Постанова № 13461835, 06.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2011 р. справа № 2а-27355/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представника позивача Собалінова С.А.,

представників відповідача Бондар О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройгрупа - 2006” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.11.2010 № 0003482340/1 та № 0003472340/1,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройгрупа 2006», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 15 вересня 2010 року № 0003482340/0 та № 0003472340/0.

Заявою від 08 грудня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 26.11.2010 № 0003482340/1 та № 0003472340/1.

В обґрунтування позову зазначив, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьку 02 вересня 2010 року складено акт № 1499/23-3/34500306 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стройгрупа 2006» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ і податку на прибуток при здійсненні правових відносин з ПП «Сен-Буд» за період січень-грудень 2009, січень травень 2010 року. На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення рішення від 15 вересня 2010 року № 0003482340/0 та № 0003472340/0.

06.12.2010 позивачем було отримано лист ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з податковими повідомленнями рішеннями від 26.11.2010 № 0003482340/1 та № 0003472340/1.

Позивач зазначає, що в акті перевірки не зазначені підстави для проведення перевірки, тобто перевірка проведена безпідставно, незаконно і протиправно. Запитом від 13.07.2010 № 29650/10/23-3 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька запросило у ТОВ «Стройгрупа 2006» письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово господарських взаємовідносин з ПП «Сен-Буд» за період з 01.01.2009 по 31.05.2010. Документи, які були надані на запит з боку ТОВ «Стройгрупа 2006» не є вичерпними, а їх надання свідчить про те, що позивач є підприємством, яке здійснює свою діяльність законно, господарські операції з ПП «Сен-Буд» є реальними, дійсними, вчиненими без порушення чинного законодавства.

Позивач вказує, що за договором поставки № 1002/10 від 10.02.2010, укладеного між ТОВ «Стройгрупа 2006» та ПП «Сен-Буд» всі господарські зобовязання було виконано, що підтверджується відповідною первинною документацією. Факт перевезення товару підтверджується видатковими накладними, крім того, отриманий товар було в подальшому реалізовано ТОВ «Стройгрупа 2006» та сформоване відповідне податкове зобовязання. Щодо договору підряду № 1105/10 від 11.05.2010, то факт виконання зобовязань за договором підтверджуються відповідною первинною документацією, яка була також надана до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька. При цьому, позивач зазначає, що надання актів виконаних робіт податковим органом не вимагалося, разом з тим, вони є у підприємства у наявності.

Позивач вважає, що будь якого факту щодо визнання недійсними договорів № 1002/10 від 10.02.2010 та № 1105/10 від 11.05.2010 у акті перевірки та додатках до нього не наводиться. Позивач посилається на приписи Цивільного кодексу України, вказує, що господарські операції між ТОВ «Стройгрупа 2006» та ПП «Сен-Буд» фактично здійснені, документально оформлені і є реальними. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 26.11.2010 № 0003482340/1 та № 0003472340/1.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях, згідно наданих суду письмових заперечень, зазначив, що вважає обґрунтованими висновки акту, складеного за результатами перевірки ТОВ «Стройгрупа 2006», а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийнято правомірно.

В обґрунтування своєї позиції вказує, що за наслідками проведеної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток при здійсненні господарських відносин з ПП «Сен-Буд», за період січень-грудень 2009 року, січень - травень 2010 року, складено акт від 02.09.2010 року № 1499/23-3/34500306.

Згідно висновків акту перевірки з боку ТОВ «Стройгрупа 2006» встановлені порушення :

1) п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями у вигляді завищення ТОВ «Стройгрупа 2006» суми валових витрат, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у розмірі 352546,00 гривень, у тому числі у 1 кварталі 2010 року у сумі 127003,00 гривень у 2 кварталі 2010 року у сумі 225543,00 гривень;

2) п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, у вигляді завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок чого занижено задекларовану суму податку на додану вартість всього у сумі 282,037,00 гривень у тому числі у лютому 2010 року на суму 41847,0 гривень, березні 2010 року на суму 59756,00 гривень, квітні 2010 року на суму 137389,00 гривень, травні 2010 року на суму 43045,00 гривень.

Макіївською ОДПІ складено акт від 20.07.2010 року № 2338/23-3/35456007 про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Стройгрупа 2006». У акті перевірки зазначено, що між ТОВ «Стройгрупа 2006» та ПП «Сен-Буд» були укладені :

1) договір поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, згідно якого ПП «Сен-Буд» (постачальник) зобовязується поставити та передати в обумовлений строк у власність, а ТОВ «Стройгрупа 2006» (покупець) прийняти та сплатити на умовах договору металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунках фактурах та підтверджені в товарно - транспортних (видаткових), податкових накладних на товар, які складаються по 1-му екземпляру для кожної зі сторін;

2) договір підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року, згідно якого ПП «Сен-Буд» (підрядник) зобовязується виконати в обумовлений строк та у відповідності з робочим проектом виготовлення та монтаж м/огороджень, устрою міжквартирних перегородок з пазогребневих плит, гіпсову штукатурку, устрою фризів, будівельні конструкції вхідного блоку на обєкті по вулиці Совєтській Київського району м. Донецька у вигляді двох житлових будинків зі вбудованими приміщеннями суспільного призначення та підземною автостоянкою.

Позивачем згідно вказаних договорів до складу податкового кредиту за лютий-травень 2010 року віднесено ПДВ у сумі 282037,00 гривень, у тому числі за лютий 41846,51 гривень, за березень 59755,70 гривень, за квітень 137389,89 гривень, за травень 43044,84 гривень, до складу валових витрат віднесено у 1 кварталі 2010 року 508011,00 гривень, 1 півріччі 2010 року 1410184,00 гривень.

Розрахунки здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Сен-Буд» за період з 19.02.2010 року по 27.05.2010 року перераховано 1633266,67 гривень.

Вказує, що перевіркою не підтверджено здійснення постачання, надання послуг, приймання-передачі продукції та актів прийому передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) товаро - транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, будь-які інші документи, що містять реквізити місця постачання та транспортування товару до місця призначення, зберігання товарно - матеріальних цінностей, передач товару товароперевізникові та умови транспортування товару до місця призначення по ланцюгу постачання з ПП «Сен-Буд» до ТОВ «Стройгрупа 2006».

Звертає увагу, що згідно п.4.1 договору № 1002/10 від 10.02.2010 року поставка товару здійснюється згідно «ІНКОТЕРМС-2000» на умовах поставки ЕХW, або за заявою покупця транспортом постачальника зі сплатою покупцем витрат постачальника на підставі виставленого рахунку.

Разом з тим у підприємства відсутні навіть ті документи, обовязковість яких встановлена договором від 10.02.2010 року № 1002/10 (сертифікати, документи,які посвідчують якість, тощо).

Згідно акту Макіївської ОДПІ про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» від 20.07.2010 року у підприємства відсутні основні фонди, транспортні засоби, трудові ресурси у достатній кількості, отже ПП «Сен-Буд» фактично не міг здійснити перевезення товару.

ПП «Сен-Буд» перебуває на податковому обліку у Гірницькому відділенні Макіївської ОДПІ, зареєстрований платником ПДВ з 14.01.2010. Здійснити перевірку ПП «Сен-Буд» не надається можливим у звязку із відсутністю підприємства за юридичною адресою. До ГПВМ Макіївської ОДПІ спрямовано запит про вжиття оперативних заходів від 19.07.2010 № 31985/7/23-311.

За даними декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) ПП «Сен-Буд» склала 109090,00 гривень, додаток К/1 до декларації не надавався. Основні засоби відсутні. Значення в рядках 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві ПП «Сен-Буд» у 1 кварталі 2010 року складала 11 осіб, яка враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий обєм роботи.

Вважає, що це свідчить про відсутність необхідних умов (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів) для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП «Сен-Буд» здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські відносини між ПП «Сен-Буд» та ТОВ «Стройгрупа 2006» є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

ТОВ «Стройгрупа 2006» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини державного бюджету України.

Вказує, що несплачений позивачем податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Вважає, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається на ст.ст. 203, 215, 216 228, 234, 236, 334, 626, 629, 656, 652, 664 ЦКУ, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п 5.3.9 п.5.3, ст.5, п.1.32 ст.1, Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п.2 спільного Наказу Міністерства транспорту України та Мінстату України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку вантажного автомобіля», яким затверджено Типову форму первинного обліку роботи вантажного автомобіля, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3, ч.1 ст.207, ст..208 ГКУ, п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.19.ст.2, ст. 9 Бюджетного кодексу України

Також вказує на позицію Вищого адміністративного суду України, яка зазначена у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 15.04.2010 року.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройгрупа - 2006» (Далі ТОВ «Стройгрупа-2006»), - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 29.06.2006 року, з 03.07.2006 року взято на облік в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с.8).

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька (Далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька), у розумінні КАС України, - є субєктом владних повноважень.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Стройгрупа-2006» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток при здійсненні правових відносин з ПП «Сен-Буд» за період з січень-грудень 2009 року, січень - травень 2010 року.

За наслідками проведеної перевірки 02.09.2010 року складено акт № 1499/23-3/34500306 (Далі - акт перевірки) (а.с. 8-17).

Вказаний акт не був підписаний посадовими особами позивача.

Згідно висновків вказаного акту, з боку ТОВ «Стройгрупа-2006» встановлені порушення :

1) п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями у вигляді завищення ТОВ «Стройгрупа 2006» суми валових витрат, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у розмірі 352546,00 гривень, у тому числі у 1 кварталі 2010 року у сумі 127003,00 гривень у 2 кварталі 2010 року у сумі 225543,00 гривень;

2) п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.3 п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, у вигляді завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок чого занижено задекларовану суму податку на додану вартість всього у сумі 282,037,00 гривень у тому числі у лютому 2010 року на суму 41847,0 гривень, березні 2010 року на суму 59756,00 гривень, квітні 2010 року на суму 137389,00 гривень, травні 2010 року на суму 43045,00 гривень.

07.09.2010 року на вказаний акт позивачем складено заперечення (а.с.18-19).

15.09.2010 року ДПІ у Ворошиловському районі були складені податкові повідомлення-рішення :

№ 0003482340/0, яким позивачу за порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.п. 7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 423055,50 гривень, з якої основного платежу 282037,00 гривень, штрафної (фінансової санкції) 141018,50 гривень (а.с.20);

№ 0003472340/0 від 15.09.2010 року яким позивачу за порушення п.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 528819,00 гривень, з якої основного платежу 352546,00 гривень, штрафної (фінансової санкції) 176273,00 гривень (а.с.21).

За результатами оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, скарга позивача було залишена без задоволення, та 26.11.2010 року прийнято нові податкові повідомлення-рішення :

№ 0003482340/1, № 0003472340/1 згідно яких податкове зобовязання, що визначені позивачу, залишені без змін (а.с.39-40).

Як вбачається із описової частини акта перевірки відповідачем при проведенні перевірки достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість використано :

1) Акт про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» з питань підтвердження відомостей отриманих від платника ТОВ «Стройгрупа-2006» за 2009 рік за 5 місяців 2010 року;

2) декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року № 19759 від 22.03.2010 року, березень 2010 року № 32988 від 19.04.2010, квітень 2010 року № 50864 від 20.05.2010 року, травень 2010 року № 56263 від 16.06.2010;

3) письмові пояснення від ТОВ «Стройгрупа-2006» за № 2206 від 22.06.2010, копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних. Довідок про вартість виконаних монтажних робіт, платіжних доручень.

4) інформацію баз даних АІС «РПП», АІС «Бест звіт», співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту, АРМ «Митниця» та ін.

У описовій частині акта перевірки відповідачем зазначено про факт ненадання до перевірки реєстру отриманих та виданих податкових накладних, актів виконаних робіт, оборотно - сальдової відомості по рахунку 631 за перевіряємий період.

Відповідно ч.2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», - керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду доказів витребування у позивача зазначених документів.

Таким чином відповідачем у цій частині не доведено суду відповідності обставин викладених у акті перевірки фактичним обставинам справи.

Згідно описової частини акту перевірки, відповідачем надавалась оцінка визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ і податку на прибуток при здійсненні правових відносин ТОВ «Стройгрупа 2006» з ПП «Сен-Буд» що повязані із виконанням договору поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, згідно якого ПП «Сен-Буд» (постачальник) зобовязується поставити та передати в обумовлений строк у власність, а ТОВ «Стройгрупа 2006» (покупець) прийняти та сплатити на умовах договору металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунках фактурах та підтверджені в товарно - транспортних (видаткових), податкових накладних на товар, які складаються по 1-му екземпляру для кожної зі сторін;

та договору підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року, згідно якого ПП «Сен-Буд» (підрядник) зобовязується виконати в обумовлений строк та у відповідності з робочим проектом виготовлення та монтаж м/огороджень, устрою міжквартирних перегородок з пазогребневих плит, гіпсову штукатурку, устрою фризів, будівельні конструкції вхідного блоку на обєкті по вулиці Совєтській Київського району м. Донецька у вигляді двох житлових будинків зі вбудованими приміщеннями суспільного призначення та підземною автостоянкою.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства базується зокрема на Акті про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» з питань підтвердження відомостей отриманих від платника ТОВ «Стройгрупа-2006» за 2009 рік за 5 місяців 2010 року, згідно якого зазначено про не знаходження ПП «Сен-Буд» за юридичною адресою (а.с. 52-55).

Разом з тим акту про не знаходження ПП «Сен-Буд» за юридичною адресою № 2278/23-3 від 16.07.2010 року суду не надано.

Представником відповідача, у наданих суду запереченнях, зокрема було зазначено про спрямування на адресу ГВПМ Макіївської ОДПІ запиту про вжиття оперативних заходів від 19.07.2010 року № 31985/7/23-311.

У звязку із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки позивача складений 02.09.2010 року, а позивач звернувся до суду із даним позовом 02.12.2010 року, але під час розгляду справи відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували проведення оперативних заходів.

Згідно Акту про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» встановлено, що за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2010 року складав 109090,00 гривень. Основні засоби у ПП «Сен-Буд» відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні.

Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складала 11 осіб, яка, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий обєм роботи.

Рядок 4.10 та 07 з податку на прибуток за 2009 рік прокреслені, відповідно до зазначеного можливо зробити висновок, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

Також зазначено, що на ПП «Сен-Буд» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами , які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема. У випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тому на підставі ч.1, 5 ст. 203,п. 1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, вважають, що зазначена угода має ознаки нікчемності.

Таким чином у акті перевірки йдеться про ознаки нікчемності укладених між ТОВ «Стройгрупа 2006» та ПП «Сен-Буд» договору поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, та договору підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року.

Актом перевірки встановлено, що згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, не виявлено актів приймання продукції та актів виконаних робіт ф КБ-2, товаро - транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ будь-яких документів, що містять реквізити місця постачання та призначення, зберігання ТМЦ, передачі товару перевізникові та умови транспортування товару до місця призначення по ланцюгу постачання з ТОВ «Стройгрупа 2006» та ПП «Сен-Буд», пояснень з даного питання дані господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна, наявності трудових ресурсів, виробничих, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, документів обовязковість яких встановлена документом з назвою договір № 1002/10 від 10.02.2010 року (сертифікати, документи, які посвідчують якість, тощо) документи, які підтверджують фактичне відвантаження продукції покупцю та фактичне надання послуг.

Суд також звертає увагу на те, що перевірка ТОВ «Стройгрупа-2006», що проводилась податковим органом, була невиїзною документально, та доказів на підтвердження тих обставин, що вказані документи, про відсутність яких зазначає відповідач, були витребувані у позивача, суду не надано.

Актом перевірки ТОВ «Стройгрупа-2006» встановлено, що підприємством до складу скоригованих валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість включено витрати на податковий кредит по контрагенту, який не знаходиться за юридичною адресою та по угодам, які мають ознаки нікчемності.

Скориговані валові витрати всього у сумі 1410184,00 гривень, у т.ч. у 1 кварталі 2010 року у сумі 508011,00 гривень, у 2 кварталі у сумі 902173,00 гривень.

Податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 282,037,00 гривень, в тому числі у лютому 2010 року на суму 41847,00 гривень, березні 2010 року на суму 59756,00 гривень, квітні 2010 року на суму 137389,00 гривень, травні 2010 року на суму 43045,00 гривень.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, доказової бази підтвердження наданих послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тому господарські операції по ланцюгу від ПП «Сен-Буд» до ТОВ «Стройгрупа» відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1,5 ст.203 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків,крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Так, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Так, дослідженням у судовому засіданні документів, актів прийму виконаних робіт за травень 2010 року від 31.05.2010 року, відомостей витрачених ресурсів витрат замовника, акта прийому передачі будівельних матеріалів від 21.05.2010 року, сертифікатів якості, рахунків фактур, видаткових накладних, договору субпідряду № 21/05-2010 від 21.05.2010 року, розрахунку загальновиробничих витрат, договору купівлі-продажу № 502/10 від 09.02.2010 року, довіреностей на отримання товару, договору оренди приміщення № 2905/09 від 29.05.2009 року, встановлено, що вони містять достатні дані щодо підтвердження фактичного виконання сторонами обовязків за договором поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, та договором підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року.

Крім того, ці документи містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, у тому числі зазначено наіменування продукції, обєми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Одержання економічного ефекту, за наслідками реалізації товарів та послуг підтверджується матеріалами справи

Отже, позивачем підтверджено факт використання у власній господарській діяльності товарів, та послуг, що були придбані у ПП «Сен-Буд» за договором поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, та договором підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року, у звязку з чим суд, з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання товарів від ПП «Сен-Буд» у 1 кварталі 2010 року у розмірі 508,011,00 гривень, та 1 півріччі 2010 року у розмірі 1410184,00 гривень.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено термін податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменьшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», -датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд зазначає, що надані позивачеві ПП «Сен-Буд» податкові накладні, що стосуються спірних правовідносин, відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. №165 у редакції від 30.06.2005 р. № 244.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми нарахованого податку, у звязку з придбанням товарів та наданням послуг від ПП «Сен-Буд».

Судом під час розгляду справи було витребувано документи, зокрема додатки 5 до податкових декларацій з ПДВ ПП «Сен-Буд», у яких відображені обсяги поставки контрагенту (ІПН 345003005620)- ТОВ «Стройгрупа-2006», які підтверджують відображення операцій згідно договору поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, та договору підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року.

Також судом було витребувано детальну інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно до якої відхилень суми ПДВ по позивачу не встановлено, виключаючи відхилення на 0,01 гривень, в одному випадку.

Відповідачем, для встановлення обставин, що стосуються спірних правовідносин, окрім запиту до Макіївської ОДПІ про проведення зустрічної перевірки контрагента ПП «Сен-Буд» з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Стройгрупа-2006», ніяких заходів не вчинено.

Суд також звертає увагу та ті обставини, що відповідно до акту про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд», вказане підприємство зареєстровано 01.10.2007 року, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.01.2010 року,- є платником ПДВ, має 11 працівників, звітує до податкового органу.

В той же час суд вважає, що відсутність у ПП «Сен-Буд» в достатній кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, не свідчить про неможливість здійснення будь-якого виду діяльності, що стосується спірних правовідносин, оскільки він також як і позивач мав можливість бути посередником укладаючи з метою виконання договірних зобовязань договори субпідряду, договори надання транспортних послуг, договори оренди та таке інше, що само по собі не суперечить інтересам держави.

Відповідачем не наведено норми закону, яка б встановлювала відповідальність одного платника податків у разі незнаходження його контрагента за юридичною адресою.

До того ж незнаходження контрагента за юридичною адресою встановлено податковим органом вже після виконання його договірних зобовязань перед ТОВ «Стройгрупа-2006».

Суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас ч.1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Акти виконання робіт за змістом та формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить інформацію про здійснену господарську операцію.

Таким чином, здійснення обсягу виконаних робіт підтверджується відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, (Далі- Порядок № 327)- акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Згідно п.1.5 Порядку № 327, - акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.1.5 Порядку № 327,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що факти виявлених порушень, викладені відповідачем у акті перевірки субєктивно та не у повній мірі, - всупереч зазначеному Порядку № 327.

Що стосується акту про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Сен-Буд», суд вважає його таким, що не відповідає п.п. 2.2. Загальних положень акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, що містить Порядок № 327, а тому не повинен був братись до уваги податковим органом.

До того ж у цьому акті взято до уваги звітність ПП «Сен-Буд» виключно за 1 квартал 2010 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно посилання відповідача у акті перевірки на нікчемність договору поставки № 1002/10 від 10.02.2010 року, та договору підряду № 1105/10 від 11.05.2010 року, суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Отже, з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

Відповідач не зазначив, яким саме чином договори поставки та підряду були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Доводи відповідача щодо заподіяння шкоди державі у вигляді не сплати податків внаслідок неправомірного формування валових витрат та заниження податкового кредиту у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли та спростовуються обставинами, встановленими судом вище.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 203 ЦК України, оскільки ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум податкових зобовязань, зроблене відповідачем відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність нарахування позивачу податкових зобовязань, суд скасовує податкові повідомлення рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька від 26.11.2010 № 0003482340/1 та від 26.11.2010 № 0003472340/1, у звязку із чим задовольняє позовні вимоги ТОВ «Стройгрупа-2006» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройгрупа - 2006” до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.11.2010 № 0003482340/1 та № 0003472340/1 задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька від 26.11.2010 № 0003482340/1 та від 26.11.2010 № 0003472340/1.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 січня 2011 року в присутності представників сторін. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 11 січня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.