Рішення № 134503633, 26.02.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 317/5367/25

Провадження №: 2/332/801/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя із Запорізького районного суду Запорізької області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» (надалі АТ «ОТП Банк»/позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2024 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2040374261, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_1 кредит на принципах поворотност, платності, строковості у розмірі 15 521,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 08.09.2025 у останньої виникла заборгованість в розмірі 13 646,08 грн, яка складається із заборгованості по непростроченому тілу кредиту у розмірі 10 587,15 грн, заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 2 420,9 грн, заборгованості по простроченим відсоткам по договору у розмірі 638,03 грн.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути заборгованість та судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді від 10.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача АТ «ОТП Банк» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судові засідання 07.01.2026, 26.02.2026 не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток за адресою реєстрації місця проживання останньої. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідач не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала, у зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів зі згоди представника позивача прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.07.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2040374261, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 15 521,00 грн. Строк кредитування: 34 місяців. Мета отримання: загальні споживчі цілі.

Пункт 1.2 кредитного договору передбачає, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись річна процентна ставна у розмірі: 20,00 % річних.

Відповідно п. 1.3 до кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком платежів.

На виконання умов вищевказаного договору AT «ОТП Банк» зобов`язання щодо видачі відповідачу відповідних сум кредиту виконав повністю, що підтверджується копією меморіального ордеру № 13842033, який є первинним документом щодо перерахування суми кредиту на рахунок зазначений позичальником.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Позичальником умови вищезазначеного кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, як наслідок, станом на 08.09.2025, заборгованість відповідача за кредитним договором, становить 13 646,08 грн, яка складається із заборгованості по непростроченому тілу кредиту у розмірі 10 587,15 грн, заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 2 420,90 грн, заборгованості по простроченим відсоткам по договору у розмірі 638,03 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).

За правилами частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позику, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про укладеність кредитного договору між відповідачем та АТ «ОТП Банк» та невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргового зобов`язання перед позивачем.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Тому в силу вказаних вимог матеріального закону суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку, наданий йому кредит в строк, передбачений договором, не повернув. Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки АТ «ОТП Банк».

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором від 12.07.2024 № 2040374261 станом на 08.09.2025 у розмірі 13 646 (тринадцять тисяч шістсот сорок шість) гривень 08 коп., яка складається із заборгованості по непростроченому тілу кредиту у розмірі 10 587 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 15 коп., заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 90 коп., заборгованості по простроченим відсоткам по договору у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

позивач: акціонерне товариство «ОТП Банк», місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул. Жилянська, б. 43, код ЄДРПОУ: 21685166;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя У. В. Блажко