Постанова № 13447440, 22.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. справа № 2а-26316/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю: представника позивача: Лапик О.В., приймала участь у судовому засіданні 07.12.2010 року (за довіреністю від 04.01.2010 року);

представника відповідача: Павлюк Г.В., приймала участь у судовому засіданні 07.12.2010 року (за довіреністю від 12.01.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика Шахтарська» до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання недійсним та часткове скасування рішення №382 від 12.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика Шахтарська» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання недійсним та часткове скасування рішення №382 від 12.10.2010 року в частині нарахування пені в сумі 1517,69 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на норми Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач 22 грудня 2010 року у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про визнання позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом, включене до ЄДРПОУ за номером 32299510. До складу Державного підприємства «Шахтарськантрацит» у якості структурного підрозділу входить відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит», що не є юридичною особою, але згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (надалі - Закон України №1058-ІV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України №1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України №1058-ІV страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-ІV страхувальник зобовязаний нарахувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.1 ст.14, п.2 ч.6 ст.20 Закону України №1058-ІV страхувальники роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є календарний місяць.

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідальний базовий звітний період не пізніше ніж через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Відокремленого підрозділу «Центральназбагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п. 6 ст. 20 цього Закону є календарний місяць.

Згідно п. 9 ст. 20 Закону України №1058-ІV днем сплати страхових внесків у разі переразування сум внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника НП банківський рахунок органу Пенсійного фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Фактично страхові внески Державним підприємтсвом «Шахтарськантрацит» були виплачені за лютий 2010 року: 10030,43 грн. з 29.03.2010 року по 31.03.20140 року, за березень: 10920,95 грн. з 28.04.2010 року по 30.04.2010 року. Тобто позивачем не у повному обсязі і несвоєчасно сплачено належну суму страхових внесків.

Відповідно до частини 2 п. 9 ст. 106 Закону України №1058-ІV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 % своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 % зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 % зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Інструкція) до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України розрахунок фінансових санкцій та пені, здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.

Судом встановлено, що згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №382 від 12.10.2010 року, начальником управління Пенсійного фонду України у місті Шахтарську Донецької області на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України №1058-ІV за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків застосований штраф у розмірі 904,25 грн. та нарахована пеня у розмірі 1547,80 грн.

Пунктом 8 статті 106 Закону України №1058-ІV зазначено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

При оплаті внесків за лютий 2010 року прострочено: 10030,32 грн. на 3 календарних дні пеня складає 30,09 грн.; 0,11 грн. на 195 календарних днів 0,02 грн. Загальна сума пені складає 30,11 грн.

Пунктом 5 статті 106 Закону України №1058-ІV зазначено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно п. 5.1.4. Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені цією Інструкцією, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області порушило встановлені положення Закону щодо накладання штрафних санкцій та пені.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика Шахтарська» до управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області про визнання недійсним та часткове касування рішення №382 від 12.10.2010 року, - задовольнити.

Скасувати частково рішення управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області №382 від 12.10.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків в частині нарахування пені на суму 1517,69 грн..

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 грудня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2010 року.

Суддя Фещук А.В.