Постанова № 13447760, 21.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. справа № 2а-18568/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Шокурова Г.М., Храбровської Н.Ф.,

представника відповідача Топоркової Н.М.,Таранова Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотой Скарабей” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень Горлівської ОДПІ № 0000142334/0 від 23.10.2009 на суму 47031 грн., № 0000152334/0 від 23.10.2009 на суму 886513,5 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей» звернулося до суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень Горлівської ОДПІ № 0000142334/0 від 23.10.2009 на суму 47031 грн., № 0000152334/0 від 23.10.2009 на суму 886513,5 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 29.10.2009 року він отримав спірні податкові повідомлення рішення про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою для нарахування податкових зобовязань стали висновки податкового органу про порушення підприємством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, вказує, що ним віднесено до складу валових витрат та сформовано податковий кредит по придбаним транспортним послугам на підставі актів виконаних робіт та податкових накладних, відповідно до договору, укладеному між підприємством та фізичною особою підприємцем.

Всі документи, які підтверджують ведення бухгалтерського та податкового обліку за період з 22.01.2007 по 30.06.2009 у ТОВ «Золотий Скарабей» були вилучені Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до протоколу огляду від 15.04.2009 року та протоколу обшуку від 18.08.2009. Позивач зазначає, що планова виїзна перевірка проводилась в приміщенні Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області без присутності посадових осіб ТОВ «Золотий Скарабей», при цьому позивачу невідомо, які документи досліджувалися при перевірці. В період проведення перевірки ТОВ «Золотий Скарабей» в письмовій формі повідомляв відповідача про прийняття заходів до поновлення бухгалтерського і податкового обліку.

Отже, позивач вважає, що акт перевірки від 14.10.2009 № 2922/23-3/34782450, проведеної з порушенням встановленого порядку, при наявності відновлених первинних документів, не може бути підставою для визначення сум податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість. На підставі викладеного, позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення рішення Горлівської ОДПІ № 0000142334/0 від 23.10.2009 на суму 47031 грн., № 0000152334/0 від 23.10.2009 на суму 886513,5 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті податковим органом на підставі встановлених перевіркою порушень підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, зазначає відповідач, позивачем за період з 22.01.2007 по 30.06.2009 безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість автотранспортних послуг на загальну суму 125416 грн. (крім того ПДВ 25083,2 грн.) отриманих від фізичної особи підприємця ОСОБА_6, витрати на придбання яких не підтверджено первинними документами, які свідчать про використання їх у господарській діяльності. Представник відповідача вказує, що в актах виконаних робіт не зазначено назву, зміст та обсяг наданих послуг, не розкрита суть послуг та не підтверджено зв'язок наданих послуг із господарською діяльністю підприємства, а тому наявний документ на відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, у підприємства відсутні товарно транспортні накладні як первинні документи підтверджуючі надання послуги. Зазначене порушення призвело до завищення валових витрат підприємства у деклараціях з податку на прибуток за період з 22.01.2007 по 30.06.2009 на загальну суму 125416 грн. в звязку з чим занижено податок на прибуток на суму 31354 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 14333 грн.

Крім того, представник відповідача зазначає, що підприємством за період жовтень-грудень 2007 року, січень, березень-травень 2008 року віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними отриманими від постачальників, але які оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 88719 грн. До того ж, представник відповідача вказує, що під час перевірки не надано документи, які підтверджують ведення бухгалтерського обліку ТОВ «Золотий Скарабей», податкові накладні за квітень 2009 року на загальну суму ПДВ 107343 грн., за травень 2009 року на загальну суму ПДВ 181649 грн., за червень 2009 року на загальну суму 198965 грн., реєстри отриманих податкових накладних за цей період. Дане порушення призвело на думку податкового органу, до завищення податкового кредиту з ПДВ у деклараціях з ПДВ за квітень червень 2009 року на загальну суму 487957 грн.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що документи, підтверджуючі ведення бухгалтерського та податкового обліку за відповідний період ТОВ «Золотий Скарабей» до перевірки не надано, і вони відсутні у складі документів фінансово господарської діяльності, вилучених Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області, представник відповідача вважає, що підприємством допущено порушення діючого законодавства в звязку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей» зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради 22.01.2007 за № 12561020000002203, ідентифікаційний код 34782450 (т. 1 а.с. 47-70) і є юридичною особою. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом платника ПДВ № 100019992 (т. 1 а.с. 71).

У період з 21.09.2009 по 02.10.2009 Горлівською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Золотий Скарабей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.01.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 22.01.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт від 14.10.2009 № 2922/23-3/34782450 (т. 1 а.с. 10-39) та встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 31354 грн.; пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 591009 грн. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення рішення № 0000142334/0 від 23.10.2009 на суму 47031 грн., № 0000152334/0 від 23.10.2009 на суму 886513,5 грн. (т. 1 а.с. 6-7)

Як встановлено у судовому засіданні і не заперечується відповідачем, 15.04.2009 року на підставі постанови Центрально Міського районного суду м. Горлівки від 13.04.2009 та 18,20.08.2009 року на підставі постанови Центрально Міського районного суду м. Горлівки від 17.08.2009 року у ТОВ «Золотий Скарабей» були проведені обшуки та вилучено первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, у тому числі за перевіряємий період з 22.01.2007 по 30.06.2009, про що складено відповідні протоколи (т. 1 а.с. 249-250, т. 2 а.с. 1-5)

Крім того у судовому засіданні встановлено, що перевірка ТОВ «Золотий Скарабей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.01.2007 по 30.06.2009 проводилася посадовими особами Горлівської ОДПІ в приміщенні Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі вилучених документів у квітні та серпні 2009 року. При цьому зазначена перевірка була проведена без присутності посадових осіб ТОВ «Золотий Скарабей», що відповідачем не оспорюється.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в звязку з тим, що позивачем до складу валових витрат вартість автотранспортних послуг на загальну суму 125416 грн. (крім того ПДВ 25083,2 грн.) отриманих від фізичної особи підприємця ОСОБА_6, витрати на придбання яких не підтверджено первинними документами, які свідчать про використання їх у господарській діяльності.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивачем до суду надано Договір на транспортне обслуговування від 23.02.2008 року укладений між ФО СПД ОСОБА_6 (Виконавець) та ТОВ «Золотий Скарабей» (Замовник) відповідно до положень якого Виконавець надає Замовнику послуги автотранспортної техніки. (т. 1 а.с. 246-247) Відповідно до пп. 1.1.5 п. 1.1 Договору Замовник здійснює оплату за надані автопослуги в розмірі, відповідно до акту виконаних робіт.

В обґрунтування правомірності віднесення до складу валових витрат послуг з автоперевезення позивач посилається на акти виконаних робіт підписані між підприємством та СПД ОСОБА_6 У судовому засіданні були досліджені зазначені акти приймання передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 239-245)

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 цього ж Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем та досліджені судом акти приймання-передачі виконаних робіт за змістом і формою не відповідають первинним документам у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не містять інформацію про здійснену господарську операцію. Так, в зазначених актах визначено тільки вид послуги (автоперевезення), проте відсутні відомості про зміст та обсяг наданих послуг, не розкрита суть послуг та не підтверджено зв'язок наданих послуг із господарською діяльністю підприємства, відсутня інформація про вид та кількість перевезеного вантажу, не підтверджено передачі вантажу, не зазначено особу, яка підписала акти приймання-передачі виконаних робіт з боку ТОВ «Золотий Скарабей».

Отже, суд погоджує висновки податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 31354 грн. Крім того, зазначене порушення вплинуло на правомірність формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, виданими контрагентом СПД ОСОБА_6 в розмірі 14333 грн. З огляд на те, що суд дійшов висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат витрати по надання послуг з автоперевезення, неправомірним є і формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями на суму 14333 грн. Таким чином

Щодо порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем зроблено висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту за період жовтень-грудень 2007 року, січень, березень-травень 2008 року за податковими накладними отриманим від постачальників, але які оформлені з порушенням вимог.

До судового засідання представником позивача були надані оригінали податкових накладних виданих його контрагентами, зокрема ТОВ «Україна Рибсервіс», ТОВ «Кондитерська фабрика Меркурій», ТОВ «Київ град», ТОВ «Техноком» за жовтень, листопад, грудень 2007, січень, березень, квітень, травень 2008 (т.1 а.с. 226-238) Зазначені податкові накладні були відображені в реєстрах податкових накладних. Крім того, в судовому засіданні представники відповідача пояснювали, що господарські операції між ТОВ «Золотий Скарабей» та контрагентами, на підставі яких були видані вищевказані податкові накладні, фактично відбувалися. Позивачем придбавався товар, визначений у податкових накладних та за результатами цих господарських операцій позивачем сформовано валові витрати.

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні вимоги містяться у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за N 233/2037.

Податкові накладні видані ТОВ «Україна Рибсервіс», ТОВ «Кондитерська фабрика Меркурій», ТОВ «Київ град», ТОВ «Техноком» відповідно, за своєю формою та змістом відповідають зазначеним вище вимогам.

Згідно з вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, у відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, відповідальність платника податку настає у разі не підтвердження на момент перевірки сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними, а не у разі відсутності інформації в певних графах податкової накладної. У даному випадку є підтвердженими суми податку на додану вартість, які позивач включив до складу податкового кредиту, вказані податкові накладні містять відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, а також дають змогу ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну та особу, яка її отримала. Отже, такий підхід податкового органу є за своєю суттю формальним а тому відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно до складу податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2007, січень, березень, квітень, травень 2008 включено суми податку на додану вартість, що підтверджені відповідними податковими накладними.

Стосовно висновків податкового органу про завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень червень 2009 року на загальну суму 487957 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов такого висновку в звязку з тим, що при проведенні перевірки в приміщенні Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області були відсутні податкові накладні за період квітень-червень 2009 року і тому підстав для формування податкового кредиту не було. Суд не погоджує таку позицію відповідача. Так, з копій протоколів обшуку та виїмки від 15.04.2009 та 18,20.08.2009 року складених Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області взагалі неможливо встановити, які саме документи бухгалтерського та податкового обліку були вилучені, їх обсяг, найменування. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що посадові особи ТОВ «Золотий Скарабей» повідомляли податковий орган про намір відновити бухгалтерський та податковий облік, у тому числі отримати повторно від контрагентів податкові накладні для підтвердження правомірності формування податкового кредиту. Про цю обставину повідомляли також і представники відповідача у судовому засіданні. В судовому засіданні були досліджені оригінали спірних податкових накладних за період квітень червень 2009 року, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні податкові періоди (т. 1 а.с. 79-223) При цьому, зазначені податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). В судовому засіданні представники відповідача підтвердили фактичне здійснення господарських операцій ТОВ «Золотий Скарабей» (придбання товару) на підставі яких контрагентами були видані спірні податкові накладні. Крім того, будь яких порушень стосовно формування валових витрат за вказаними господарськими операціями податковим органом встановлено не було, що також свідчить про наявність відповідних господарських операцій, за якими були видані податкові накладні.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахування фактичних обставин, встановлених у судовому засіданні та доданих до справи доказів, суд вважає неправомірним висновок податкового органу стосовно завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за період квітень червень 2009 року на суму 487957 грн. в звязку з їх відсутністю, адже їх фактична наявність підтверджується матеріалами справи.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що в судовому засіданні частково знайшли підтвердження висновки податкового органу, суд частково задовольняє позовні вимоги ТОВ «Золотий Скарабей» та визнає частково недійсним податкове повідомлення рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000152334/0 від 23.10.2009 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 865014 грн., у тому числі за основним платежем 576676 грн., штрафними санкціями 288338 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотой Скарабей” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень Горлівської ОДПІ № 0000142334/0 від 23.10.2009 на суму 47031 грн., № 0000152334/0 від 23.10.2009 на суму 886513,5 грн. задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції № 0000152334/0 від 23.10.2009 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 865014 грн., у тому числі за основним платежем 576676 грн., штрафними санкціями 288338 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 грудня 2010 року. Постанова буде виготовлена в повному обсязі 26 грудня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Б. Христофоров

Суддя Христофоров А.Б.