Постанова № 13447396, 23.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. справа № 2а-27144/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивача:Колеснікової С.П. (дов. від 16.12.2010р. №151)

Любача В.В. (дов. від 16.12.2010р. №153)

Абакуменко Т.О. (дов. від 15.12.2010р. №152)

відповідача:Качинської О.С. (дов. від 16.07.2010р. №31824/10/10-312)

Топчий Т.А. (дов. від 15.12.2010р. №49827/10/10-312)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахстрой»

до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі позивач, ТОВ «Ремшахстрой») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Макіївська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 19 листопада 2010 року № 0000332340/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірний висновок податкового органу щодо віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Ремшахстрой» суми податку на додану вартість у розмірі 59060,69 грн., яка не повязана з господарською діяльністю.

У судовому засіданні від 16.12.2010р. оголошувалось перерва до 23.12.2010р. для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні від 23.12.2010р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких вважає висновок щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Ремшахстрой» суми податку на додану вартість, яка не повязана з господарською діяльністю правомірним, оскільки позивачем здійснено збиткову операцію.

У судовому засіданні від 23.12.2010р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Ремшахстрой» зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи з 22.06.1999р., про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №297388.

Макіївською ОДПІ проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Ремшахстрой» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЮгМетпром» за лютий 2010р., за наслідками якої складений відповідний Акт від 26.07.2010р. № 6254/23-3/30418061.

Позивачем подані письмові заперечення на вказаний акт, які листом від 04.08.2010р. №33709/10/23-311 залишені без задоволення.

Згідно висновку акту від 26.07.2010р. № 6254/23-3/30418061, перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Ремшахстрой» до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість в сумі 59060,69 грн., яка не повязана з господарською діяльністю.

Підставою для прийняття вказаного висновку стали наступні обставини.

Угодою про припинення зобовязань заліком від 01.03.2010р. ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» та ТОВ «Ремшахстрой» припинили взаємні зобовязання на загальну суму 2944770,70 грн. за наступними договорами:

- контракт № 96 від 28.12.2007р. на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідних робіт, частково на розмір заборгованості ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» перед позивачем у сумі 248100,22 грн.;

- договір № 77 від 21.03.2007р. на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідних робіт, на розмір заборгованості ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» перед позивачем у сумі 2696670,48 грн.;

- договір № 25 від 07.10.2009р., на розмір заборгованості позивача перед ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» у сумі 2 9 44770,70 грн.

Згідно пояснень представників позивача, договір № 25 від 07.10.2009р. був укладений із ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» з метою отримання від останнього матеріальних цінностей сталь оцинкована, в рахунок погашення заборгованості за вказаними договорами на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідних робіт, оскільки ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» не мало можливості сплачувати заборгованість грошовими коштами та іншого шляху для фактичного відшкодування заборгованості не було.

Копії зазначених документів та накладних до договору № 25 від 07.10.2009р. наявні у матеріалах справи.

Згідно акту від 26.07.2010р. № 6254/23-3/30418061, ТОВ «Ремшахстрой» уклав договір на постачання товару від 26.01.2010р. № 5/26/01/10 з ТОВ «ЮгМетпром», згідно якого ТОВ «Ремшахстрой» повинно передати товар - сталь оцинкована, а ТОВ «ЮгМетпром» повинно прийняти цей товар здійснити його оплату.

Також зазначено, що транспортування товару та вантажні роботи проводились ТОВ «ЮгМетпром» власними засобами.

У рахунок оплати за відвантажений товар отримано (із урахуванням наявності заборгованості станом на 01.03.2010р.) 2408614,84 грн.

Згідно пояснень представників сторін та акту перевірки ТОВ «ЮгМетпром» був у повному обсязі придбаний товар - сталь оцинкована, що раніше був отриманий від ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» за договором № 25 від 07.10.2009р.

На підставі наведеного, перевіркою встановлено реалізацію товарно-матеріальних цінностей нижче ціни придбання та зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 59060,69 грн., яка не повязана з господарською діяльністю.

Зазначені обставини сторонами не спростовуються.

Представники позивача надали пояснення, що договір на постачання товару від 26.01.2010р. № 5/26/01/10 з ТОВ «ЮгМетпром» був укладений з метою погашення заборгованості за господарськими операціями з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».

Також представники позивача пояснили, що необхідність у продажу зазначеного товару за ціною, нижчою ніж розмір вимог зарахованих угодою про припинення зобовязань заліком від 01.03.2010р. виникла внаслідок скрутного фінансового становища, на підтвердження чого надані: договір про розстрочення податкових зобовязань від 29.10.2008р. №162; судові рішення про стягнення з ТОВ «Ремшахстрой» заборгованості із заробітної плати та інших виплат на користь працівників; вимоги про сплату боргу від управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки; кредитний договір від 06.10.2008р. № ДонРД-КР-002-08; довідка від 15.12.2010р. № 07.2-007/67-2535; приписи прокурора Червоногвардійського району м. Макіївки та Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області щодо зобовязання ТОВ «Ремшахстрой» погасити заборгованість із заробітної плати; рішення управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки про застосування фінансових санкцій та нарахування пені; податкові повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ; договори пор надання тимчасової фінансової допомоги, а також лист головного відділу податкової міліції Макіївської ОДПІ від 06.08.2010р. № 4346/10/26-3-313 про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Ремшахстрой» за ст. 212 кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)).

На підставі Акту від 26.07.2010р. № 6254/23-3/30418061 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2010р. №0000332340/0, яким ТОВ «Ремшахстрой» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 88591,50 грн., у тому числі за основним платежем - 59 061,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29530,50 грн.

Рішенням від 20.09.2010р. № 39544/10/25-012 «Про результати розгляду первинної скарги» відповідна скарга позивача залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332340/1, яке за змістом аналогічне до первинного.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 19.11.2010р. №20545/10/25-113-5 «Про результати розгляду повторної скарги» зазначені вище податкові повідомлення-рішення скасовані у частині 48384,00 грн. податку на додану вартість та 29530,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у звязку із чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0000332340/2, яким ТОВ «Ремшахстрой» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 10677,00 грн. (основний платіж).

При цьому Державна податкова адміністрація у Донецькій область у рішенні від 19.11.2010р. № 20545/10/25-113-5 зазначила, що за даними податкової декларації від 22.03.2010р. №9000751023 відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядки 18 та 21) складає 59860,00 грн., яке у сумі 10677,00 грн. зараховано у зменшення суми податкового боргу ПДВ станом на 22.03.2010р. та у сумі 49183,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно частини першої ст. 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 1 ст. 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом визначення, наведеного в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобовязань, у власному капіталі підприємства.

З викладеного вбачається, що законодавець не ототожнює поняття господарської діяльності та господарської операції.

Нормою ст. 3 вказаного вище закону передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Як встановлено нормативним приписом п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно визначення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 названого закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом норми пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що за спірний період діяльність позивача була прибутковою про що свідчить податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2010р. (копія наявна у матеріалах справи).

Інших підстав, які в силу вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» унеможливлювали б право платника податків на формування валових витрат по спірній господарській операції, відповідачем не встановлено.

Таким чином, оскільки згідно вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняттю валові витрати кореспондує поняття господарської діяльності, яка в свою чергу законодавцем не ототожнюється із поняттям господарської операції, суд прийшов до висновку про неправомірність висновків відповідача про неналежність до складу валових витрат суми витрат по операції з продажу сталі оцинкованої ТОВ «ЮгМетпром».

Відповідно до правил формування податкового кредиту, встановлених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з таким придбанням, мають бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним діяльність відповідача з метою отримання прибутку, а наявність окремої господарської операції, внаслідок якої позивач не отримав прибуток, була вимушеною для здійснення з метою повернення заборгованості перед бюджетом і за заробітною платою та недопущення подальшого зростання заборгованості, втому числі внаслідок застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату обовязкових платежів.

Також, відповідачем не спростовано, що здійснення господарської операції за договором на постачання товару від 26.01.2010р. № 5/26/01/10 з ТОВ «ЮгМетпром» призвело до наявності прибутку від господарської діяльності за перший квартал 2010 року, що підтверджується податковою декларація з податку на прибуток за вказаний період 2010р.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що мають достатні підстави для задоволення.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахстрой» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 19 листопада 2010 року № 0000332340/2.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшахстрой» (ЄДРПОУ 30418061; 86117, м. м. Макіївка, вул. Саратовська, будинок, 13) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 23 грудня 2010 року, повний текст виготовлено 28 грудня 2010 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.