Постанова № 13462369, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17133/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЧаку Є.В.,

суддів:Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Києві по роботі з великими платниками податків від 06 квітня 2009 року №0000094120/0, від 16 червня 2009 року №0000094120/1, від 20 серпня 2009 року №0000094120/3, від 23 жовтня 2009 року №000094120/3 та рішення відповідача від 10 червня 2009 року №6346/10/25020 про результати розгляду первинної скарги, стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року провадження у справі в частині визнання нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Києві по роботі з великими платниками податків від 10 червня 2009 року №6346/10/25020 закрито.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 06 квітня 2009 року №0000094120/0, від 16 червня 2009 року №0000094120/1, від 20 серпня 2009 року №0000094120/3 та від 23 жовтня 2009 року №000094120/3, присуджено судові витрати у розмірі 3,40 грн. на користь позивача з Державного бюджету.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які зявилися вс удове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування газу через територію України за січень лютий 2009 року, за результатами якої складено акт №98/41-20/20077720 від 24 березня 2009 року.

В даному акті зазначено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України з затримкою платежу на строк від 90 календарних днів і більше по розрахунку №12442 від 18 серпня 2008 року в сумі 6648711,91 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 06 квітня 2009 року №0000094120/0.

Дане податкове повідомлення рішення було оскаржене позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Києві по роботі з великими платниками податків. За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

-від 16 червня 2009 року №0000094120/1, яким позивачу нараховано штраф за порушення строків сплати рентної плати в сумі 6 648 711,91 грн. за транзитне транспортування природного газу територією України в сумі 3324355, 96 грн.;

-від 20 серпня 2009 року №0000094120/3, яким позивачу нараховано штраф за порушення строків сплати рентної плати в сумі 6 648 711,91 грн. за транзитне транспортування природного газу територією України в сумі 3324355, 96 грн.;

-від 23 жовтня 2009 року №000094120/3 яким позивачу нараховано штраф за порушення строків сплати рентної плати в сумі 6 648 711,91 грн. за транзитне транспортування природного газу територією України в сумі 3324355, 96 грн.

Відповідно до п.2 ст.3 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» №398-У від 30 листопада 2006 року визначено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу подають розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами до органів стягнення за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2008 року позивачем подано розрахунок рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України за липень 2008 року, відповідно до якого визначено суму даного зобовязання позивача в розмірі 162861022,69 грн. (а.с.56, 57).

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно 7.7 ст.7 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Податковий борг (недоїмка) (ст.1 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежам, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №290 від 11 червня 2003 року передбачено, що податковий орган самостійно здійснює розподіл суми, що спрямовується на погашення податкового боргу (його частини).

Крім того, відповідно до пп. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту.

З наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкові органи мають право відповідно до чинного законодавства прийняти рішення про попереднє погашення податкового боргу погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом.

Відповідно до Договору, укладеного між Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків та НАК «Нафтогаз України»укладено договір про розстрочення податкових зобовязань від 29 серпня 2008 року №32 (з і змінами та доповненнями), відповідно до умов якого позивачу надається розстрочення податкових зобовязань на загальну суму 138330522,69 грн. під проценти терміном з 30 серпня 2008 року по 27 грудня 2008 року.

Решту податкових зобовязань згідно з розрахунком №12442 від 18 серпня 2008 року в розмірі 24 530 500,00 грн. (162 861 022,69 грн. - 138330522,69 грн.) позивач зобовязаний був сплатити до 01 вересня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи залишок податкового зобовязання, визначеного у розрахунку від 18 серпня 2008 року відповідно до платіжного доручення від 30 січня 2009 року №551 в сумі 104865,11 грн. та від 24 лютого 2009 року №21329 в сумі 6543846, 80 грн., тобто з порушенням строків сплати такого зобовязання із затримкою понад 90 календарних днів.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати рентної плати в сумі 6 648 711,91 грн. за транзитне транспортування природного газу територією України є такими, що прийняті в межах його повноважень та відповідно до положень чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права внаслідок чого він дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Тому, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2010 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанова складена в повному обсязі 23.12.2010 року