Ухвала суду № 134407462, 23.02.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11778/21

Провадження №: 6/755/155/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Хромової О.О.,

при секретарі - Церні В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидоня Євгенія Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 шляхом заборони перетинати державний кордон України без вилучення паспортного документа до виконання нею зобов`язань за виконавчим документом.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2, щодо виконання виконавчого листа № 755/11778/21, виданого 20 січня

2022 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором від 14 вересня 2020року № 22032000405937 в розмірі 278 477,60 грн, а також судових витрат в розмірі 4 177,15 грн.

25 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 370,00 грн, про стягнення виконавчого збору в розмірі 28 265,47 грн, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження. В ході примусового виконання державним виконавцем направлено запити до ДФС України, ПФУ, МВС, для встановлення джерел доходу, відкритих рахунків в банківських установах, та перевірки майна боржника, а також направлено запит на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Також 25 серпня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. На підставі платіжних інструкції щодо списання коштів арештованих згідно постанови про арешт коштів боржника державним виконавцем частково списано кошти в сумі 22,54 грн, які надійшли на депозитний рахунок Відділу. Згідно відповіді МВС відсутні відомості щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Згідно відповіді ПФУ відсутні відомості щодо отримання доходу боржника.

09 грудня 2024 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.

Також 11 вересня 2023 року, 14 листопада 2023 року, 02 лютого 2024 року, 02 грудня 2025 року,

08 січня 2026 року державним виконавцем на адресу відповідних банків направлено платіжні інструкції щодо списання коштів арештованих згідно постанови про арешт коштів боржника, однак кошти на депозитний рахунок Відділу не надходили.

13 січня 2026 року державним виконавцем направлено запит БТІ щодо виявлення нерухомого майна за боржником. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальна площа - 57,8 кв. м, житлова площа

- 32,4 кв. м, реєстраційний номер майна: 34361686.

13 січня 2026 року державним виконавцем на адресу боржника направлено виклик державного виконавця з`явитись у Відділ 21 січня 2026 року на 14:00 год., щодо сплати боргу за виконавчим документом. 04 лютого 2026 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, обтяження за номером 63422295 внесено у ДРРП. 09 лютого 2026 року державним виконавцем на адресу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скеровано доручення щодо проведення перевірки майна боржника, його арешту та опису.

Державним виконавцем повторно направлено запити до ДФС України, ПФУ, МВС, для встановлення джерел доходу, відкритих рахунків в банківських установах, та перевірки майна боржника.

Також направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС). Водночас, інформація щодо боржника про внутрішньо переміщену особу відсутня.

Державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону. Згідно відповіді боржник здійснює перетин державного кордону України, закордонний паспорт НОМЕР_1 .

З часу відкриття виконавчого провадження заборгованість не погашається. В ході здійснення виконавчих дій встановлено, що боржник ухиляється від сплати зобов`язань по виконавчому документу. Однак, незважаючи на те, що боржник обізнаний про свої обов`язки та про наявність виконавчого провадження, останнім не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, а навпаки вчиняються дії, що ускладнюють та унеможливлюють його виконання. Державним виконавцем, зі свого боку, вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, однак, у зв`язку зі свідомим невиконанням боржником своїх обов`язків, які він має змогу виконати, та зобов`язань, покладених на нього рішенням, останнє досі залишається невиконаним. Зазначене має негативні наслідки, як для стягувача, так і держави в цілому, оскільки реальне виконання рішення суду є одним з показників ефективності роботи державних органів та сприяє зміцненню авторитету держави.

Враховуючи вищевикладене, свідомі дії та бездіяльність боржника, спрямовані на невиконання відповідних обов`язків у виконавчому провадженні при наявності для цього всіх реальних можливостей та відсутності будь-яких незалежних від нього об`єктивних обставин, що цьому заважають, керуючись статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», статтею 441 Цивільного процесуального кодексу України, подання просив задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О. о 13 год. 45 хв.

Водночас, у період з 10 год. 30 хв. по 15 год. 00 хв. мало місце знеструмлення електромережі суду у зв`язку із запровадженням графіків стабілізаційних відключень електроенергії у місті Києві.

20 лютого 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва витребувано у Відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/11778/21.

Станом на дату постановлення даної ухвали матеріали цивільної справи № 755/11778/21 не передано.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2026 року заяву прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 лютого 2026 року на 10-00 год.

23 лютого 2026 року Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Статтею 441 ЦПК України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши матеріали подання та додані до нього документи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/11778/21 за позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року позов АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2020 року

№ 22032000405937 в розмірі 278 477,60 грн, а також судові витрати в розмірі 4 177,15 грн.

20 січня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі № 755/11778/21.

25 серпня 2022 року Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Кидонь Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 755/11778/21, виданого 20 січня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості 278 477,60 грн та судового збору 4 177,15 грн. Боржника зобов`язано протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 28 265,47 грн.

З матеріалів виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження за номером виконавчого провадження № НОМЕР_2 та ідентифікатором доступу - НОМЕР_3, встановлено таке.

25 серпня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем також винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постановлено визначити для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 370,00 грн.

Також 25 серпня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі: 28 265,47 грн.

25 серпня 2022 року державним виконавцем направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

У відповіді на запит від 25 серпня 2022 року зазначено, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

25 серпня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, на підставі статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 311 290,22 грн.

25 серпня 2022 року державний виконавець звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», ПАТ «Банк Восток» з вимогою про отримання інформації, яка містить банківську таємницю. З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті

62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави

3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, просив надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника ОСОБА_1 .

Також 25 серпня 2022 року держаним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, а також запит до Державної фіскальної служби України про реєстраційний номер облікової картки платника податків - боржника - фізичної особи або серію (за наявності) і номер паспорта боржника - фізичної особи та джерела отримання доходів боржника - фізичної особи.

У відповіді від 25 серпня 2022 року на запит до Державної фіскальної служби України зазначено, що за даними, надісланими у запиті, неможливо однозначно ідентифікувати фізичну особу.

З відповіді від 25 серпня 2022 року на запит до Державної фіскальної служби України встановлено, що на ім`я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відкрито рахунки в АБ «Укргазбанк», АТ «Уніеверсал Банк», АТ «Кредобанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Банк Кредит Дніпро».

03 жовтня 2022 року державним виконавцем направлено до АТ КБ «ПриватБанк» платіжні інструкції про списання коштів на суму 311 290,22 грн.

04 січня 2023 року державним виконавцем сформовано вимогу до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «Банк Восток» на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року

№ 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, просив надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків ОСОБА_1

02 травня 2023 року та 11 вересня 2023 року державним виконавцем направлено до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», платіжні інструкції про списання коштів на суму 311 267,68 грн.

11 вересня 2023 року державний виконавець звернувся з до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «АльтБанк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Сенс Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «РайффайзенБанк», АТ «Банк », АТ «Скай Банк», ПАТ «Банк Восток» з вимогою про отримання інформації, яка містить банківську таємницю. З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року

№ 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, просив надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника ОСОБА_1

13 вересня 2023 року державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

У відповіді від 13 вересня 2023 року на запит зазначено, що юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

Також направлено запит до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

У відповіді від 13 вересня 2023 року зазначено, що інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.

Також 13 вересня 2023 року державним виконавцем повторно направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

У відповіді від 17 вересня 2023 року зазначено, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби.

14 листопада 2023 року та 01 лютого 2024 року державним виконавцем повторно направлено до АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», платіжні інструкції про списання коштів на суму 311 267,68 грн.

01 лютого 2024 року державний виконавець сформував вимогу на отримання інформації, що становить банківську таємницю до АТ КБ «Приват Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «АльтБанк», ПАТ АБ «Південний», АТ «УкрСиббанк», АТ «Сенс Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк », АТ «Скай Банк», ПАТ «Банк Восток».

09 грудня 2024 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, на підставі статей

18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 311 267,68 грн.

09 грудня 2024 року державним виконавцем сформовано вимогу на отримання інформації, що становить банківську таємницю до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «АльтБанк», ПАТ АБ «Південний», АТ «Кредобанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», АТ «Сенс Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк », АТ «Скай Банк», ПАТ «Банк Восток», АТ «Державний Ощадний Банк України».

02 грудня 2025 року державним виконавцем повторно направлено до АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», АТ «Кредобанк» платіжні інструкції про списання коштів на суму 311 267,68 грн.

08 січня 2026 року державним виконавцем сформовано вимогу на отримання інформації, що становить банківську таємницю до АТ КБ «Приват Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «АльтБанк», ПАТ АБ «Південний», АТ «Кредобанк», АТ «Державний Експортно-Імпортний Банк України» АТ «УкрСиббанк», АТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк», АТ «Сенс Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Банк », АТ «Скай Банк», АТ «ВСТ Банк», ПАТ «Банк Восток», АТ «Державний Ощадний Банк України», АТ «Акцент Банк».

Також 08 січня 2026 року державним виконавцем повторно направлено до АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», АТ «Кредобанк» платіжні інструкції про списання коштів на суму 311 267,68 грн.

13 січня 2026 року державним виконавцем сформовано виклик державного виконавця, яким зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця 21 січня 2026 року, 14:00 за адресою: 02100, м. Київ,

вул. Георгія Тороповського, буд. 39, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Також 13 січня 2026 року державним виконавцем сформовано запит до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкти нерухомого майна», зобов`язано терміново надати вичерпну інформацію чи перебуває на праві власності квартира

АДРЕСА_2 щодо боржника ОСОБА_1 та технічну документацію до неї.

13 січня 2026 року державним виконавцем направлено запити до Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи.

У відповіді від 13 січня 2026 року зазначено, що особу знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.

Також направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордон.

З відповіді на запит від 13 січня 2026 року № 309340624 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , має закордонний паспорт (паспорт громадянина України для виїзду за кордон) серії НОМЕР_1 та здійснювала перетин державного кордону:

07 липня 2024 року - у напрямку виїзд, 19 липня 2024 року - у напрямку в`їзд, 28 лютого 2025 року - у напрямку виїзд, 07 березня 2025 року - у напрямку в`їзд, 13 липня 2025 року - у напрямку виїзд,

17 липня 2025 року - у напрямку в`їзд, 25 грудня 2025 року - у напрямку виїзд та 04 січня 2026 року - у напрямку в`їзд.

13 січня 2026 року державним виконавцем також направлено запит до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

У відповіді від 13 січня 2026 року на запит зазначено, що Інформація про податкового агента та суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суму утриманого ними податку, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.

Також судом встановлено, що 13 січня 2026 року державним виконавцем направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).

Відповідних відомостей про внутрішньо переміщену особу не встановлено.

04 лютого 2026 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована на праві власності квартира

АДРЕСА_1 , загальна площа - 57,8 кв. м, житлова площа - 32,4 кв. м, Реєстраційний номер майна: 34361686. Постановлено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Загальна площа - 57,8 кв. м, житлова площа - 32,4 кв. м, реєстраційний номер майна: 34361686, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 311 267,68 грн.

09 лютого 2026 року Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Кидонь Є.В. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 винесено доручення. Встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1 . Загальна площа (кв. м): 57,8, Житлова площа (кв. м): 32,4, Реєстраційний номер майна: 34361686, що територіально відноситься до компетенції Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Постановлено доручити державному виконавцю Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України провести перевірку щодо наявності квартири АДРЕСА_1 , загальна площа 57,8 кв. м, житлова площа - 32,4 кв. м, реєстраційний номер майна: 34361686. У разі підтвердження інформації щодо знаходження вищевказаного майна боржника, доручено провести його опис та арешт, про що винести відповідну постанову, а також здійснити фотофіксацію. Реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_2. Встановлено строк виконання доручення.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. вжито низку заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа по справі № 755/11778/21, виданого 20 січня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від

13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 року за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин (правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 331/8536/17-ц, провадження № 61-6899св19).

Відповідно до вимог статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно із вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 3857-XII).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що виконавцем вживалися окремі заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

У поданні Головний державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. зазначив, що рішення боржником не виконано, вжиті виконавцем заходи не призвели до виконання рішення, боржник ухиляється від виконання рішення суду. Встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, на думку виконавця, є співмірним та ефективним заходом для забезпечення виконання рішення суду, враховуючи саме свідоме та тривале невиконання боржником рішення суду.

Разом із тим, будь-яких доказів умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, а також доказів про реальну можливість боржника виконати зазначене рішення матеріали подання не містять.

В даному випадку виконавець мав навести, в чому саме полягає факт ухилення боржника від виконання рішення, оскільки сам по собі факт наявності виконавчого провадження та вчинення певних виконавчих дій не можуть бути належною підставою обмеження права боржника у виїзді за межі України. Крім того, доведення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов`язання покладено саме на державного (приватного) виконавця.

Звертаючись до суду з поданням, виконавець зокрема вказував, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

21 листопада 2021 року по справі № 755/11778/21 підтверджується тим, що боржник рішення суду тривалий час не виконує, не отримує доходів, транспортних засобів на праві власності не має, на виклик не з`явився.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення боржникові документів виконавчого провадження, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про арешт коштів боржника, постанови про арешт майна боржника, а також невручення йому поштової кореспонденції у зв`язку із відмовою від її отримання.

Також до матеріалів справи не долучено доказів здійснення виходів за адресою боржника:

АДРЕСА_3 , та за адресою належного боржнику на праві власності майна:

АДРЕСА_4 , зокрема, відповідних актів.

Слід також врахувати, що відомостей про вручення боржникові ОСОБА_1 виклику державного виконавця на 21 січня 2026 року на 14:00 год. до матеріалів подання не долучено, документи АСВП не містять.

Таким чином, суду не надано доказів вручення боржникові викликів державного виконавця чи його відмови від отримання поштових відправлень.

При цьому, сам по собі факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов`язання, самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.

Суд також враховує, що органом виконавчої служби не надано відомостей про відкриті рахунки на ім`я боржника в банківських установах та наявність на них грошових коштів, на які може бути звернено стягнення.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Нормами чинного законодавства встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду при ухиленні боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання цих зобов`язань. Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду цієї справи.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Отже, в матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, відтак подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, а тому є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 259, 260, 261, 353-355, 441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ) Кидоня Євгенія Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2026 року.

Суддя О.О. Хромова