Ухвала суду № 134410384, 26.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21394/25

провадження № 2/753/2774/26

У Х В А Л А

"26" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 р. ОСОБА_1 (далі також - позивач), від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до судуз позовом про визнання недійсним виданого ОСОБА_3 (далі також - відповідачка) свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 , спадкодавець) та визнання права власності на успадковане майно ( частину квартири АДРЕСА_1 ).

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач та спадкодавець є рідними братами, а їх мати ОСОБА_5 (далі також - ОСОБА_5 ) набула право на спадкування після смерті сина на підставі заповіту та вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 1268 ЦК України, оскільки страждала на психічне захворювання, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування медичної документації ОСОБА_5 та про призначення щодо неї посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 08.12.2025 суд залучив до участі у справі Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України як третю особу, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовив у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи, встановив строки для подання інших заяв по суті справи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 21.01.2026.

23.12.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

02.01.2026 від відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.01.2026 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

16.01.2026 від представника позивача надійшли повторні клопотання про витребування доказів (медичної документації ОСОБА_5 ) та про призначення щодо неї посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 21.01.2026 прийнято до розгляду подану позивачем відповідь на відзив та подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив, відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову, відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи та закрите підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті в судовому засіданні 26.02.2026.

25.02.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Суд розглянув зазначену заяву в судовому засіданні за відсутності учасників справи та дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами статті 13 ЦПК України, яка розкриває зміст засади (принципу) диспозитивності як основної засади цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Однією з правових форм реалізації цього принципу є закріплене у пункті 5 частини першої статті 257 ЦПК України право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, що зумовлює обов`язок суду постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

Отже факт подання представником позивача в межах його повноважень до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду є обставиною, яка зумовлює обов`язок суду припинити провадження шляхом постановлення відповідної ухвали.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 257, статтями 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Ухвала підписана суддею 26.02.2026.