Ухвала суду № 13446812, 13.01.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-883/11

У Х В А Л А

13 січня 2011 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України ОСОБА_2 про порушення конституційної свободи від недоведеного та необґрунтованого кримінального покарання та конституційної свободи від звинувачення за припущеннями, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2011 року до приміщення Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, надійшла вказана позовна заява.

11.01.2011 р. позовна заява була передана судді.

Позовна заява подана в порядку цивільного судочинства.

Проте позовна заява містить вимоги, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_1 оскаржує рішення, дії, бездіяльність органів державної влади, інших державних органів, посадових чи службових осіб:

1. визнати, що відповідач не забезпечив позивачеві ефективний захист прав та свобод, гарантованих Конституцією України;

2. визнати такими, що суперечать Конституції України, та протиправними дії органів державної виконавчої влади відповідача Міністерства внутрішніх справи України та Прокуратури України щодо предявлення позивачеві обвинуваченні у вчиненні злочинів без доведеності вини та на підставі припущень;

3. визнати такими, що суперечать Конституції України, та протиправними дії органів державної судової влади відповідача Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, Апеляційного суду Хмельницької області та Верховного Суду України щодо піддання кримінальному покаранню позивача без доведення її вини в законному порядку;

4. визнати протиправною бездіяльність голови держави відповідача Президента України ОСОБА_2 стосовно усунення порушених прав та свобод позивача та здійснення їх ефективного поновлення;

5. визнати протиправною бездіяльність органу державної законодавчої влади Верховної Ради України стосовно усунення порушених прав та свобод позивача та здійснення їх ефективного поновлення;

6. визнати протиправною бездіяльність конституційного органу державної влади Генеральної прокуратури України стосовно усунення порушених прав та свобод позивача та здійснення їх ефективного поновлення;

7. визнати таким, що суперечить Конституції України, і протиправним та визнати нечинним Обвинувального висновку по кримінальній справі № 9/9084 від 29.07.2009 р. Камянець-Подільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справи України і Хмельницькій області;

8. визнати таким, що суперечить Конституції України, протиправним і неправосудним та визнати нечинним Вирок Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2009 р.;

9. визнати такою, що суперечить Конституції України, протиправною і неправосудною та визнати нечинною Ухвалу Апеляційного Суду Хмельницької області від 09.02.2010 р.;

10) визнати такою, що суперечить Конституції України, протиправною і неправосудною та визнати нечинною Постанову Верховного Суду України від 29.04.2010 р.

За правилом ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Тобто за правилами, встановленими останньою вказаною нормою, допускається розгляд справи в порядку цивільного судочинства про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, крім випадку, коли розгляд такої справи проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АР Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рад, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що має місце спір з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, а тому такий спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що слід відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Розяснюється позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду.

На вимогу ч. 6 ст. 122 ЦПК України, ухвала про відмову у відкритті провадження у справі разом із заявою та всіма доданими до неї документами слід надіслати позивачу.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 були оплачені витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за матеріалами її позовної заяви до Держави Україна в особі Президента України ОСОБА_2 про порушення конституційної свободи від недоведеного та необґрунтованого кримінального покарання та конституційної свободи від звинувачення за припущеннями.

Зобовязати Головне Управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 сплачені нею:

суму коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн. (тридцять сім грн. 00 коп.), що було перераховано: одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, банк одержувача ГУДК у м. Києві, код отримувача 26077922, МФО 820019, рахунок 31216259700007, за квитанцією № 2282.375.1 від 30.12.2010 р.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: