Постанова № 13461555, 27.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.10.10Справа №2а-10507/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісстрой-Юг"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісстрой-Юг" - позивач - звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - відповідач - та просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100223061 від 16.04.2009 року), оформлене актом ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №447/15-2 від 21.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Сервісстрой-Юг" (ЄДРПОУ 36115846). Позовні вимоги мотивовані тим, що реєстрація позивача як платника податку на додану вартість була анульована відповідачем у звязку з порушенням, на думку ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, ТОВ «Сервісстрой-Юг» вимог діючого законодавства щодо реєстрації позивача як юридичної особи. Позивач вважає, що порушення вимог діючого законодавства щодо реєстрації як субєкта господарювання ним не допускались, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року №755-IV не передбачено підстав та умов анулювання реєстрації платників податку на додану вартість. Також позивач стверджує, що орган державної податкової служби, яким є відповідач, може прийняти рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ лише у випадках, прямо передбачених п.25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429), а саме: повідомлення державним реєстратором відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; за наявності судового рішення або повідомлення державного реєстратора про скасування державної реєстрації платника податків. Позивач вважає, що зазначені в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №447/15-2 від 21.05.2010 року документи не можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку у попередньому судовому засіданні (а.с.55), про причини неприбуття не повідомив, до судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.56).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - під розписку у попередньому судовому засіданні (а.с.55), про причини неприбуття не повідомив, до судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.71), проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Одночасно представником відповідача повідомлено суду про неможливість надання витребуваних судом документів.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 4 статті 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України). Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.08.2010 року у відповідача були витребувані документи, що необхідні для розгляду справи, однак вказані документи представником відповідача за час розгляду справи суду в повному обсязі не надані, про їх місцезнаходження не повідомлено, не заявлено клопотання про їх витребування у третіх осіб для залучення до матеріалів справи. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.71, 72 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи документів та з врахуванням заперечень, наданих суду представником відповідача у судовому засіданні 19.10.2010 року.

У судовому засіданні по даній справі, що відбулося 19.10.2010 року, представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, вважає дії та рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, правомірними та обґрунтованими, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов, що надані у судовому засіданні 19.10.2010 року. Відповідно до наданих письмових заперечень відповідач обґрунтовує правомірність та законність дій та прийнятого ДПІ в м. Сімферополі АР Крим рішення тим, що за результатами встановлення місцезнаходження ТОВ «Сервісстрой-Юг» підрозділом податкової міліції було складено довідку №1580/26-34 від 21.06.2010 року про неможливість встановлення фактичного місцезнаходження позивача. Рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, що оформлене актом від 21.06.2010 року №447/15-2 анульовано реєстрацію ТОВ «Сервісстрой-Юг» як платника податку на додану вартість. Відповідач посилається на те, що у випадку зміни юридичної адреси позивач був зобовязаний внести відповідні зміні до установчих документів та зареєструвати їх, а також отримати нові документи в податковому органі - довідку про взяття на облік та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ - з зазначенням нової адреси, що позивачем зроблено не було.

Суд, приймаючі до уваги клопотання позивача та відповідача клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128, 133 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг» (код ЄДРПОУ 36115846, юридична адреса: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, буд.26, кв.11) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03.09.2008 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.8-11).

Позивач взятий на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, що підтверджено довідкою від 04.04.2009 року №689/29-0 (а.с.12), та на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим), що підтверджено матеріалами справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Сервісстрой-Юг» 16 квітня 2009 року було зареєстровано ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (правонаступником якої є відповідач) як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100223061 серії НБ №326218 (а.с.30-31). В Свідоцтві зазначено юридичну адресу позивача 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, буд.26, кв.11

Начальником ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 21.05.2010 року було затверджено акт про анулювання реєстрації платника на додану вартість позивача (а.с.29-30) на підставі абз.“ґ” п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ). Суд зазначає, що у якості підстави для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ в акті зазначено: ТОВ «Сервісстрой-Юг» відповідно до акту перевірки достовірності юридичної адреси №1580/26-31 від 21.05.2010 року за юридичною адресою не знаходиться, спрямовано довідку державному реєстратору за формою №18-ОПП; вказані обставини відповідач вважає порушенням позивачем вимог ст.1, ч.3, 6 ст.9, 17, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003 року №755-ІV, порядку реєстрації субєктів господарювання, встановленого зазначеним Законом; ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”; п.5, 14, 16 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429); Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. №80 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 р. за №791/3231). При цьому будь-які інші підстави для анулювання реєстрації в зазначеному акті відсутні та представником відповідача під час розгляду справи з зазначенням документів, які містять такі відомості, не повідомлені.

Вказаний акт було направлено позивачу поштою та отримано ним, що представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Закон про ПДВ визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до вимог підпункту “ґ” пункту 9.8 зазначеного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. За підпунктом “а”п.2.1. ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону про ПДВ).

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону про ПДВ поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Зі змісту вищевказаних норм закону випливає, що необхідною умовою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є факт подання декларацій на протязі дванадцяті календарних місяців з відомостями про відсутність будь-яких операцій, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію і т.д., які оподатковуються.

Як вбачається з особового рахунку позивача по податку на додану вартість за 2009 рік (а.с.51-53), копії податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року (а.с.16-17, 38-39) за вказані податкові (звітні) періоди позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим надавались податкові декларації з ПДВ з наявністю оподатковуваних поставок. Зазначена обставина підтверджена також текстом акту про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача: згідно з п.2 акту за період з травня 2009 року по квітень 2010 року у позивача був наявний обсяг оподатковуваних поставок у сумі 14026266,00грн. Позивачем під час розгляду справи також підтверджено оплату податку на додану вартість до бюджету за квітень 2010 року в розмірі 11000,00грн. (платіжне доручення №308 від 18.05.2010 року а.с.34), нараховано до сплати в бюджет по податковій декларації 10984,00грн.

Як свідчить акт про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача та доповідна записка заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с.32) висновок про відсутність позивача за юридичною адресою було зроблено відповідачем на підставі акту обстеження юридичної адреси №1580/26-31 від 21.05.2010 року.

Суд зазначає, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.08.2010 року відповідачем будь-які акти перевірок місцезнаходження позивача (зокрема, і акт від 21.05.2010 року) суду не надані. Більш того, відповідач повідомив суд про відсутність у нього інших документів крім наданих.

В матеріалах справи наявне повідомлення ДПІ про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням №323/29-0 від 21.05.2010 року (на яке також є посилання в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ п. 4 акту). Згідно з зазначеним повідомленням за результатами проведених заходів встановлено відсутність юридичної особи позивача за місцезнаходженням; не встановлено фактичне місцезнаходження юридичної особи або адреси, за якою здійснюється зв'язок (а.с.33, зворотній бік). Також в матеріалах справи наявна довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків №1580/26-31 від 21.05.2010 року (а.с.33), згідно з якою за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, буд.26, кв.11, місцезнаходження платника податків не встановлено.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені. Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

В свою чергу Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п.5 ст.17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

З положень пункту 12 вказаної норми вбачається, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п.14 ст.19 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 року №80 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за №172/2612) затверджено Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі - Порядок обліку).

Згідно з п.11.2. вказаного Порядку, підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 17), як це передбачено п.11.5 Порядку обліку.

Однак надані відповідачем документи щодо відсутності позивача за юридичною адресою довідка від 21.05.2010 року та повідомлення від 21.05.2010 року - не містять посилання на те, які саме обставини стали підставою для висновку про те, що ТОВ «Сервісстрой-Юг» не знаходиться за юридичною адресою; відповідачем не надані документи, які б містили б у собі відомості про назву організації, що знаходиться за зазначеною адресою, не вказано посади та прізвища осіб, з пояснень яких слідує, що позивач відсутній за вказаною адресою тощо. Акт обстеження юридичної адреси відповідачем суду взагалі не надано.

Суд зазначає, що дані документів щодо достовірності юридичної адреси позивача, наданих ДПІ в м. Сімферополі АР Крим під час розгляду справи, не відповідають іншим матеріалам справи. Так, позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим після 21.05.2010 року (дата повідомлення ДПІ про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням) була надана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2005 року (а.с.46-47) з нарахуванням суми до сплати в бюджет 8801,00грн., було сплачено 8800,00грн. з врахуванням наявної переплати (платіжне доручення №342 від 24.06.2010 року а.с.35). В наданій податковій декларації позивачем знову зазначено юридичну адресу підприємства м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, б.26, кв.11.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що зазначений акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, повідомлення про невизнання податковою звітністю декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року (а.с.43), повідомлення про невизнання податковою звітністю декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року від 22.06.2010 року (а.с.37), повідомлення про віднесення підприємства до категорії високого ризику та відмову в реєстрації платником ПДВ від 29.07.2010 року на підставі заяви від 12.07.2010 року (а.с.18, 41), були направлені позивачу саме за його юридичною адресою, що підтверджено текстами вказаних документів та конвертами зі штампами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с.14, 40, 42, 44). При цьому всі перелічені документи окрім акту про анулювання та повідомлення про невизнання податковою звітністю декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року, мають вихідну дату, що є пізнішою за 21.05.2010 року, були отримані позивачем та надані до суду (що підтверджено печаткою підприємства та штампом «з оригіналом згідно»).

Також суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим після зміни юридичної адреси відповідача було видано довідку про взяття ТОВ «Сервісстрой-Юг» на облік як платника податків саме за новою адресою; відповідачем приймались податкові декларації позивача з зазначенням нової адреси (а.с.12).

На підставі викладеного, суд не приймає надані відповідачем довідку від 21.05.2010 року №1580/26-31 та повідомлення від 21.05.2010 року №323/29-0 як належні докази незнаходження позивача за зазначеною адресою, оскільки дані вказаних документів суперечать фактичним обставинам справи, що встановлені судом.

Також суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надані докази проведення роботи із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Згідно статутних документів та довідки про взяття на податковий облік місцезнаходження позивача - м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, буд.26, кв.11, та, як встановлено судом під час розгляду справи, вказана адреса відповідає фактичній адресі ТОВ «Сервісстрой-Юг».

На підставі викладеного, судом не приймаються до уваги і посилання відповідача на пп.“ґ” п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання, оскільки докази порушення з боку позивача порядку проведення перереєстрації юридичної особи відповідачем під час розгляду справи не надано та не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування судом і залучення до матеріалів справи.

Згідно частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Сервісстрой-Юг» не підпадає під визначення платника податку або доказів наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про перереєстрацію позивача як платника податку на додану вартість, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг» про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №447/15-2 від 21.05.2010 року, є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд також вважає необхідним зазначити, що судом під час розгляду даної справи не розглядалась та не оцінювалась правомірність направлення позивачу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим повідомлень про невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість позивача за квітень 2010 року (від 18.05.2010 року), за травень 2010 року (від 22.06.2010 року), оскільки законність вказаних повідомлень податкового органу не є предметом розгляду даної адміністративної справи, позивач не заявляв вимоги про визнання їх протиправними та скасування, не надав суду у повному обсязі документи для розгляду такого питання.

Також судом не оцінюється правомірність дій та рішення відповідача щодо відмови у реєстрації ТОВ «Сервісстрой-Юг» як платника податку на додану вартість на підставі реєстраційної заяви від 12.07.2010 року (лист ДПІ від 29.07.2010 року №34112/10/15-2 -а.с.41), оскільки вказана заява була надана до податкового органу вже після складення та затвердження акту про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача. У зв'язку з викладеним суд вважає належним та достатнім способом захисту прав та законних інтересів позивача визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №447/15-2 від 21.05.2010 року. При цьому суд керується вимогами пункту 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429 з наступними змінами та доповненнями), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. Тобто, податкові органи після набранням чинності рішенням суду в частині неправомірного анулювання позивача в якості платника ПДВ мають вчинити дії щодо поновлення відомостей про його реєстрацію у відповідному державному реєстрі та подання нової реєстраційної заяви позивачем не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням часткового задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 27 жовтня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 01 листопада 2010 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг» (код ЄДРПОУ 36115846, юридична адреса: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, буд.26, кв.11) в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №447/15-2 від 21.05.2010 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісстрой-Юг»(код ЄДРПОУ 36115846, юридична адреса: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, буд.26, кв.11) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.