Ухвала суду № 134612956, 04.03.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №757/39974/25-ц

Провадження № 2/191/2883/25

У Х В А Л А

іменем України

04 березня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість:

- за договором №29079-04/2023 від 18.04.2023 року у розмірі 29215,00 грн.;

- за договором №29087-04/2023 від 18.04.2023 року у розмірі 30900,00 грн.;

- за договором №4738847 від 24.05.2023 року у розмірі 26460,60 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Окладніковій О.І.

03.11.2025 року було відкрито провадження у справі.

Станом на 04.03.2026 року розгляд справи по суті не розпочинався.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Зі змісту позову вбачається, що позивач в одній позовній заяві об`єднав вимоги, які виникли з підстав укладення відповідачем двох договорів про надання фінансового кредиту та одного договору позики із різними кредитодавцями у різний час і кожний на своїх умовах. У подальшому право вимоги до відповідача за указаними договорами перейшло до позивача за різними договорами факторингу.

За таких обставин слід дійти висновку, що указані позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, а також позовні вимоги між собою не є основними та похідними.

Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 210 ЦПК України, що свідчить про недоцільність об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів двох договорів про надання фінансового кредиту, одного договору позики, чотирьох договорів факторингу. При цьому необхідно установити правову природу кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов вказаних договорів, мети та обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених вимог.

Зазначене свідчить про те, що по кожному з указаних договорів суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних із встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

За змістом ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ураховуючи вищенаведене, а також обставини справи, зміст позовних вимог, з метою ефективного виконання завдань цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність роз`єднання позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29079-04/2023 у розмірі 29215,00 грн. і договором про надання фінансового кредиту №29087-04/2023 у розмірі 30900,00 грн., та за договором позики №4738847 у розмірі 26460,60 грн.

Слід виділити у самостійне провадження вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №4738847 у розмірі 26460,60 грн.

У межах судової справи № 757/39974/25-ц, провадження 2/191/2883/25 слід продовжити розгляд за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №29079-04/2023 у розмірі 29215,00 грн. і договором про надання фінансового кредиту №29087-04/2023 у розмірі 30900,00 грн.

Керуючись ст. 2, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

роз`єднати позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №4738847 у розмірі 26460,60 грн.

Передати роз`єднані (виділені) матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до відділу організаційного забезпечення виконання функцій суду та контролю за виконанням рішень суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та подальшої передачі судді.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Окладнікова