Постанова № 13461650, 10.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.10Справа №2а-6484/10/5/0170 11:26 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Болдирева О.А. дов. б/н від 01.07.10р., представника відповідача Євтодієва Г.В. посвідчення № 049136

у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ГЕЯ-ХХІ»

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправними дій.

Обставини справи: Приватне підприємство «ГЕЯ-ХХІ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій щодо надання в акті позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. висновку про зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду, за лютий 2009р./2010р. на загальну суму 1948336,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2010 року, по яких минув граничний термін 1095 днів, на загальну суму 1948336 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Заявою від 21.09.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправними дій щодо надання в акті позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. висновку про зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду, за лютий 2010р. на загальну суму 1948336,00 грн.

Під час розгляду справи представником позивача надавались суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення, в яких зазначив, що під час проведення перевірки 27.04.2010р. встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 15.1.1 п. 15.1, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2010 року, по яких минув граничний термін 1095 днів, на загальну суму 1948336 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2010р. відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. позивача, в ході якої встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 15.1.1 п. 15.1, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2010 року, по яких минув граничний термін 1095 днів, на загальну суму 1948336 грн.

За результатами перевірки складений акт № 716/23-2/24032648 від 27.04.2010р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.7.1. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

У п. 7.3. цієї статті закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п.п.15.1.1. п. 15.3. ст.15 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У п.п.15.3.1. п.15.3. ст.15 цього Закону визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Для розрахунку суми, яка визначається у рядку 26 Декларації по ПДВ за відповідний період часу, має значення сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду по ПДВ та розмір суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому суд приходить до висновку, що встановлений у ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” строк для вирішення питання щодо повернення надмірно сплаченого ПДВ підлягає застосуванню у випадку прийняття платником податків відповідного рішення щодо формування розміру податкового кредиту, а не для визначення розміру суми, яка вноситься в рядок 26 Декларації по ПДВ .

В той же час суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Надання працівниками податкового органу в акті перевірки висновку тим або іншим фактам є їх правом висловити свою думку щодо оцінки цих фактів. Не можна вважати думку посадової особи податкового органу рішенням або дією, тобто активною їх поведінкою, яка породжує певні правові наслідки для платника податків.

В силу викладеного суд вважає, що позовні відсутні підстави для задоволення позовних вимог по визнанню протиправними саме висновків відповідача, викладених в акті перевірки .

У звязку з чим, виходячи із вищевикладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.

В ході судового засідання, яке відбулось 10.12.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 15.12.2010р.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.