Постанова № 13461556, 08.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.10Справа №2а-12417/09/10/0170 18:00 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Душенчук Т.Б., представник по довіреності №233/9/10-0 від 12.02.2010 р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим - позивач - 29 жовтня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відповідача - про стягнення фінансових санкцій в сумі 5149,34грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки відповідача встановлено порушення ним вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 р. №481/95-BP, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР, у звязку з чим прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 5149,34грн. Зазначені рішення були вручені відповідачу, однак до часу розгляду справи сума фінансових санкцій до бюджету не сплачена, у звязку з чим позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином та завчасно рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення - а.с.47), про причини неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечення на адміністративний позов до суду не направив. Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем неодноразово заявлялись клопотання про відкладення слухання по справі: призначене на 12.01.2010 року у звязку з відїздом з м. Сімферополя (а.с.32), призначене на 24.03.2010 року у звязку з хворобою. При цьому неодноразові вимоги суду про надання доказів поважності причин неявки у судові засідання, викладені у судових повістках, відповідачем не виконані, поважність причин неявки у судові засідання фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 будь-якими документами не підтверджена. Крім того, про причини неприбуття у судові засідання, що відбулися 17.02.2010 року та 24.03.2010 року, відповідач взагалі не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення слухання по справі з зазначенням поважності причин неявки суду не надав. Суд вважає необхідним звернути увагу відповідача, що за весь час розгляду справи відповідачем суду не було надано будь-яких письмових заперечень на позовну заяву, будь-яких доказів на підтвердження необґрунтованості позовних вимог, а також не заявлено клопотання про витребування таких доказів судом у третіх осіб та залучення до матеріалів справи.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, надання відповідачем відповідних усних пояснень суду особисто у судовому засіданні 01.12.2009 року, відсутність в матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з врахуванням думки представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (згідно адресної довідки а.с.19, даних паспорту - а.с.5), була зареєстрована як фізична особа-підприємець Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 07.06.2005 року (номер запису 21340010001001095 - а.с.4). Відповідач взятий на облік в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 15.06.2005 р. за НОМЕР_4 (що підтверджено довідкою позивача від 10.02.2007 р. №6409 - а.с.9).

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на підставі Переліку субєктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для проведення перевірок в квітні 2009 року, затвердженого начальником ДПІ (а.с.34), направлень на проведення перевірки №62 від 17.04.2009 р. та №61 від 17.04.2009 року (а.с.21-22) 18 квітня 2009 року проведена перевірка торгового павільйону, що знаходиться за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, п. Гвардійське, вул. Гагаріна, буд.143, та належить відповідачу. Перевірку було проведено у присутності відповідача, якому вручено направлення на проведення перевірки, що підтверджено підписом фізичної особи-підприємця на направленнях з зазначенням дати та часу їх отримання (суд зазначає, що вказаний час збігається з часом початку перевірки, що зазначено в акті перевірки).

За результатами перевірки складено акт №000882 від 18 квітня 2009 року (а.с.13-14), в якому зафіксовано наступні обставини: перевіряючими були придбані 1 пачка жувальної гумки «Орбіт» за ціною 4,00грн., 1 пляшка води «Пепсі» за ціною 7,50грн., 1 пляшка слабоалкогольного напою «Лонгер» за ціною 5,80грн., 1 пачка сигарет «Мальборо лайт» за ціною 7,00грн., всього на загальну суму 24,30грн., розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій, розрахункову книжку, книгу обліку розрахункових операцій не проведена, відповідний розрахунковий документ не роздрукований, не виписаний та не виданий (на час перевірки в торговому обєкті РРО, РК та КУРО були відсутні); в акті зазначено про наявність на місці проведення розрахунків на час перевірки 148,80грн. (з врахуванням закупки). В акті перевірки також відображено, що на день продажу у відповідача була відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами; в перевіреному торговому обєкті алкогольні напої та тютюнові вироби на суму 165,20грн. були вилучені працівником Відділу податкової міліції ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим. Крім того, в акті зафіксована реалізація відповідачем тютюнових виробів за цінами вище максимальних цін, а саме: 1 пачка сигарет «Мальборо лайт» продана за ціною 7,00грн., тоді як на пачці вказана максимальна ціна 6,50грн.; зазначено про здійснення відповідачем торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту.

На підтвердження вказаних в акті обставин позивачем надано опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків (а.с.17), що підписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 без заперечень.

На підставі викладеного під час проведення перевірки працівники позивача дійшли висновку про порушення відповідачем вимог:

- п.п.1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО) - непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції;

- ст.11-1, ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р. №481/95-BP (надалі - Закон №481) - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій; роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;

- ст.3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР (надалі Закон про патенти) здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідного торгового патенту.

Як свідчить надпис на акті перевірки працівник відповідача та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відмовились від підписання та отримання акту перевірки, що підтверджено актом відмови від підпису матеріалів перевірки (а.с.24). Акт перевірки було надіслано відповідачу поштою та отримано 24.04.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.16).

На підставі зазначеного акту ДПІ в Сімферопольському районі АРК прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №0002412330 від 06.05.2009 р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 744,00грн. на підставі п.1 ст.17 Закону про РРО за порушення вимог п.1, 2 ст.3 даного Закону (а.с.12);

- №0002432330 від 06.05.2009 р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 5,34грн. на підставі ч.1 ст.8 Закону про патенти за порушення вимог ч.1 ст.3 зазначеного Закону (а.с.11);

а також рішення про застосування фінансових санкцій №0002422330 від 06.05.2009 р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в загальній сумі 4400,00грн. на підставі абз.5, 12 ч.2 ст.17 Закону №481 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії; за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін (а.с.10).

Зазначені рішення були отримані відповідачем 08.05.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.15).

Судом встановлено, що вказані фінансові санкції були застосовані до відповідача на підставі:

- п.1 ст.17 Закону про РРО - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у звязку з не проведенням розрахункових операцій через РРО - 744,00грн. (148,80*5);

- абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень - 3400грн.00коп.;

- абз.12 ч.2 ст.17 Закону №481 за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень - 1000,00грн.;

- ч.1 ст.8 Закону про патенти за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності СПД із зазначеним порушенням 5,34грн. (80,00:30х2).

Всього загальна сума застосованих фінансових санкцій склала 5149,34грн.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. №509-ХІІ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до статті 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Частиною 10 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 даного Закону до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 №18-92 встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Частинами 1 та 2 статті 11-1 Закону №481 визначено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно пункту 20 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 р. за №679/6967), суб'єктом підприємницької діяльності повинно забезпечуватися інформування споживача про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках тютюнових виробів, що перебувають в продажу. Оформлення ярликів цін (цінників) проводиться відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.1997 р. №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.01.1997 р. за №4/1808).

У відповідності до абзацу 12 частини 2 статті 17 Закону №481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Відповідно до Указу Президента України “Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” №510/2001 від 11.07.2001 року забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері покладено на Державну податкову адміністрацію України.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, суд встановив, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень за реалізацію відповідачем тютюнових виробів без наявності ліцензії, в сумі 1700 гривень за реалізацію відповідачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії, в сумі 1000грн.00коп. за реалізацію відповідачем тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, всього на суму 4400 гривень 00 копійок.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Крім того, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з вимогами статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно статті 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Також суд зазначає, що Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” встановлено, що зазначений Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про патенти торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти (ч.1 ст.1 Закону); торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону (ч.2 ст.2 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону про патенти патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

За здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням (абз.4 ч.1 ст.8 Закону про патенти).

На час розгляду даної справи у суду відсутні відомості про оскарження відповідачем у встановленому законом порядку зазначених рішень про застосування фінансових санкцій. Також у порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати суми фінансових санкцій в повному обсязі.

Стосовно заперечень відповідача щодо законності застосування зазначених фінансових санкцій суд зазначає наступне: відповідно до вимог ч.1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що на підтвердження обґрунтованості застосування фінансових санкцій позивачем суду надано належним чином оформлений акт перевірки, який містить відомості про всі обставини перевірки та допущені відповідачем порушення, а також опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, що є додатком до акту перевірки. Крім того, в матеріалах справи також наявний протокол огляду та вилучення від 18.04.2009 року (а.с.23), відповідно до якого в перевіреному торговому обєкті, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, вилучені слабоалкогольні напої; в протоколі також зазначено про реалізацію в даному торговому обєкті алкогольних напоїв та тютюнових виробів за готівкові грошові кошти.

Відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що викладені в акті перевірки відомості не відповідають фактичним обставинам справи, не повідомлено про наявність таких доказів у третіх осіб та не заявлено клопотання про витребування таких доказів судом та залучення до матеріалів справи. Також відповідачем не спростовано відображений в акті перевірки факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів перевіряючим; будь-які докази, що суперечать викладеним в акті перевірки обставинам в зазначеній частині фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 взагалі не надані.

Матеріалами справи підтверджено фактичний допуск працівників податкового органу до проведення перевірки, складення за результатами її проведення акту перевірки, предявлення перед початком перевірки відповідачу направлень на проведення перевірки; журнал реєстрації перевірок контролюючих органів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано не було, що підтверджено текстом акту перевірки та відповідачем не спростовано.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про протиправність дій працівників податкового органу, що проводили перевірку, а також про протиправність та необґрунтованість прийнятих за результатами проведеної перевірки рішень про застосування фінансових санкцій.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 08 квітня 2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 квітня 2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; АДРЕСА_1) фінансові санкції у загальній сумі 5149 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять) гривень 34 копійки, а саме:

- на користь Державного бюджету Сімферопольського району АР Крим (р/р №31118104700268, код платежу 3021080900, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34741037) фінансові санкції у сумі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 00 копійок;

- на користь Державного бюджету Сімферопольського району АР Крим (р/р №31116106700268, код платежу 21081100, банк одержувача - Управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34741037) фінансові санкції у сумі 4400 (чотири тисячі чотириста) гривень 00 копійок;

- на користь Державного бюджету Сімферопольського району АР Крим (р/р №31412542700269, код платежу 5121081100, банк одержувача - Управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34741037) фінансові санкції у сумі 5 (п'ять) гривень 34 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.