Постанова № 13447434, 29.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2010 р. справа № 2а-27865/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретаріМогілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»

до Східної митниці

про визнання недійсною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00030 від 03.06.10 р., визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000530/2 від 02.06.2010 р. до ВМД № 700030001/2010/001084 від 07.04.2010 р. за резервним методом методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ “Арсенал”(код ЄДРПОУ 30544334) витрати по сплаті судового збору,-

за участю представників сторін:

від позивача: Морозової Т.В. за дов. 20.12.10 р.

від відповідача: Кононенко В.К. за дов. від 11.05.10 р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал” звернувся до суду з позовом до Східної митниці про визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00030 від 03.06.10 р., визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000530/2 від 02.06.2010 р. до ВМД № 700030001/2010/001084 від 07.04.2010 р. за резервним методом методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ “Арсенал”(код ЄДРПОУ 30544334) витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, 25 січня 2008 року між ТОВ “Арсенал”(Покупець) та Компанією «Вaramist Limited», Великобританія (Продавець) було укладено Контракт № 808. Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобовязався поставити, а Покупець прийняти та сплатити на умовах DAF (згідно ІНКОТЕРМС) російсько-український кордон, цинк металевий марки ЦО, ЦОА або ЦВ в чушках.

5 травня 2010 року на виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 р. було підписано додаток № 73 відповідно до якого у червні 2010 року продавець зобовязаний на умовах DDU ст. Микитівка продати, а Покупець прийняти у власність та сплатити за цинк металевий в чушках марки ЦВ, ЦВО, ЦОА( ГОСТ 3640-94) загальною кількістю 384 тонн.

Таким чином, Продавець передав у власність ТОВ “Арсенал” цинк металевий в чушках марки ЦВ (ГОСТ 3640-94) в кількості 63 687 тонн, вартістю за 1 тонну 1969,8 USD, загальною вартістю 125450,65 USD в національній валюті 994208,95 грн., який було надано 02.06.2010 р. відповідачеві для здійснення митного оформлення за ВМД № 700030001/2010/001084, при цьому митна вартість товару була визначена за методом № 1 «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються» а саме за 1 тонну 1969,8 USD, загальною вартістю 125450,65 USD в національній валюті 994208,95 грн.

3 червня 2010 року Східна митниця видала Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00030 від 03.06.2010 р. на вантаж Цинк - нелегований металевий марки ЦВ в чушках наданий для розмитнення на підставі ВМД 700030001/2010/001084 від 02.06.2010 р.

У декларації митної вартості № 700030001/2010/001084 митним органом на підставі положень Постанови Кабінету міністрів № 1766 від 20 грудня 2006 року були витребувані додаткові документи на підтвердження правильності визначення позивачем митної вартості, про що здійснені відповідні відмітки на декларації митної вартості. Із зазначеними вимогами 2 червня 2010 року був ознайомлений представник позивача, про що свідчить його підпис на декларації митної вартості.

Декларантом позивача було відмовлено митному органу в наданні додаткових документів без пояснення підстав такої відмови, про що здійснений відповідний надпис 02.06.2010 р. на декларації визначення митної вартості.

2 червня 2010 року відповідачем була самостійно здійснена митна вартість товару за 6-м (резервним) методом шляхом винесення рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000530/2 та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідачем 3 червня 2010 року було прийнято картку відмови № 700030001/0/00030, якою було відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Таким чином, позивач вважає дії відповідача з визначення митної вартості товару за 6-м (резервним) методом та стягнення у відповідності з визначеною митною вартістю мита та ПДВ протиправними та вчиненими необґрунтовано, непослідовно та з перевищенням повноважень.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Східної митниці у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає дії Східної митниці обґрунтованими з огляду на те, що з метою підтвердження країни походження товарів та з метою встановлення рівня цін на подібні товари у регіоні виробництва, було правомірно визначено додаткові документи для підтвердження митної вартості, задекларованої позивачем.

Крім того, під час контролю правильності визначення митної вартості встановлено наступне: експортна ВМД від 13.05.10 р. № 51416/13050/0000286 та товаросупровідний документ від 19.05.10 № 694 оформлені на контракт від 08.02.10 р. № К-50-16/2010-9, реквізити якого відрізняються від реквізитів зовнішньоекономічного контракту; в рахунку-фактурі від 19.05.10 р. № 10014025 йде посилання на той же самий контракт; залізнична накладна в гр.2 ( № Ж0538705) містить також посилання на контракт від 08.02.10 р.; в гр.. 6 даної накладної зазначено, що «вантаж експортний слідує по контракту с Balkan Minerals» d.o.o. № 50-16/2010-9 від 08.02.10 для фірми «Барамитс Лимитед» по контракту № 808 від 25.01.08 р»

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал”(ЄДРПОУ 30544334) зареєстровано Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради 30.09.1999 за №1269120 0000 000213.

25 січня 2008 року між ТОВ “Арсенал”(Покупець) та Компанією «Вaramist Limited», Великобританія (Продавець) було укладено Контракт № 808. Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобовязався поставити, а Покупець прийняти та сплатити на умовах DAF (згідно ІНКОТЕРМС) російсько-український кордон, цинк металевий марки ЦО, ЦОА або ЦВ в чушках.

5 травня 2010 року на виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 р. було підписано додаток № 73 відповідно до якого у червні 2010 року продавець зобовязаний на умовах DDU ст. Микитівка продати, а Покупець прийняти у власність та сплатити за цинк металевий в чушках марки ЦВ, ЦВО, ЦОАГОСТ 3640-94) загальною кількістю 384 тонн.

На виконання умов Контракту № 808 від 25.01.2008 р., п.6 та п.7 Додатку № 73 від 05.05.2010 р. на підставі Даних офіційних цін на цинк на Лондонській біржі металів станом на 20.05.2010 р., 21.05.10р., 24.05.2010р., 25.05.2010 р., 26.05.2010 р. Продавець 02.06.2010 р. виставив рахунок-фактуру (інвойс) № 113, в якому визначив кількість /нетто/склала 63,687 тонн, ціна за 1 т. 1969,8 USD, загальною вартістю 125450,65 USD в національній валюті 994208,95 грн.

Для здійснення митного оформлення позивачем разом з ВМД № 700030001/2010/001084 було подано облікову картку № 70003/2/08/00320 від 12.03.2010 р., внутрішній транзитний документ (ВТД) № 702090304.2010.101017.001 від 31.05.2010 р., з/д накладну № Ж 0538705 від 19.05.2010 р., товаро супроводжувальний документ № 694 від 19.05.2010 р.( пакувальний лист та сертифікат якості на Товар), рахунок-фактуру (інвойс) № 113 від 02.06.2010 р., Контракт № 808 від 25.01.2008 р., додаток № 62 від 21.12.2009 р., додаток № 66 від 24.02.2010 р., додаток № 73 від 05.05.2010 р., довідку Костянтинівської ОДПІ від 23.04.2010 р., Експортну декларацію країни походження товару № 51416/13050/0000286 від 13.05.2010 р. У повній вантажній митній декларації та декларації митної вартості позивачем була визначена вартість товару за першим методом (за ціною угоди).

Згідно ст. 4 Митного Кодексу України, митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.98 № 339 затверджений „Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості", який визначає, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 МК України, зокрема, шляхом:

1.Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з „Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (далі-Порядок). 2.Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: - рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; - наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. Отже, митними органами при ознайомленні із наданими документами, тобто здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, при визначенні митної вартості товару „Цинк нелегований, металевий марки ЦВ…" (код УКТЗЕД 7901110000), було встановлено, що митна вартість значно нижча у порівнянні з цінами на товари, митне оформлення яких вже здійснено. А саме, задекларована позивачем митна вартість становила 1,9698 дол. США/кг., коли за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ (станом на день здійснення митного оформлення) мінімальний рівень митної вартості аналогічного товару, найближчого за датою до поточного митного оформлення, складав 2,63 дол. США/кг. Під час здійснення митного контролю митний орган має право використовувати інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня “Огляд цін українського та світового товарних ринків”, біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини. Підпунктом 1 п.3 розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.09 № 602 (зареєстрований в Мін'юсті України 21.07.09 за № 669/16685) передбачено право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних ЄАІС ДМСУ. Пунктом 4.1 ст. 264 МК України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Відповідно до ч.2 ст. 265 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно приписів ст.ст. 45, 88 МК України особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Також згідно ст. 88 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивача було запропоновано надати документи, про що було повідомлено письмово, про що 02.06.2010 року зроблено запис на першому аркуші декларації митної вартості, наданої до митного оформлення:

1) договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов договору (контракту);

4) відповідна бухгалтерська документація;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми виробника товару;

6) калькуляція фірми-виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

8) сертифікат про походження товару;

9) відомості про якісні характеристики товару;

10) інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

11) ліцензійний чи авторський договір;

12) копія вантажно-митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим.

Відповідно до ч.2 ст. 264 МК України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В рамках положень п.11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів, на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, перелік яких визначено даним пунктом.( у той же день)

Незважаючи на зазначені норми декларант відмовився від подання додаткових документів, про що свідчить його запис від 02.06.2010 на декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 265 МК України, п.11 Порядку, якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Таким чином, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу об'єктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості, митницею, з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої Інформаційної системи Держмитслужби прийнято рішення щодо можливості застосування лише шостого (резервного) методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно зі ст. 273 МК України на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості

Статтею 266 Митного Кодексу України передбачено 6 методів визначення митної вартості товару, а саме: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Ст. 268 МК України передбачено, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Отже, застосування жодного з цих методів неможливе, бо документально підтверджена інформація щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів була відсутня у звязку з відмовою декларанта надати додаткові документи, а ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. Такої інформації митниці надано не було.

Відповідно до ст. 269 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Судом встановлено, що митним органом прийнято рішення № 700000006/2010/000530/2 від 02.06.2010 року щодо можливості застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Суд погоджує рішення митного органу, оскільки вимоги митниці щодо надання додаткових документів декларантом не виконані.

Окрім того, митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 03.06.2010 р. № 700030001/0/00030 , де зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з таких причин: Вантажна митна декларація не може бути прийнята на підставі положень 81, 86, 90, 260, 262, 264, 265 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.08 № 339. Вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: необхідно подати нову ВМД згідно вимог рішення про визначення митної вартості товару від 02.06.2010 року № 700000006/2010/000530/2.

Таким чином, суд погоджується, що зазначені документи не могли бути прийняті Східною митницею, як такі, що підтверджують митну вартість задекларованого порядку з причин невиконання п.8 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.06.09 № 602 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.07.09 за № 669/16685), тобто експортна ВМД від 13.05.10 р. № 51416/13050/0000286 та товаросупровідний документ від 19.05.10 № 694 оформлені на контракт від 08.02.10 р. № К-50-16/2010-9, реквізити якого відрізняються від реквізитів зовнішньоекономічного контракту; в рахунку-фактурі від 19.05.10 р. № 10014025 йде посилання на той же самий контракт; залізнична накладна в гр.2 ( № Ж0538705) містить також посилання на контракт від 08.02.10 р.; в гр.. 6 даної накладної зазначено, що «вантаж експортний слідує по контракту с Balkan Minerals» d.o.o. № 50-16/2010-9 від 08.02.10 для фірми «Барамитс Лимитед» по контракту № 808 від 25.01.08 р».

Треба зазначити, що МК України (зокрема ст..86,264, 265) та Порядком № 1766 передбачена послідовність дій посадових осіб митниці та декларантів. Як вбачається з приписів вищезазначених норм, митний орган має право вимагати, а декларант зобовязаний надати необхідні документи. Тобто «достатність» наданих документів визначає саме митний орган, як державний контролюючий орган, який має відповідні повноваження, покладені на нього митним законодавством, а не декларант вантажу. Як свідчить з вищевикладеного, факт виконання декларантом п.7 ПКМУ від 20.12.06 № 1766 (подання обовязкових документів для підтвердження заявленої митної вартості) не є достатнім і вимога органу надати документи згідно п.11 ПКМУ є обґрунтованою.

Позивачем не здійснено дій на виконання законної вимоги митного органу щодо надання цих документів. Наслідком невиконання цього обовязку є визначення митним органом самостійно, на підставі наявної інформації митної вартості товару. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів, щодо правильності заявленої митної вартої товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. При цьому, відповідач відповідно до Порядку № 1766 надав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості, шляхом надання додаткових документів. Однак Позивач фактично відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження митної вартості спірного товару. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із Декларантом законодавчими нормами не передбачено.

З урахування наведеного, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У звязку з фактичною відмовою від наданням будь-яких додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену Позивачем.

Так, відповідно до п.8 Порядку митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей з оформленням рішення про визначення митної вартості, якщо у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за підсумками здійснення митного контролю виявлені неточності у відомостях, що містяться у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірності.

Отже, додаткові відомості в підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, що були надані Позивачем до Східної митниці, не відповідали вимогам п.8 Порядку та давали підстави виникненню сумнівів стосовно їх достовірності.

З урахуванням вищевикладеного слід зауважити, що основною метою дій посадових осіб митниці була спрямованість на забезпечення дотримання митного законодавства, зокрема в частині недопущення ухилення від сплати обовязкових митних платежів у повному обсязі та заниження митної вартості декларантом.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Східною митницею доведена правомірність своїх дій, бо відповідач діяв обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством при прийнятті рішення про визначення митної вартості та наданні картки відмови у митному оформленні, тобто не має підстав для їх скасування та повернення сплаченого податку на додану вартість у розмірі 14989,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал» до Східної митниці про визнання недійсною Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030001/0/00030 від 03.06.10 р., визнання недійсним рішення щодо визначення митної вартості товару № 700000006/2010/000530/2 від 02.06.2010 р. до ВМД № 700030001/2010/001084 від 07.04.2010 р. за резервним методом методом № 6, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ “Арсенал”(код ЄДРПОУ 30544334) витрати по сплаті судового збору відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 29 грудня 2010 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде складено 4 січня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Савченко С. В.