Рішення № 134437868, 27.02.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2981/25

номер провадження 2/531/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді - Герцова О. М.,

за участю секретаря судового засідання - Капленко Є. С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Карлівської міської ради, третя особа Карлівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить визнати за нею в порядку успадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну частку (пай) площею 3,59 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області (після децентралізації Карлівської міської ради), який ОСОБА_3 успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який належав їй на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0186056, зареєстрованого 09.12.1996 року за номером 283.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінницею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Попівської сільської ради 26.09.2003 року.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 позивачка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу Яковлєвою С. А., на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, до складу спадкового майна нотаріусом не було включену земельну ділянку земельну частку (пай), яку ОСОБА_3 отримав у спадщину від ОСОБА_4 , згідно заповіту від 01.11.1996 року, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Попівської сільської ради.

За життя ОСОБА_4 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0186056, який зареєстровано 09.12.1996 року за № 283 на земельну ділянку розміром 3,59 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 29-16-0.221-4617/2-24 від 03.10.2024 року.

Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 прийняв спадщину фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном.

Звернувшись до державного нотаріуса із заявою про видачу позивачці свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (пай) ОСОБА_1 дізналась, що не зможе отримати вказане свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_3 не оформив належним чином правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі повноважного представника.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 21 від 05.04.1999 року.

За життя ОСОБА_4 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0186056, який зареєстровано 09.12.1996 року за № 283 на земельну ділянку розміром 3,59 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 29-16-0.221-4617/2-24 від 03.10.2024 року.

З копії заповіту ОСОБА_4 вбачається, що все належне їй майно вона заповіла ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 успадкував житловий будинок, вступивши у фактичне управління нерухомим майном. Належна ОСОБА_4 земельна ділянка не була включена до складу спадщини.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Попівської сільської ради 26.09.2003 року.

З копії спадкової справи ОСОБА_3 вбачається, що після його смерті все належне йому майно успадкувала позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Стаття 16 ЦК України визначає як один зі способів захисту судом цивільного права та інтересу - визнання права. Відповідно до ст.ст.321 328 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Неможливість оформлення свідоцтва про право на спадщину позбавляє спадкоємців за законом можливості вільно розпоряджатися майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу країни, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Ст. 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент спадщини і не припинились внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим визнати за порядку успадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну частку (пай) площею 3,59 умовних кадастрових гектара, яку ОСОБА_3 успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який належав їй на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0186056, зареєстрованого 09.12.1996 року за номером 283.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не ставиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-13, 17, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Карлівської міської ради, третя особа Карлівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку успадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право власності на земельну частку (пай) площею 3,59 умовних кадастрових гектара, що розташована на території Карлівської територіальної громади Полтавської області, яку ОСОБА_3 успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , що належала їй на підставі сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0186056, зареєстрованого 09.12.1996 року за номером 283.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Герцов