого постачальник постачає а покупець приймає й оплачує природний газ. На виконання вищезазначеного договору ТОВ «Енергохолдинг»здійснило поставку природного газу на адресу ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»обємом 7617695 м. куб., про що свідчать акти приймання-передачі природного газу. На підставі вищевказаних актів ВАТ в рахунок оплати за поставлений газ перерахувало кошти на розрахунковий рахунок ТОВ. Одержавши у встановленому порядку від ТОВ податкові накладні, які містили всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, включило суми ПДВ до податкового кредиту у відповідному періоді. Матеріали справи містять акти виконаних робіт, податкові накладні та інші документи, які підтверджують реальність виконання господарських зобовязань за вказаним договором, крім того вказані документи досліджувались під час перевірки. Колегія суддів також звертає увагу, що реальність вищевказаних господарських операцій не заперечується податковим органом, про що свідчить довідка №115/23-1/19409200 від 25.05.2007 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ВАТ «Кагарлицький цукровий завод»з питань правових відносин з ТОВ «Енергохолдинг»за 2003-2006 роки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ухвалення рішення про донарахування податкового зобовязання з ПДВ є те, що позивач включив до складу податкового кредиту суми податку по податковим накладним контрагентів, реєстрація яких скасована за рішенням суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки податкові накладні ТОВ «Енергохолдинг»виписані невідомими особами без належних повноважень та враховуючи скасування реєстрації платника податків згідно постанови Камінь-Кашмірського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року з дати такої реєстрації 26.09.2003 року, спірний податковий кредит було сформовано безпідставно з порушенням приписів пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону про ПДВ.

Колегія суддів не може погодитись з таким з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Імперативними нормативно-правовим актом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету з Закон України «Про податок на додану вартість».

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п. 7.4, 7.5, та 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), і якого платник податків зобов'язаний дотримуватися. І лише за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Енергохолдинг»було включено до Єдиного державного реєстру і мало свідоцтво про реєстрацію платника податку па додану вартість. Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Підписання податкових накладних невідомими особами з врахуванням фактичних обставини господарських відносин позивача з ТОВ «Енергохолдинг»не свідчить про недійсність таких первинних документів, оскільки судом встановлено фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань та сплата ПДВ в ціні за придбаний газ.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України вчинення від імені особи правочину неуповноваженою особою породжує відповідні права і обов'язки в разі подальшого визнання такого правочину. Правочин вважається схваленим, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття правочину до виконання. Оскільки ТОВ «Енергохолдинг»належним чином виконувало свої зобов'язання та приймало оплату за газ, в тому числі суми податку на додану вартість, такі дії свідчать про визнання відповідних первинних документів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Колегія суддів зазначає, що є помилковим висновок податкового органу про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів контрагента позивача. Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що постанова суду першої інстанції прийнята без належного зясування обставин справи та з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову господарського суду Київської області від 24.06.2010 року скасувати та винести нову про задоволення адміністративного позову.

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення № 0003912301/0 від 21.08.2007 року, № 0003912301/1 від 14.09.2007 року, № 0003912301/2 від 21.11.2007 року, № 0003912301/3 від 07.02.2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі постанова виготовлена 18.01.2011 р.