Постанова № 13447939, 20.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 р. справа № 2а-26448/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.05

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю

«Торговий Дім «БМС»

доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції

м. Маріуполя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

від 27 листопада 2009 року № 0011201540/0,

від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1,

від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2,

від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3.

за участю:

від позивача: Ровицька Л.М. (за дов. № ТД-32 від 21 квітня 2010 року)

від відповідача:Мороз О.О. (за дов. № 72 від 07 червня 2010 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій незаконними та скасування податкового повдіомлення-рішення № 0011201540/0 від 27 листопада 2009 року, скасування рішення про збільшення суми податкового зобовязання, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні № 0011201540/0 від 27 листопада 2009 року, в частині 1422,90 грн., визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1, від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2, від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3. 24 грудня 2010 року в судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2009 року № 0011201540/0, від 19 січня 2010 року № 0011201540/1 та № 0000461540/1, від 01 квітня 2010 року № 0011201540/2 та № 0000461540/2, від 03 червня 2010 року № 0000461540/3 та № 0011201540/3.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував порушенням застосування податковою інспекцією підпункту 7.5.1. пункту 7.5. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначений порядок формування податкового кредиту звітного податкового періоду, внаслідок чого податковою інспекцією було дійдено помилкових висновків про відсутність в позивача права на включення до складу податкового кредиту вересня 2009 року суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 14229,00 грн., за податковою накладною № 430 від 19 серпня 2008 року, виданою Закритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» та отриманою позивачем у вересні 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В наданих до суду письмових запереченнях зазначав, що за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки з питань правильності нарахування до сплати в бюджет податку на додану вартість, податківцями було встановлено, що позивачем із порушенням підпунктів 7.4.1. пункту 7.4. підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було включено до складу податкового кредиту звітного періоду вересня 2009 року суму сплаченого ПДВ у розмірі 14229,00 грн. на підставі податкової накладної № 430 від 19 серпня 2008 року. В судовому засіданні представник відповідача зауважував на тому, що згідно положень підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів. При проведенні перевірки діяльності позивача податківцями було встановлено, що фактичне отримання позивачем основних засобів від ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» та перерахування позивачем коштів в рахунок сплати отриманих основних засобів відбулося у серпні 2008 року. Проте, суму сплаченого ПДВ на підставі отриманої податкової накладної № 430 від 19 серпня 2008 року було віднесено позивачем до складу податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім БМС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33393422. Позивач перебуває на обліку як платник податків в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя, що не є спірною обставиною між сторонами.

19 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» (позивач) та Закритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» (продавець), був укладений договір купівлі-продажу основних засобів № 37 К/08 (арк.. справи 85-86). За умовами зазначеного договору продавець зобовязався передати у власність, а покупець (позивач) прийняти та сплатити належні продавцеві основні засоби, зазначені в додатках до договору. Згідно пункту 1.2. договору за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан основних засобів, продаж вчинений в сумі, визначеній в додатку, яку покупець (позивач) має перерахувати продавцеві на протязі календарного місяця з моменту підписання цього договору на поточний рахунок продавця. Специфікацією № 1 до договору № 37К/08 від 19 серпня 2008 року, копія якої наявна в матеріалах справи, визначений перелік основних засобів, що підлягають продажу на умовах договору № 37К/08 від 19 серпня 2008 року та визначено загальну вартість основних засобів в сумі 85375,00 грн., із врахуванням ПДВ.

Відповідно до видаткової накладної № ЛНА -00022 від 19 серпня 2008 року, основні засоби були передані позивачу 19 серпня 2008 року. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії банківської виписки від 29 серпня 2008 року, сплата отриманих позивачем основних засобів відбулася 29 серпня 2008 року.

19 жовтня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень 2009 року. Згідно рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 21260,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та суми податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту звітного періоду позивач включив суму податку на додану вартість за податковою накладною № 430 від 19 серпня 2008 року в сумі 14229,00 грн., виданою Закритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж».

В період з 12 листопада 2009 року по 16 листопада 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «БМС» з питань правильності визначення нарахування до сплати в бюджет податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2009 року, за наслідками проведення якої, 16 листопада 2009 року податковою інспекцією був складений Акт № 1068/15-114-1/33393422 (арк. справи 18-21).

Відповідно до викладених в Акті перевірки висновків, позивач, в порушення підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлений порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, до складу податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року включив суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 14229,00 грн., право включення якого до складу податкового кредиту виникло в позивача у серпні 2008 року. Внаслідок допущення порушень при формуванні податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року, позивачем було занижено суму податку на додану вартість до сплати у вересні 2009 року на 14229,00 грн.

27 листопада 2009 року, на підставі викладених в акті перевірки висновків, податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 (арк. справи 27) про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких 14229,00 грн. за основним платежем, 2845,80 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 від 7 листопада 2009 року, 15 січня 2010 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було прийнято рішення № 1212/10/25-012 (арк. справи 31-34), яким було залишено без задоволення скаргу позивача, а прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011201540/0 від 27 листопада 2009 року без змін. Крім цього, у звязку із виявленням при розгляді скарги помилок при визначенні суми штрафних санкцій, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було збільшено суму застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій на 1422,90 грн.

19 січня 2010 року, за наслідками розгляду первинної скарги позивача, податковою інспекцією було прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/1 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких 14229,000 грн. за основним платежем, 2845,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000461540/1 від 19 січня 2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 1422,90 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 5372/10/25/013-3 від 25 березня 2010 року (арк. справи 41-44), за наслідками розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення № 0000461540/1 та 0011201540/1 від 19 січня 2010 року, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

01 квітня 2010 року, за наслідками розгляду первинної скарги позивача, податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/2 та № 0000461540/2 (арк. справи 45, 46).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Донецькій області № 8450/10/25-013-5 від 25 травня 2010 року (арк. справи 52-55), за наслідками розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення № 0000461540/2 та 0011201540/2 від 01 квітня 2010 року, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

03 червня 2010 року, за наслідками розгляду повторної скарги позивача, податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення рішення № 0011201540/3 та № 0000461540/3 (арк. справи 62,63).

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 7789/6/25-0115 від 06 серпня 2010 року (арк. справи 64-67), за наслідками розгляду повторної скарги позивача, надану позивачем повторну скаргу було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Що стосується формування позивачем суми податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року, то він був сформований позивачем за датою отримання податкової накладної. Згідно штампу вхідної кореспонденції у правому верхньому куті податкової накладної (арк. справи 89), податкова накладна № 430 від 19 серпня 2008 року, була отримана позивачем 01 вересня 2009 року. Віднесення суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 14229,00 грн. до складу податкового кредиту вересня 2009 року відповідає положенням статті абзацу 2 частини 1 підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою виникнення в платника податку права на податковий кредит поставлено в залежність від дати отримання податкової накладної.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивач мав віднести суму сплаченого податку на додану вартість у складі ціни товарно-матеріальних цінностей, отриманих від закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Донбастехномонтаж» у серпні 2008 року по даті списання коштів з банківського рахунку платника податків, яка є датою сплати податку, то суд не приймає зазначені посилання відповідача з огляду на наступне.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок над додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок над додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, за комплексного аналізу приписів підпункту 7.5.1. пункту 7.5. та підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що у разі відсутності в платника податку податкової накладної в нього відсутні підстави для включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

З огляду на таке, суд зазначає, що позивачем було сформовано суму податкового кредиту звітного податкового періоду вересня 2009 року за відсутності порушень положень підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану варітьсь», з огляду на що здійснення позивачем донарахування суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний період вересень 2009 року не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

Отже, через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за вересень 2009 року відсутні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Ззакону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00112014540/0 від 27 листопада 2009 року, № 0011201540/1 та 0000461540/1 від 19 січня 2010 року, № 0011201540/2 та № 0000461540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0000461540/3 та № 0011201540/3 від 03 червня 2010 року, прийняті відповідачем Жовтневою міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Маріуполя необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі Закону України“Проподаток на додану вартість”, закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом ат державними цільовими фондами» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 00112014540/0 від 27 листопада 2009 року, № 0011201540/1 та 0000461540/1 від 19 січня 2010 року, № 0011201540/2 та № 0000461540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0000461540/3 та № 0011201540/3 від 03 червня 2010 року задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 00112014540/0 від 27 листопада 2009 року, № 0011201540/1 від 19 січня 2010 року, № 0011201540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0011201540/3 від 03 червня 2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 17074,80 грн., з яких14229,00 грн. сума основного зобовязання, 2845,80 грн. сума штрафних санкцій.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000461540/1 від 19 січня 2010 року, № 0000461540/2 від 01 квітня 2010 року, № 0000461540/3 від 03 червня 2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 1422,90 грн., з яких 1422,90 грн. сума штрафних санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» (адреса:87515, Донецька обл.., м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 8, код ЄДРПОУ 33393422) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 27 грудня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2010року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.