Постанова № 13461574, 17.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2010 р.Справа №2а-7267/10/10/0170 15:56 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Квітковська О.В., представник по довіреності від 17.11.2010 року №12/10;

від відповідача - Шилін В.С., представник по довіреності №94/10 від 16.04.2010 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Петролеум Компані"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» - позивач - звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - відповідач - та просить визнати повністю недійсним рішення відповідача №19666/10/15-2 від 11.05.2010 року; зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим здійснити перереєстрацію позивача як відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 06.02.2009 року №1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИМТОПЕНЕРГОСЕРВІС», як платника податку на додану вартість та замінити свідоцтво платника податку на додану вартість у звязку з подовженням договору про спільну діяльність та зміною місцезнаходження. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Крим Петролеум Компані» до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було направлено реєстраційну заяву про перереєстрацію позивача як платника податку на додану вартість у звязку зі зміною юридичної адреси та внесенням відповідних змін до установчих документів. Відповідач відмовив у перереєстрації у звязку з тим, що позивач нібито не знаходиться за юридичною адресою. Позивач вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки за новою адресою позивачем орендоване приміщення, що підтверджується договором оренди та актом приймання-передачі, позивач знаходиться за даною адресою та саме за даною адресою отримує кореспонденцію від ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяви, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає дії податкового органу правомірними та обґрунтованими, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому засіданні 22.09.2010 р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим незнаходженням позивача за юридичною адресою, що підтверджено актом обстеження його юридичної адреси. Оскільки нова адреса, за якою позивач фактично знаходився на дату подання реєстраційної заяви про перереєстрацію, позивачем дерджреєстратору не повідомлена та до ЄДРПОУ не внесена, на думку відповідача відсутні підстави для видачі свідоцтва про реєстрацію позивача як платника ПДВ по договору про спільну діяльність.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» (код ЄДРПОУ 36275011, юридична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 24 листопада 2008 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.8-39). Суд зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.07.2010 року позивач перебуває на обліку, стан відомостей про юридичну особі підтверджено, юридична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2.

Судом встановлено, що позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИМТОПЕНЕРГОСЕРВІС» уклали договір про спільну діяльність №1 від 06.02.2009 року (а.с.78-93), предметом якого є спільна діяльність на родовищах з метою геологічного вивчення надр, зокрема, опитно-промислової розробки родовищ (п.1.1 договору).

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997 р. №234 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.1997 р. за №308/2112), податкові органи ведуть облік договорів про спільну діяльність на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної податкової адміністрації за його місцезнаходженням. При взятті на облік договору у державній податковій адміністрації йому присвоюється обліковий номер. Копія договору зберігається в особовій справі платника податку.

Як особа, відповідальна за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 06.02.2009 року №1 з ТОВ "КРИМТОПЕНЕРГОСЕРВІС", позивач взятий на облік в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 12.03.2009 року за №49718 (довідка відповідача від 08.04.2010 року №1245/29-0, дійсна до 06.12.2014 року - а.с.41). При цьому вказана довідка містить також і відомості про юридичну адресу позивача 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2.

Також як особа, відповідальна за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 06.02.2009 року №1 з ТОВ "КРИМТОПЕНЕРГОСЕРВІС", позивач 30.04.2009 року отримав Свідоцтво №100222243 про реєстрацію платника податку на додану вартість (серія НБ №326208 а.с.40) з зазначенням адреси 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд.42.

Як свідчать матеріали справи позивачем були внесені зміни в установчі документи у звязку зі зміною юридичної адреси: з вул. Генерала Васильєва, буд.42 у м. Сімферополі на вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2, у м. Сімферополі. Зазначена обставина підтверджена під час розгляду справи представником позивача та відповідачем не оспорювалось і не заперечувалась.

ТОВ «Крим Петролеум Компані» 29.04.2010 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у звязку зі зміною місцезнаходження було надано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (а.с.46-48), в якій позивачем зазначено юридичну адресу: 95017, м. Сімферополь, вул. Будьоного, 24-а, поверх 2.

За результатами її розгляду ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача направлено лист від 11.05.2010 року №19666/10/15-2 (а.с.74), згідно з яким за результатами проведеної податковим органом перевірки встановлено, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, у звязку з чим ТОВ «Крим Петролеум Компані» відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому відповідач в зазначеному листі посилається на вимоги пп.“ґ”п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1998 року №168/97-ВР та п.9, 14.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429).

Вказаний лист був отриманий позивачем 17.05.2010 року, що підтверджено надписом на листі з зазначенням дати та вхідного номеру (а.с.49), копією книги вхідної кореспонденції позивача (а.с.97-98), та представником відповідача під час розгляду справи не оспорювалось і не заперечувалось.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо відмови у перереєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1998 року №168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. При цьому відповідно до п.1.2 статті 1 зазначеного Закону для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

За підпунктом “а” п.2.1. ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 №79 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429) затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення), відповідно до п.1.1 якого ним визначається порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до п.2 вказаного Положення для цілей оподаткування дві чи більше осіб, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку на додану вартість, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 21 зазначеного Положення перереєстрація платника податку на додану вартість проводиться та Свідоцтво підлягає заміні в разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, та якщо зміни, не пов'язані із припиненням платника податку на додану вартість, крім випадків, визначених абзацом другим пункту 8 цього Положення, або відповідно до Порядку обліку такі зміни не передбачають зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому.

Для заміни Свідоцтва платник податку на додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

Як свідчить лист ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 28.05.2010 року про відмову у перереєстрації позивача як платника податку на додану вартість, підставою для такої відмови стало незнаходження позивача за юридичною адресою. Будь-які інші недоліки наданої до ДПІ заяви (зокрема, її неналежне оформлення) у вказаному листі відсутні та представником відповідача під час розгляду справи в суді не повідомлені.

Під час розгляду справи на підтвердження незнаходження ТОВ «Крим Петролеум Компані» за юридичною адресою - вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2, у м. Сімферополі - представником відповідача суду надано акт перевірки достовірності юридичної адреси позивача №159/15-2 від 06.05.2010 року (а.с.118). Згідно даного акту за зазначеною адресою ТОВ «Крим Петролеум Компані» не встановлено, вивіска відсутня. Акт підписано двома працівниками податкового органу.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені. Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

В свою чергу Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п.5 ст.17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

З положень пункту 12 вказаної норми вбачається, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п.14 ст.19 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 року №80 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за №172/2612) затверджено Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі Порядок обліку).

Згідно з п.11.2. вказаного Порядку, підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 17), як це передбачено п.11.5 Порядку обліку.

Суд зазначає, що дані акту перевірки ДПІ щодо достовірності юридичної адреси позивача не відповідають іншим матеріалам справи. Так, позивачем під час подання адміністративного позову у якості юридичної адреси було зазначено м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2. За даною адресою позивачу було направлено судову повістку, яку позивач отримав 07.07.2010 року (поштове повідомлення а.с.60). Крім того, відповідачем письмова кореспонденція, зокрема листи від 11.05.2010 року, від 26.04.2010 року (а.с.45) позивачу направлялась саме за зазначеною адресою (про що свідчить тексти вказаних листів), і така кореспонденція була отримана позивачем. Також суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим після зміни юридичної адреси відповідача було видано довідку про взяття ТОВ «Крим Петролеум Компані» на облік як платника податків за договором про спільну діяльність саме за новою адресою; відповідачем приймались податкові декларації позивача з зазначенням нової адреси (а.с.104-108).

Наданий відповідачем акт обстеження юридичної адреси не містить посилання на те, які саме обставини стали підставою для висновку про те, що ТОВ «Крим Петролеум Компані» не знаходиться за юридичною адресою: в акті не зазначено назву організації, що знаходиться за зазначеною адресою, не вказано посади та прізвища осіб, з пояснень яких слідує, що позивач відсутній за вказаною адресою тощо. Також суд зазначає, що акт датовано 06.05.2010 року, тоді як лист про відмову у перереєстрації позивача як платника податку на додану вартість по договору про спільну діяльність від 11.05.2010 року також був направлений за адресою: м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2 (за наявності в податковому органі даних про попередню адресу ТОВ), та був отриманий позивачем, що представником відповідача під час розгляду не оспорювалось та не заперечувалось.

Крім того, позивачем під час розгляду справи на підтвердження його знаходження за вказаною адресою також надано договір №03-09/60 від 01.05.2009 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» про оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2 (а.с.50-53), додаткова угода до зазначеного договору від 16.12.2009 року про продовження терміну його дії до 31.12.2009 року (а.с.54) та акт приймання передачі вказаних приміщень від 01.05.2009 року (а.с.64).

На підставі викладеного, суд не приймає наданий відповідачем акт перевірки достовірності юридичної адреси позивача від 06.05.2010 року №159/15-2 як належний доказ незнаходження позивача за зазначеною адресою, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи, що встановлені судом.

Також суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надані докази проведення роботи із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків та направлення підрозділом з обліку платників податків ДПІ в м. Сімферополі АР Крим до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП на виконання вимог п.11.5 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів).

Судом не приймаються також посилання відповідача в обґрунтування відмови в перереєстрації ТОВ «Крим Петролеум Компані» як платника податку на додану вартість на вимоги п.9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, згідно з яким при реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).

Згідно наданого витягу з зазначенням відомостей з ЄДРПОУ (а.с.62-63) місцезнаходження позивача м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2. Як встановлено судом під час розгляду справи, вказана адреса відповідає фактичній адресі ТОВ «Крим Петролеум Компані». В матеріалах справи також відсутні відомості про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про відсутність позивача за вказаною адресою.

На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги і посилання відповідача на пп.“ґ” п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання, оскільки докази порушення з боку позивача порядку проведення перереєстрації юридичної особи відповідачем під час розгляду справи не надано та не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування судом і залучення до матеріалів справи. Також відповідач за наявності зазначених порушень порядку реєстрації був зобовязаний анулювати реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, що ним зроблено не було.

Згідно частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Крим Петролеум Компані» не підпадає під визначення платника податку або доказів наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Таким чином під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про перереєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Також з врахуванням форми Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженої додатком 2 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, суд вважає необхідним зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим провести перереєстрацію позивача та видати ТОВ «Крим Петролеум Компані» Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №1 про спільну діяльність від 06.02.2009 року, з зазначенням юридичної адреси позивача 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним рішення відповідача, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про відмову позивачу у перереєстрації як платника податку на додану вартість, яке оформлено листом від 11.05.2010 року №19666/10/15-2, та зобов'язання відповідача провести перереєстрацію та видати позивачу нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №1 про спільну діяльність від 06.02.2009 року, з зазначенням юридичної адреси позивача 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2, є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 17 листопада 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 22 листопада 2010 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» в перереєстрації як платника податку на додану вартість, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №1 про спільну діяльність від 06.02.2009 року, яке оформлене листом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.2010 року №19666/10/15-2, та в заміні свідоцтва платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим провести перереєстрацію та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №1 про спільну діяльність від 06.02.2009 року, з зазначенням юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» - 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Петролеум Компані» (код ЄДРПОУ 36275011, юридична адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд.24-а, поверх 2) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.